На Заході зростає недовіра до України через погану боротьбу з корупцією

Про це йдеться у статті Давида Гершензона "Через рік після революції в Україні проблема корупції залишається невирішеною" для "Нью Йорк Таймз".

За словами автора, "Україна знаходиться на межі банкрутства. Хвиля політично мотивованих вбивств і таємничих самогубств колишніх урядовців посіяла страх у столиці. Внутрішня боротьба розриває про-європейську коаліцію в парламенті. Постійна загроза війни зберігається вздовж кордону з Росією".

Гершензон зазначає, що через рік після обрання Петра Порошенка в якості президента, який змінив поваленого Віктора Януковича, і через шість місяців після приведення до присяги нового складу законодавчого органу, Україна досі глибоко загрузла в політичному й економічному хаосі.

"Зруйнована економіка продовжує тонути, падіння ВВП досягло 17,6 відсотка в першому кварталі 2015. Сподіваючись уникнути дефолту, високопосадовці провадили затяжні переговори з кредиторами, але вони не змогли досі укласти угоду. Чиновники також тепер проявляють відверту стурбованість, що більше $ 40 млрд кредитів, наданих Міжнародним валютним фондом і союзниками, включаючи Сполучені Штати і Європейський Союз, не буде достатньо, щоб утримати країну на плаву", - йдеться в статті.

Експерти також відзначають, що влада не виправдовує сподівання українців і градус невдоволення в суспільстві росте:

"Порошенко, подобається він вам чи ні, не виправдовує сподівань", - зазначає Брюс П. Джексон, президент американської громадської асоціації "Проект демократій перехідного періоду", - "Українська влада надто слабка й вразлива, щоб будувати об'єднану і незалежну державу", - вважає він.

Новим очільникам влади так і не вдалося виконати обіцянки щодо викорінення тотальної корупції. До того ж додалися нові звинувачення у невмілому управлінні і зведенні рахунків.

Гершензон вказує, що уряд і його прихильники заперечують будь-які порушення і стверджують, що доклали найбільших зусиль, ніж будь-хто з попередників, намагаючись позбавитися пострадянської спадщини України - безгосподарності і зловживань.

Як аргумент українська влада наводить те, що парламент ухвалив пакет реформ, зокрема, щодо "капітального ремонту" в газовій промисловості та зміни керівництва Національного банку.

"Такий безлад в українській державі став джерелом тертя між урядом України та її європейськими союзниками, особливо в Німеччини і Франції, чиї лідери допомогли добитися припинення вогню, і тепер все більше розчаровані повільними темпами змін в Україні", - йдеться в статті.

"Ми маємо не просто російську агресію проти жертви-України", - зазначає Брюс П. Джексон.-  "Ми маємо передбачувано агресивну Росію проти непередбачуваної і ненадійної України. Україну зараз розглядають як країну, якій не можна довіряти. Євросоюз запитує: де децентралізація? Де зусилля? Де реформи?"

Водночас аналітики зазначають, що значною мірою, розчарування можна було очікувати.

За словами професора Стенфордського університету і колишнього американського посла в Росії, Майкла Макфола, який є експертом з революцій, розчарування приходить після будь-якого революційного перевороту, а процес реформування здається повільним.

Макфол, в свою чергу, вважає, що зусилля України на Заході недооцінюють.

Зазначається, що хвилювання міжнародним партнерам також додав курс на деолігархізацію, "оголошений Порошенком як спроба обмежити їх вплив і повернути народну підтримку".

Автор статті наводить слова олігарха Дмитра Фірташа, якого називає "колишнім покровителем Януковича, який є основною мішенню в так званій деолігархізаційній кампанії":

"Якщо ви не хочете щось робити, і не маєте про що відзвітувати, ви шукаєте ворога".

У свою чергу заступник генерального прокурора Давид Сакварелідзе також зазначає, що система правосуддя залишається пошкодженою, а системні зміни в правоохоронних органах і в судах так і не були зроблені.

Замість вживання ефективних заходів існуючими державними установами, за словами Сакварелідзе, парламент був занадто зосереджений на прийнятті законів, які навіть примножують бюрократію.

Гершензон вказує, що російський президент Путін виграє від українських чвар.

"У той час, як влада зазначає, що боїться нового вторгнення проросійських сил, яке може відбутися в будь-який час, деякі аналітики вважають, що існує мало підстав очікувати поновлення активних військових дій, а українська сторона бореться сама з собою", - йдеться в статті.

"Росія просто чекає, щоб внутрішні проблеми України, зробили її менш привабливою для Заходу", -  каже Олександр Баунов із Інституту Карнегі в Москві.

"Путін сподівається, що Росії не доведеться докладати зусиль, щоб зробити Україну слабкою. Україна буде слабкою сама по собі, і він може просто почекати і скористатися її слабкістю колись у майбутньому", додає експерт.