Ігри великої геополітики. Ми стали заручниками через власну бездіяльність - Микола Воробйов

Про це та інше 28.07.2015 в ефірі радіо Ера ФМ у програмі «Геополітична ситуація навколо України» розповів Микола Воробйов, директор Центру Східно-Європейських перспектив у Вашингтоні, міжнародний експерт.

Яке місце України у геополітичній грі

Світ переформатовується. Свої інтереси є у США, у Китаю, у ЄС, у країн БРІКС та Росії. Дуже складний механізм взаємовідносин між цими країнами. Після розвалу СРСР світ став однополярним – домінувала суперсила США з їхнім доларом, демократією та іншими атрибутами життя, які вони поширювали по всьому світу. 

Як це не парадоксально, ми зараз живемо в найбезпечніший період за останні 30-40 років, з моменту закінчення холодної війни. Після анексії Криму ми знову відчули, що таке холодна війна. Ці роки безпеки дали змогу іншим силам розвиватися.

Таким чином у Штатів з’явилося дуже багато конкурентів – той же ж БРІКС, який набирає силу, який навіть мав амбіції створити власну валюту, Європейський Союз, Китай і вісь Іран – Росія – Китай.  У цих союзах США все більше втрачає вплив. І саме в Україні зійшлися геополітичні хвилі – тут йде битва цивілізацій: Західної англо-саксонської і решти світу. Не просто азійської, а саме решти світу, зауважує експерт.

"У нас тут геополітичний полігон. Конструкція дуже складна і нестала, вона постійно змінюється. З одного боку – інтереси США, з другого боку –  відмінні інтереси Євросоюзу, інтереси Росії, а за всім цим – ще Китай. І це протистояння  вибухнуло в Україні", - каже він.

За сепаратистами з ножем стоїть Росія. У Росії за спиною з ножем стоїть Китай. І в цьому геополітичному конфлікті у Китаю є найбільше шансів – по-перше, йому вигідно ослаблення Росії. А для США, попри російську пропаганду, що США хоче розпаду РФ і повалення Путіна, вигідна стабільна Росія у такому стані, який зараз.

Будь-яке хитання Росії укріплює Китай. Китай зростає завдяки конфлікту Росії та України. Сполучені Штати вже не можуть так впливати на світ, як раніше, і втрачають свої позиції. Але все ще залишаються суперсилою в світі. Росія ж стає слабкою ланкою. Якщо копнути глибше, то корінь – у ресурсах. РФ – ця держава на першому місті в світі за кількістю природних ресурсів.

Зараз  війна полягає не в тому, щоб когось завоювати. Йде війна за ринки. Гра йде на всіх рівнях – на рівні політичного тиску, на рівні дипломатії, на рівні бойових дій у зоні АТО, на рівні переговорів в ОПЕК, на рівні договору з Іраном, який був підписаний у Відні 14 липня за участі "шістки" міжнародних посередників (США, Росія, Китай, Великобританія, Франція і Німеччина). Отже війна йде за капітал, за ринки і ресурси, констатує Воробйов.

США мають дуже складне завдання щодо Росії і України. По суті Україна виконала роль наживки. США хочуть зберегти цілісність РФ і водночас зменшити її експансіоністські апетити. Вони затіяли дуже складну гру – тут і Іран, і Сирія, і Україна, і Куба, і Бразилія.

"Світ маленький насправді, і не помічати інтереси один одного неможливо. Ми маємо грати за одними правилами і дотримуватися одних вироблених норм поведінки. У цій глобальній війні Україні відведена роль форварда", - каже експерт.

У США існують різні бачення щодо Україні – у одній тільки Республіканській партії США є сім політичних течій. В США є дуже полярні думки з приводу того, що відбувається в Україні і як треба реагувати.

Президент США Обама вибрав політику миротворця. Страхи «ядерної дубинки» Росії у суспільстві ще існують з часів холодної війни. І Путін цим маніпулює, говорячи про ядерну війну і погрожуючи перетворити щось на «ядерний попіл». Він порушив договір про нерозповсюдження ядерної зброї. Росія також брала участь у переговорах щодо Ірану, тому США тепер мусять співпрацювати з Росією.

Іран є стратегічним партнером Росії. Його ізоляція могла б зблизити його з Росією та країнами БРІКС. Іран потрібно витягти з тої вісі Китай – Іран – Росія. Нам потрібно шукати спільні точки дотику з Іраном і посилювати зв’язки з цією країною. Цікаво, що Росія також частково зацікавлена у знятті санкціх з Ірану, тому що сама імпортує іранську нафту і постачає Ірану зброю. Вони дуже щільно співпрацюють. Тому вони могли домовитися з певних питань. Наприклад, що якісь європейські ринки залишаться за Росією. Ми можемо аналізувати, бачачи лише верхівку айсберга, каже Воробйов.

Важливим є те, що Україна не є заручником цієї геополітичної ситуації. Ми можемо й зараз відіграти свою роль, не зважаючи на те, що у нас нема ядерної зброї і нема таких ресурсів. Але прикро, що ми не скористалися шансом минулого року, коли тільки анексували Крим і почалися відомі події на сході країни. Тоді Україна могла б стати дійсним суб’єктом геополітики.

Можливості впливу України безпрецедентні. Микола Воробйов каже, що дивується, чому адміністрація Президента України ці можливості не використовує. Недопрацьовує наша дипломатія і особисто Президент України, вважає він.

Щоб стати суб’єктом, Україні потрібно підсилити дипломатичний фронт. Наприклад, з часу цих драматичних подій, протягом півтора року у нас не було Посла в США. Там залишався дипломат часів Януковича.