Рік, що минає, ще раз довів ІТ-індустрія — наш форпост. По-перше, попри далеко несприятливі умови роботи для індустрії — війна й мобілізація, економічна криза, реформи уряду, перманентні обшуки впродовж всього року — галузь показала зростання. А по-друге, українські ІТ-шники видали на-гора десятки нових розробок, частина з яких вже стали реальним ринковим продуктом. У підсумку Україну визнали першою країною Європи за кількістю ІТ-шників (понад 90 тисяч розробників, що на 20% більше, ніж в 2014 році).
Відразу кілька міжнародних інвестиційних фондів заявили про готовність вкласти гроші в українські інновації. Зокрема, новиною року експерти називають купівлю фондом Сороса частки в українській ІТ-компанії Ciklum.
Цього року також відбувся поки що найбільший для українського ринку продаж вітчизняного стартапу. Якщо раніше найдорожчим проектом була технологія розпізнавання людей та різноманітних об’єктів мобільними пристроями Viewdle Єгора Анчішкіна (за неї Google заплатив 40 мільйонів доларів), то цього разу ставки зросли майже вчетверо.
Восени Snapchat купила одеський стартап Looksery (мобільний додаток, що дозволяє в режимі реального часу змінювати власне обличчя) за 150 мільйонів доларів.
Також цього року в Україні відбувся найбільший хакатон в Європі, який зібрав 664 розробників з усієї країни і навіть з-за кордону («Feel freedom!» — від 14 грудня 2015 року).
Більше деталей про підсумки року, що минають і прогнози на 2016-й — в коментарях експертів.
Андрій КОЛОДЮК, голова спостережної ради Асоціації венчурного капіталу UVCA:
— Оцінка року для ІТ загалом позитивна, оскільки ми почули багато успішних історій із сектора. Так, раніше я прогнозував, що 2015 року в українські ІТ-компанії буде проінвестовано 100 мільйонів доларів, а сьогодні я вже сподіваюся на перевиконання цієї планки. Сьогодні інвестиції — це не просто операції, це важливий чинник для інвестиційного клімату країни, над яким ми й працюємо увесь цей час.
Головними операціями року я вважаю інвестиції Фонду Джорджа Сороса в ІТ-компанію Ciklum, а також інвестицію фонду Європейського банку реконструкції і розвитку — в ІТ-компанію Depositphotos. Ці операції — показник для всього світу, що в український ІТ— сектор можна й треба інвестувати. Вважаю, що це переломний момент для всієї України, коли в країну прийдуть нові інвестори і на нас дивитимуться не лише в розрізі політичних скандалів і воєнних дій.
Хотілося б сказати про досягнення, українські розробки і продукти, які вже здобули визнання цього року. І, я переконаний, продовжать свій розвиток і зростання.
По-перше, одеський стартап Looksery (обробки зображення в реальному часі) вже придбала 2015 року компанія Snapchat (за інформацією за 150 млн дол.) — це чудовий приклад того, як всього лише за 2 роки можна створити компанію вартістю в кілька мільйонів доларів.
Також цього року було досягнуто домовленості щодо підписання угоди Oracle про придбання компанії Maxymiser — провайдера хмарного софтвера.
Переконаний, що найближчим часом ми почуємо про гучні спільні успіхи цих компаній.
Стартап Petcube (робот для домашніх тварин) — вже здобув визнання не лише в Україні, а й в усьому світі. Наприклад, Американське видання Inc.com опублікувало рейтинг 15 найвисококласніших продуктів цього року, серед яких виявився і український Petcube.
Український спалах iBlazr (стартап Concepter) вже став першим українським продуктом, що опинився на полицях офіційних магазинів Apple. Зараз девайс доступний на полицях у 108 фірмових магазинах Apple, у Великій Британії, Італії, Німеччині, Іспанії, Швейцарії, Нідерландах, Швеції, Бельгії і Туреччині.
На сьогоднішні в Україні вже є понад 2000 стартапів, які можуть надалі вирости у великі світові компанії. Мій прогноз, що упродовж найближчих кілька років в Україні їх буде 5000 і наші проекти продовжать завойовувати світові ринки.
Віктор ВАЛЄЄВ, директор Асоціації IТ України:
— За 2015 рік ІТ-галузь, зросла, але це не темпи зростання минулих років. Ми оцінюємо загальне зростання в 7—9%, близько 2,5 мільярда, хоч це і менше, ніж в попередні кілька років.
В цьому році ІТ-спільнота працювала над новим податковим кодексом. Вдалося добитися збереження звичних режимів роботи для ІТ-індустрії, а також добитися визнання того, що співпраця з СПД-контрагентами — нормальна форма роботи. Атаки силовиків на ІТ-компанії — це негативно. Але ми не тільки зупинили цей тиск, а й створили потужну хвилю незадоволення, до якої долучилося і медійне середовище, і спільнота.
Був здійснений крок в питанні дерегуляції ІТ-галузі. Це стосується «актів з мокрими печатками». Але це — півкроку, бо у нас досі вимагається паперова форма зовнішньоекономічних договорів, як би дивно це не звучало.
До шкільної програми з інформатики повернулося реальне програмування. Україна стала однією з передових країн в світі, слідом за Британією та Австралією, де програмування буде вивчатися у школах. Було збережено державне замовлення на ІТ-спеціалістів для провідних вишів.
Ще позитивна новина цього року — інвестиція у Ciklum від фонду Сороса. В інвестиційному форматі, це, безумовно, гарно і гучно. За моєю інформацією, наступного року ще будуть нові угоди з цим фондом.
Було прийнято чимало законів і в сфері електронного урядування (e-government). Але того, що є, ще не вистачає для повноцінного старту. Хоча і є ініціативи в окремих містах — Львові, Харкові, Дніпропетровську. Проте питання має просуватися на національному рівні. Активно запрацював профільний комітет з інформатизації та зв’язку у парламенті, в умовах розподілу функцій у виконавчій владі по різних органах — це дуже важливо
Звісно, на галузь впливало те, що протягом року у багатьох розробників та програмістів зросло бажання покидати Україну. Частина виїжджала самостійно, частина — разом із своїми компаніями.
Але рік ще не закінчився і нас чекає прийняття Податкового кодексу. І враховуючи процес того, як він розробляється, можуть бути ще деякі сюрпризи для ІТ галузі.
Впевнені, що чимало українських проектів зможуть «вистрелити» наступного року. За нашими прогнозами, при збереженні поточної ситуації, 2016 року ІТ-галузь зростатиме — до 10%.
Iгор СТЕФУРАК, менеджер по роботі з потоком проектів акселератора GrowthUP:
— У інвестиційному плані для українських технологічних компаній 2015 рік був найпродуктивнішим. Ми оцінюємо обсяг від 60 до 100 мільйонів доларів. Впевнений, більшість експертів вкажуть на продаж одеської компанії Looksery, як найважливіше досягнення. Такі історії мають набагато більший вплив на галузь, ніж отримання інвестицій. Після кожної гучної угоди ми бачимо сплеск запуску стартапів. Психологічний ефект.
Найважливішим моментом, який має для галузі стратегічне значення, я вважаю переорієнтацію засновників проектів з локального на глобальний ринок. Протягом усього часу існування акселератора ми працюємо над цим. У 2015 відсоток глобальних проектів, що звернулися до нас, зріс вдвоє — до 70%.
Серйозним провалом вважаю історію з європейським інвестором, що відвідав конференцію iForum у квітні. Чоловік гуляв Хрещатиком, де його зупинили патрульні та «попросили» 100 грн, щоб не затримувати. Інцидент ледь не привів до розірвання попередніх домовленостей про інвестицію в український стартап і додав ризиків галузі в очах інших закордонних інвесторів.
Також я радий, що в Україні з’явилися люди, котрі зосереджені на побудові екосистеми навколо «залізних» проектів (hardware). Відвідував ярмарку Kyiv Maker Fair, основна аудиторія — люди, які створюють гаджети у гаражах та на балконах. Перша ніша — «оживлення» предметів побуту («розумні» домашні прилади та електроніка для носіння на собі). У 80% випадків вони не розглядають проекти як бізнес, радше як забавку.
Історії Petcube (гаджет для домашніх тварин) та iBlazer (зовнішній спалах для смартфонів), які вийшли у серійне виробництво й продаються на Amazon та сайті Apple, піднімають планку очікувань.
Друга важлива ніша — технології для безпілотників. Українські розробки на третьому місці після США та Ізраїлю. Звісно, завдяки роботі на потреби АТО.
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Експерти назвали основні ноу-хау української ІТ за 2015 рік та проекти, які підірвуть ринок 2016-го
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Рік, що минає, ще раз довів ІТ-індустрія — наш форпост. По-перше, попри далеко несприятливі умови роботи для індустрії — війна й мобілізація, економічна криза, реформи уряду, перманентні обшуки впродовж всього року — галузь показала зростання. А по-друге, українські ІТ-шники видали на-гора десятки нових розробок, частина з яких вже стали реальним ринковим продуктом. У підсумку Україну визнали першою країною Європи за кількістю ІТ-шників (понад 90 тисяч розробників, що на 20% більше, ніж в 2014 році).
15113004r.jpg
Відразу кілька міжнародних інвестиційних фондів заявили про готовність вкласти гроші в українські інновації. Зокрема, новиною року експерти називають купівлю фондом Сороса частки в українській ІТ-компанії Ciklum.
Цього року також відбувся поки що найбільший для українського ринку продаж вітчизняного стартапу. Якщо раніше найдорожчим проектом була технологія розпізнавання людей та різноманітних об’єктів мобільними пристроями Viewdle Єгора Анчішкіна (за неї Google заплатив 40 мільйонів доларів), то цього разу ставки зросли майже вчетверо.
Восени Snapchat купила одеський стартап Looksery (мобільний додаток, що дозволяє в режимі реального часу змінювати власне обличчя) за 150 мільйонів доларів.
Також цього року в Україні відбувся найбільший хакатон в Європі, який зібрав 664 розробників з усієї країни і навіть з-за кордону («Feel freedom!» — від 14 грудня 2015 року).
Більше деталей про підсумки року, що минають і прогнози на 2016-й — в коментарях експертів.
Андрій КОЛОДЮК, голова спостережної ради Асоціації венчурного капіталу UVCA:
— Оцінка року для ІТ загалом позитивна, оскільки ми почули багато успішних історій із сектора. Так, раніше я прогнозував, що 2015 року в українські ІТ-компанії буде проінвестовано 100 мільйонів доларів, а сьогодні я вже сподіваюся на перевиконання цієї планки. Сьогодні інвестиції — це не просто операції, це важливий чинник для інвестиційного клімату країни, над яким ми й працюємо увесь цей час.
Головними операціями року я вважаю інвестиції Фонду Джорджа Сороса в ІТ-компанію Ciklum, а також інвестицію фонду Європейського банку реконструкції і розвитку — в ІТ-компанію Depositphotos. Ці операції — показник для всього світу, що в український ІТ— сектор можна й треба інвестувати. Вважаю, що це переломний момент для всієї України, коли в країну прийдуть нові інвестори і на нас дивитимуться не лише в розрізі політичних скандалів і воєнних дій.
Хотілося б сказати про досягнення, українські розробки і продукти, які вже здобули визнання цього року. І, я переконаний, продовжать свій розвиток і зростання.
По-перше, одеський стартап Looksery (обробки зображення в реальному часі) вже придбала 2015 року компанія Snapchat (за інформацією за 150 млн дол.) — це чудовий приклад того, як всього лише за 2 роки можна створити компанію вартістю в кілька мільйонів доларів.
Також цього року було досягнуто домовленості щодо підписання угоди Oracle про придбання компанії Maxymiser — провайдера хмарного софтвера.
Переконаний, що найближчим часом ми почуємо про гучні спільні успіхи цих компаній.
Стартап Petcube (робот для домашніх тварин) — вже здобув визнання не лише в Україні, а й в усьому світі. Наприклад, Американське видання Inc.com опублікувало рейтинг 15 найвисококласніших продуктів цього року, серед яких виявився і український Petcube.
Український спалах iBlazr (стартап Concepter) вже став першим українським продуктом, що опинився на полицях офіційних магазинів Apple. Зараз девайс доступний на полицях у 108 фірмових магазинах Apple, у Великій Британії, Італії, Німеччині, Іспанії, Швейцарії, Нідерландах, Швеції, Бельгії і Туреччині.
На сьогоднішні в Україні вже є понад 2000 стартапів, які можуть надалі вирости у великі світові компанії. Мій прогноз, що упродовж найближчих кілька років в Україні їх буде 5000 і наші проекти продовжать завойовувати світові ринки.
Віктор ВАЛЄЄВ, директор Асоціації IТ України:
— За 2015 рік ІТ-галузь, зросла, але це не темпи зростання минулих років. Ми оцінюємо загальне зростання в 7—9%, близько 2,5 мільярда, хоч це і менше, ніж в попередні кілька років.
В цьому році ІТ-спільнота працювала над новим податковим кодексом. Вдалося добитися збереження звичних режимів роботи для ІТ-індустрії, а також добитися визнання того, що співпраця з СПД-контрагентами — нормальна форма роботи. Атаки силовиків на ІТ-компанії — це негативно. Але ми не тільки зупинили цей тиск, а й створили потужну хвилю незадоволення, до якої долучилося і медійне середовище, і спільнота.
Був здійснений крок в питанні дерегуляції ІТ-галузі. Це стосується «актів з мокрими печатками». Але це — півкроку, бо у нас досі вимагається паперова форма зовнішньоекономічних договорів, як би дивно це не звучало.
До шкільної програми з інформатики повернулося реальне програмування. Україна стала однією з передових країн в світі, слідом за Британією та Австралією, де програмування буде вивчатися у школах. Було збережено державне замовлення на ІТ-спеціалістів для провідних вишів.
Ще позитивна новина цього року — інвестиція у Ciklum від фонду Сороса. В інвестиційному форматі, це, безумовно, гарно і гучно. За моєю інформацією, наступного року ще будуть нові угоди з цим фондом.
Було прийнято чимало законів і в сфері електронного урядування (e-government). Але того, що є, ще не вистачає для повноцінного старту. Хоча і є ініціативи в окремих містах — Львові, Харкові, Дніпропетровську. Проте питання має просуватися на національному рівні. Активно запрацював профільний комітет з інформатизації та зв’язку у парламенті, в умовах розподілу функцій у виконавчій владі по різних органах — це дуже важливо
Звісно, на галузь впливало те, що протягом року у багатьох розробників та програмістів зросло бажання покидати Україну. Частина виїжджала самостійно, частина — разом із своїми компаніями.
Але рік ще не закінчився і нас чекає прийняття Податкового кодексу. І враховуючи процес того, як він розробляється, можуть бути ще деякі сюрпризи для ІТ галузі.
Впевнені, що чимало українських проектів зможуть «вистрелити» наступного року. За нашими прогнозами, при збереженні поточної ситуації, 2016 року ІТ-галузь зростатиме — до 10%.
Iгор СТЕФУРАК, менеджер по роботі з потоком проектів акселератора GrowthUP:
— У інвестиційному плані для українських технологічних компаній 2015 рік був найпродуктивнішим. Ми оцінюємо обсяг від 60 до 100 мільйонів доларів. Впевнений, більшість експертів вкажуть на продаж одеської компанії Looksery, як найважливіше досягнення. Такі історії мають набагато більший вплив на галузь, ніж отримання інвестицій. Після кожної гучної угоди ми бачимо сплеск запуску стартапів. Психологічний ефект.
Найважливішим моментом, який має для галузі стратегічне значення, я вважаю переорієнтацію засновників проектів з локального на глобальний ринок. Протягом усього часу існування акселератора ми працюємо над цим. У 2015 відсоток глобальних проектів, що звернулися до нас, зріс вдвоє — до 70%.
Серйозним провалом вважаю історію з європейським інвестором, що відвідав конференцію iForum у квітні. Чоловік гуляв Хрещатиком, де його зупинили патрульні та «попросили» 100 грн, щоб не затримувати. Інцидент ледь не привів до розірвання попередніх домовленостей про інвестицію в український стартап і додав ризиків галузі в очах інших закордонних інвесторів.
Також я радий, що в Україні з’явилися люди, котрі зосереджені на побудові екосистеми навколо «залізних» проектів (hardware). Відвідував ярмарку Kyiv Maker Fair, основна аудиторія — люди, які створюють гаджети у гаражах та на балконах. Перша ніша — «оживлення» предметів побуту («розумні» домашні прилади та електроніка для носіння на собі). У 80% випадків вони не розглядають проекти як бізнес, радше як забавку.
Історії Petcube (гаджет для домашніх тварин) та iBlazer (зовнішній спалах для смартфонів), які вийшли у серійне виробництво й продаються на Amazon та сайті Apple, піднімають планку очікувань.
Друга важлива ніша — технології для безпілотників. Українські розробки на третьому місці після США та Ізраїлю. Звісно, завдяки роботі на потреби АТО.
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков