Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт у відеоролику, випущеному до Нового року, нагадав про найяскравіші моменти співпраці.
Яворівський полігон, де американські десантники допомогли українцям модернізувати армію. Сотні одиниць військової техніки й обладнання, а також сотні мільйонів доларів прямої економічної підтримки, наданої Україні. Візит віце-президента Байдена та його історична промова у Верховній Раді.
Яким був рік, що минає, для двосторонніх відносин? Українські експерти кажуть, що 2015 рік став переломним у сенсі розуміння американською адміністрацією реальної ситуації на Сході України.
«Мені здається, що саме цього року керівники США починають краще розуміти, що насправді відбувається на сході України і якою є Російська Федерація. Що це є країна, яка створює загрозу не лише для нашої держави, але, власне, й для Сполучених Штатів Америки. З іншого боку, мені здається, що наші американські друзі і партнери могли бути і більш активними в розумінні того, що країна-агресор насправді має бути не лише вербально названа, але й має бути покарана», – говорить Володимир Огризко, який у 2007-2009 роках очолював Міністерство закордонних справ України. За словами дипломата, якби американська сторона була активнішою в наданні Україні захисних озброєнь – успіхів було б більше.
Нерішучість з наданням Україні летальної зброї є помилкою адміністрації США, стверджує відомий американський військовий журналіст, військово-політичний оглядач The Weekly Standard, що мешкає у Києві, Рубен Ф. Джонсон.
«Я вважаю, що це жахливо невірне рішення. Його приймали люди у Вашингтоні, які не дуже розуміють специфіку цієї частини світу. Вони добре почувалися від того, що не давали зброї, бо тоді, мовляв, ніхто не буде вбитий. І ви чуєте всю цю безглузду риторику – мовляв, ми не будемо підігрівати ситуацію. Але це абсолютно невірно. Українська армія потребує конкретних видів оборонних озброєнь. Це зброя, яка не може бути використана для наступу. Вона потрібна, щоб захиститися від росіян. І цієї зброї не дають. Адміністрація усе ще стурбована, у першу чергу, тим, чи не образиться Володимир Путін. А чи отримає Україна допомогу – це вже для них питання другого порядку», – каже Джонсон.
Експерти не перестають нагадувати про гарантії підтримки територіальної цілісності, які свого часу дала Україні Америка. Саме на це вказує професор політології НаУКМА Олексій Гарань.
«Сполучені Штати не виконали своїх зобов’язань за Будапештським меморандумом. Женевський формат не діє, ми зараз функціонуємо в цьому «нормандському форматі», і Сполучені Штати підтримують рішення, які робить «нормандська четвірка», але ці рішення далеко не завжди на користь Україні. Зокрема, ті конституційні зміни, які стосуються Донбасу. Присутність Вікторії Нуланд під час голосування українськими експертами однозначно оцінювалося як тиск».
Політолог наголошує: підтримка України Сполученими Штатами дуже цінна; тверда лінія США в питанні санкцій щодо Росії надзвичайно важлива. Однак намагання залагодити конфлікт на сході за рахунок поступок терористам – рецепт, з яким в Україні не можуть погодитись.
«Питання полягає в тому, чи будуть Сполучені Штати продовжувати наполягати на тому, щоб запроваджувався де-факто оцей особливий статус для окупованих районів, і на яких умовах будуть проводитися вибори на окупованій території, оце є ключове!» – наголосив Гарань.
Своєю чергою, і в Сполучених Штатів є що поставити на карб Україні як партнеру. Заклики до нової влади подолати корупцію не почуті.
Олександр Сушко, науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва каже: «Якби дослухалися до того, що хочуть з Америки, то, напевно, генеральний прокурор був би інший уже давно!»
Рівень стратегічного партнерства нині справді небувало високий, але це зумовлено екстремальними обставинами, – кажуть експерти.
«Розраховувати виключно на екстремальні обставини для активізації взаємин це не є надійний шлях. І тому якраз наступний рік – він і покаже нам, чи дійсно ці взаємини набули сталого, стратегічного змісту. Для цього українській владі треба, вочевидь, зрозуміти той коридор можливостей, який існує у двосторонніх відносинах, і ті обмеження, які накладає на ці взаємини внутрішня ситуація в Україні. А йдеться про ту систему, яка характеризується високою корупцією, яка дуже обмежує стратегічне партнерство», – додає Олександр Сушко.
Та хоч би як там було – останні два роки стали роками переоцінки цінностей, змусивши українців відчути, хто їм насправді ворог, а хто друг. Америку однозначно сприймають як друга – кажуть соціологи.
Саме на це вказує директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна: «Якщо говорити про тенденції громадської думки, різко впало позитивне ставлення до Росії – різко впало, і так само різко зросло позитивне ставлення до Сполучених Штатів зокрема. Тому що якщо брати, наприклад, Польщу, то воно позитивне було і раніше. А щодо Сполучених Штатів думки ділилися. Але зараз лише дуже незначна частина населення ставиться негативно, а майже 70% відчувають позитив у відношенні до Сполучених Штатів».
Радіймо, друзі! Ми продовжуємо успішні дослідження Доброї Новини та Великого Переходу, а також розвиток відповідного софту. Нарешті розпочали перехід НО з застарілої платформи Drupal-7 на сучасну...
2015 рік в українсько-американських відносинах: погляд з України
Світ:
Спецтема:
2015-й рік був дуже добрим для американо-українських відносин, заявило посольство США в Україні. Цю думку поділяють українські експерти.
14103101r.jpg
Посол США в Україні Джеффрі Пайєтт у відеоролику, випущеному до Нового року, нагадав про найяскравіші моменти співпраці.
Яворівський полігон, де американські десантники допомогли українцям модернізувати армію. Сотні одиниць військової техніки й обладнання, а також сотні мільйонів доларів прямої економічної підтримки, наданої Україні. Візит віце-президента Байдена та його історична промова у Верховній Раді.
Яким був рік, що минає, для двосторонніх відносин? Українські експерти кажуть, що 2015 рік став переломним у сенсі розуміння американською адміністрацією реальної ситуації на Сході України.
«Мені здається, що саме цього року керівники США починають краще розуміти, що насправді відбувається на сході України і якою є Російська Федерація. Що це є країна, яка створює загрозу не лише для нашої держави, але, власне, й для Сполучених Штатів Америки. З іншого боку, мені здається, що наші американські друзі і партнери могли бути і більш активними в розумінні того, що країна-агресор насправді має бути не лише вербально названа, але й має бути покарана», – говорить Володимир Огризко, який у 2007-2009 роках очолював Міністерство закордонних справ України. За словами дипломата, якби американська сторона була активнішою в наданні Україні захисних озброєнь – успіхів було б більше.
Нерішучість з наданням Україні летальної зброї є помилкою адміністрації США, стверджує відомий американський військовий журналіст, військово-політичний оглядач The Weekly Standard, що мешкає у Києві, Рубен Ф. Джонсон.
«Я вважаю, що це жахливо невірне рішення. Його приймали люди у Вашингтоні, які не дуже розуміють специфіку цієї частини світу. Вони добре почувалися від того, що не давали зброї, бо тоді, мовляв, ніхто не буде вбитий. І ви чуєте всю цю безглузду риторику – мовляв, ми не будемо підігрівати ситуацію. Але це абсолютно невірно. Українська армія потребує конкретних видів оборонних озброєнь. Це зброя, яка не може бути використана для наступу. Вона потрібна, щоб захиститися від росіян. І цієї зброї не дають. Адміністрація усе ще стурбована, у першу чергу, тим, чи не образиться Володимир Путін. А чи отримає Україна допомогу – це вже для них питання другого порядку», – каже Джонсон.
Експерти не перестають нагадувати про гарантії підтримки територіальної цілісності, які свого часу дала Україні Америка. Саме на це вказує професор політології НаУКМА Олексій Гарань.
«Сполучені Штати не виконали своїх зобов’язань за Будапештським меморандумом. Женевський формат не діє, ми зараз функціонуємо в цьому «нормандському форматі», і Сполучені Штати підтримують рішення, які робить «нормандська четвірка», але ці рішення далеко не завжди на користь Україні. Зокрема, ті конституційні зміни, які стосуються Донбасу. Присутність Вікторії Нуланд під час голосування українськими експертами однозначно оцінювалося як тиск».
Політолог наголошує: підтримка України Сполученими Штатами дуже цінна; тверда лінія США в питанні санкцій щодо Росії надзвичайно важлива. Однак намагання залагодити конфлікт на сході за рахунок поступок терористам – рецепт, з яким в Україні не можуть погодитись.
«Питання полягає в тому, чи будуть Сполучені Штати продовжувати наполягати на тому, щоб запроваджувався де-факто оцей особливий статус для окупованих районів, і на яких умовах будуть проводитися вибори на окупованій території, оце є ключове!» – наголосив Гарань.
Своєю чергою, і в Сполучених Штатів є що поставити на карб Україні як партнеру. Заклики до нової влади подолати корупцію не почуті.
Олександр Сушко, науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва каже: «Якби дослухалися до того, що хочуть з Америки, то, напевно, генеральний прокурор був би інший уже давно!»
Рівень стратегічного партнерства нині справді небувало високий, але це зумовлено екстремальними обставинами, – кажуть експерти.
«Розраховувати виключно на екстремальні обставини для активізації взаємин це не є надійний шлях. І тому якраз наступний рік – він і покаже нам, чи дійсно ці взаємини набули сталого, стратегічного змісту. Для цього українській владі треба, вочевидь, зрозуміти той коридор можливостей, який існує у двосторонніх відносинах, і ті обмеження, які накладає на ці взаємини внутрішня ситуація в Україні. А йдеться про ту систему, яка характеризується високою корупцією, яка дуже обмежує стратегічне партнерство», – додає Олександр Сушко.
Та хоч би як там було – останні два роки стали роками переоцінки цінностей, змусивши українців відчути, хто їм насправді ворог, а хто друг. Америку однозначно сприймають як друга – кажуть соціологи.
Саме на це вказує директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна: «Якщо говорити про тенденції громадської думки, різко впало позитивне ставлення до Росії – різко впало, і так само різко зросло позитивне ставлення до Сполучених Штатів зокрема. Тому що якщо брати, наприклад, Польщу, то воно позитивне було і раніше. А щодо Сполучених Штатів думки ділилися. Але зараз лише дуже незначна частина населення ставиться негативно, а майже 70% відчувають позитив у відношенні до Сполучених Штатів».
Зверніть увагу
Прошу активніше підтримати розвиток Народного Оглядача – перехід на Drupal-10 та систему самоорганізації «Демоси»