21 лютого 2016 року, через два роки і один день після окупації півострова Росією, Україні знову довелося боротися за Крим. Не армією, а громадянським суспільством.
Національний відбір на конкурс «Євробачення-2016» виявився не тільки вибором артиста, який представить Україну у Швеції. Він став подією, що говорить куди більше, ніж соціологія з усіма її цифрами. Україна в особі своїх громадян чітко визначила свою позицію: Крим – це Україна. Крим – це кримськотатарська Україна.
Пісня «1944», яку написала Джамала ще в минулому році, розповідає про трагічну сторінку в історії кримських татар. Депортація 1944 року – це кримськотатарський Голодомор. Це біль, який українці зуміли розділити.
Пам'ятаю останнє кримськотатарське весілля, на яке випадково потрапила, приїхавши з Києва в Крим у минулому році. Тоді тільки ледачий не запитав у мене, коли Крим повернеться додому. Мені здавалося, що я на партійних зборах, а не на весіллі. «Слава Україні!», - говорили мені вслід, знаючи, що я приїхала з Києва. «Героям Слава!», - відповідала я. Вже після, я зрозуміла, як важливо жителям Криму відчувати, що Україна не забула про них.
Майже кожен день в ЗМІ з'являються новини про чергові репресії щодо корінного народу в анексованому Криму. Обшуки, допити, політичні суди, тиск і шантаж, висновки, нові кримінальні справи, зникнення людей, спроби заборонити органи національного самоврядування кримських татар. Про це теж є в пісні Джамали, якщо вникнути.
У сформованих умовах підтримка і солідарність стали найбільшою цінністю для мого народу. Для Криму, який не міг голосувати в українському відборі пісенного конкурсу, перемога Джамали стала найбільшим доказом громадянського єднання. Під час голосування кожен українець став кримським татарином. Після – кожен кримський татарин став українцем.
І це не чари, а Джамала - не фея з чарівною паличкою, яка літає в небі «за мир у всьому світі». Вона – символ ненасильницької боротьби кримських татар за свої права. Вона - символ майбутнього Криму.
Нехай Швеція принесе Україні перемогу, а кримським татарам - можливість повернути свій будинок. Як можна швидше.Впевнена, це стане новою віхою в історії кримськотатарського Криму у складі України. Віхою, яку Джамала вже назвала «Шлях додому».
Кримські татари - наші союзники. Зараз вони дуже залежать від України. Якщо ми їм це продемоструємо (тобто, нашу підтримку), будемо мати на нашій землі друга.
Кримські татари - наші ситуаційні союзники тому, що зараз вони дуже залежать від України. Є таке:
КНЯЖА УКРАЇНА
Війна з татарами
Як довідались татари,
Що повстали Холм і Львів,
Землю Галицько-Волинську
Хан їх знищити схотів.
На волинський Володимир
То не хмара чорна йде,
То не грім гуде далекий,
А то військо хан веде.
Виїжджає князь Василько:
"Залиши мій рідний край!"
Але був глухий, як камінь,
Хан татарський Бурундай.
І Василько підпалити
Рідне місто мусив сам
І діставсь живим у руки
На наругу ворогам.
У похід взяли Василька
І під Холм його ведуть:
Як, мовляв, Василька вгледять,
Холм без бою віддадуть.
І Василько йде під мури,
Плаче й камені несе.
Радить він здаватись швидше,
Та каміння кида все.
І холмщани зрозуміли
Князя мову бойову,
Що каміння треба брати
Та камінням в татарву!
"Королю не є ти братом.
Не послухаєм слуги!
Не здамося, повоюєм!
Будуть знати вороги!"
І задумавсь хан татарський:
"Мабуть, сила у їх єсть.
А моє стомилось військо;
Що, як втрачу славу й честь?"
І, подумавши, він крикнув:
"Гей, на коні, вояки!
Коли тут ми заночуєм,
Нападуть на нас вовки".
І пішло татарське військо.
Холм щасливо врятувавсь,
Та з татарами лихими
Цілий вік король змагавсь.
Хай Буде!
Коментарі
Кримські татари - наші ситуаційні союзники тому, що зараз вони дуже залежать від України. Є таке:
КНЯЖА УКРАЇНА
Війна з татарами
Як довідались татари,
Що повстали Холм і Львів,
Землю Галицько-Волинську
Хан їх знищити схотів.
На волинський Володимир
То не хмара чорна йде,
То не грім гуде далекий,
А то військо хан веде.
Виїжджає князь Василько:
"Залиши мій рідний край!"
Але був глухий, як камінь,
Хан татарський Бурундай.
І Василько підпалити
Рідне місто мусив сам
І діставсь живим у руки
На наругу ворогам.
У похід взяли Василька
І під Холм його ведуть:
Як, мовляв, Василька вгледять,
Холм без бою віддадуть.
І Василько йде під мури,
Плаче й камені несе.
Радить він здаватись швидше,
Та каміння кида все.
І холмщани зрозуміли
Князя мову бойову,
Що каміння треба брати
Та камінням в татарву!
"Королю не є ти братом.
Не послухаєм слуги!
Не здамося, повоюєм!
Будуть знати вороги!"
І задумавсь хан татарський:
"Мабуть, сила у їх єсть.
А моє стомилось військо;
Що, як втрачу славу й честь?"
І, подумавши, він крикнув:
"Гей, на коні, вояки!
Коли тут ми заночуєм,
Нападуть на нас вовки".
І пішло татарське військо.
Холм щасливо врятувавсь,
Та з татарами лихими
Цілий вік король змагавсь.
Хай Буде!
Татари отримали кармічну віддачу. Якби їхні предки не зрадили козаків, Україна не попала би під владу Москви, а тому не було б ні голодоморів, ні депортацій. Тут є над чим поміркувати.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!