Найголовніша зовнішня духовна практика сучасних аріїв і 5 критеріїв її успішності

А чим праця відрізняється від роботи? Тим, що праця – це радісна робота. Тобто практика – це радісна раціональна діяльність задля досягнення певної мети. Докладніше про відмінності між термінами праця, робота, гра, труд та іншими – у статті Гра – це творча праця. Докази.

Духовною практикою називається праця задля розвитку своєї духовної сутності. Подібним чином є праця, спрямована на розвиток душі (психіки) або плоті (фізичного тіла).

Духовна сутність людини (дух) є носієм волі. Прикладом вольового початку є оператор комп’ютера, який керує софтом («психікою» комп’ютера) та його гардом («плоттю»).

Воля – це спроможність до відповідальної творчості (див. Воля, або як перестати бути біороботом). Воля є проявом свідомості духовної сутності людини: що свідоміша людина, то спроможніша вона до відповідальної творчості.

Воля має компоненти якості і кількості. Якість волі – це спроможність творити у правильному напрямку, а кількість волі – інтенсивність, сила, енергія творчості.

Найкраще – це коли сильна воля діє у правильному напрямку. Правильний – це той, який відповідає природним законам і задумам Творця Всесвіту. 

Найгірше – це коли сильна воля діє в неправильному напрямку, тобто проти природних законів і задумів Творця Всесвіту. Тому й говорять, що «найгірше – це добре робити те, чого взагалі не треба робити».

Якщо розглядати поєднання якості і кількості від найкращого до найгіршого, то це виглядає так:

• правильна сильна воля (добра воля),
• правильна слабка воля,
• неправильна слабка воля,
• неправильна сильна воля (зла воля).

Правильність чи неправильність волі визначається світоглядом людини: правильний світогляд дозволяє розуміти закони природи і задуми Творця Всесвіту. Отже, для розвитку правильної і сильної волі треба розвивати правильний світогляд і духовну силу. Звідки їх брати?    

Для формування правильного світогляду необхідне долучення до правдивих знань. А як відрізнити правдиві знання від неправдивих? Для цього маємо три критерії правди:

1. Логічна цілісність (несуперечливість).

2. Позитивні емоції (радість).

3. Продуктивність (добрі плоди).  

А що необхідно для збільшення сили? Треба втілювати ці знання в нашому світі через подолання перешкод.

Спочатку ми докладаємо зусиль для перетворення себе згідно з отриманими знаннями.

Після цього спрямовуємо свою творчу енергію на розвиток і вдосконалення навколишнього світу – нашого соціального оточення, природи і техносфери (штучної природи). Успішність цієї діяльності є головним показником того, що воля людини правильна і сильна. Якщо ж діяльність не дає добрих плодів, що це означає, що воля або неправильна, або слабка, або одне й друге.

Тому найголовніша духовна практика – активна діяльність з розвитку суспільства в гармонії з природою і техносферою. Тільки в такій діяльності ми спроможні розвинути своєю волю, оцінити її правильність і силу.

Людина, яка має правильну і сильну волю, називається арієм, або шляхетною людиною. Шлях святості і сили – це арійський шлях, або аріянство.

Прикладом яскравої реалізації арійського світогляду була діяльність січового релігійно-чернечого ордену. Критерієм правди на Запорозькій Січі були успішні війни за віру і волю.

Не менш яскравим прикладом арійської духовної практики була державотворча діяльність Митрополита Андрея Шептицького – див.: 10 правил бізнесу від Андрея Шептицького. Митрополит сформулював три головні завдання-критерії для українців:

1) досягнення правдивого сталого щастя народу,

2) збереження єдності,

3) захист кордонів.

Докладніше про це у статті Як будувати рідну хату: 25 тез Андрея Шептицького для постіндустріального перетворення України.

У наш час найвищою духовною практикою аріїв є заснування нової цивілізації у формі Співдружності Міжмор’я. Подібно до двох згаданих вище прикладів, нашими завданнями - критеріями правди – є:

1) прогресивні держави, міцність і ефективність політичних союзів;

2) щастя народів, їх духовна єдність, освіченість, передова наука;

3) економічна ефективність, самодостатність, демографічне зростання;

4) справедливість, правова культура;

5) успішні тотальні війни за віру і волю, надійний захист кордонів.

Уся структурована мережа прихильників Міжмор’я – знизу доверху – має бути спрямована на виконання цих завдань. Для цього демоси мають 5 обов’язкових виборних посад, спрямованих на виконання однієї з п’яти системних функцій:

1) голова (політичний блок);

2) радник (науковий блок);

3) суддя (правовий блок);

4) захисник (військовий блок);

5) скарбник (економічний блок).

Докладніше: Структура Аріянської Церкви-Держави та її розгортання від полкового демосу до патріархату (+аудіо)

П’ятичленна структура демоса зображена на емблемі Міжмор’я у вигляді штурвала (демена) з п’ятьма руків’ями:

Творення нових світів – Українська ідея. Заснування Співдружності Міжмор’я – наша національна мета, релігійний шлях, духовна практика.

Про найголовнішу внутрішню духовну практику: Заповідь людині любити бога – це релігійна вимога ставати боголюдиною.