Як стверджує авторитетний економічний журнал Economist, позиції компанії Microsoft на ринку програмного забезпечення останнім часом похитнулися. В травні цього року влада Мюнхена вирішила замінити операційну систему Windows, що використовували на 14 тисячах комп'ютерів державних службовців, на Linux. Ця подія настільки вразила виконавчого директора Microsoft, що він перервав свій відпочинок у Швейцарії для зустрічі з мером міста.
Муніципалітет пояснює своє рішення прагненням повністю контролювати інформаційні технології, які використовують, а операційна система Windows такої можливості не дає, оскільки вихідні коди системи є комерційною таємницею Microsoft.
Програмному забезпеченню з відкритим кодом надають перевагу органи влади багатьох країн. Наприклад, китайські чиновники вже досить довго користуються локальною версією Linux, мотивуючи це більшим ступенем безпеки і незалежністю цієї системи порівняно з ліцензійними операційними системами. В Індії політики звернулися до місцевих програмістів з проханням продукувати програмне забезпечення лише з відкритим кодом. Японія оголосила про намір об'єднатися з Китаєм і Південною Кореєю для розроблення програмного забезпечення, яке б стало альтернативою продуктам Microsoft.
Чим же викликано такий ажіотаж? З кожним роком кількість електронних документів, які створюють органи влади різних країн, зростає, збільшується ринок послуг електронного урядування. Відповідно операційні системи, які використовують органи державної влади, повинні бути надійними і гнучкими в користуванні. Microsoft не відповідає цим вимогам: коди його програм є комерційною таємницею, а дірки в системі безпеки латають вже після того, як програмний продукт починають активно купувати. В такій ситуації компанії, що виготовляють ПЗ з відкритим кодом, мають непогані шанси на успіх у цьому сегменті ринку.
В чому ж загроза для Microsoft? Торік органи влади в цілому світі придбали програмне забезпечення більш ніж на 17 млрд доларів. До того ж аналітики прогнозують зростання цього ринку на 9% щорічно впродовж наступних п'яти років. Державні органи мають можливість диктувати вибір програмного забезпечення тим приватним користувачам та представникам бізнесу, які з ними тісно співпрацюють. У цьому й криється причина занепокоєння Microsoft, незважаючи на те, що компанія контролює велику частину сегмента державних закупівель програмного забезпечення.
Тому Microsoft все ж таки робить спроби відвоювати свою частку ринку, дискредитуючи конкурентів-виробників програмного забезпечення з відкритим кодом заявами (стверджує, що у них низький рівень безпеки продуктів) та встановлюючи спеціальні, наднизькі ціни для органів влади. Водночас компанія забезпечила окремим державним замовникам і великим корпоративним клієнтам можливість доступу до частини програмних кодів Windows, але ще не дозволяє їх модифікувати...
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Радіймо, друзі! Ми продовжуємо успішні дослідження Доброї Новини та Великого Переходу, а також розвиток відповідного софту. Нарешті розпочали перехід НО з застарілої платформи Drupal-7 на сучасну...
Відповідальна влада вибирає Лінукс. Майкрософт нервує
Світ:
Як стверджує авторитетний економічний журнал Economist, позиції компанії Microsoft на ринку програмного забезпечення останнім часом похитнулися. В травні цього року влада Мюнхена вирішила замінити операційну систему Windows, що використовували на 14 тисячах комп'ютерів державних службовців, на Linux. Ця подія настільки вразила виконавчого директора Microsoft, що він перервав свій відпочинок у Швейцарії для зустрічі з мером міста.
Муніципалітет пояснює своє рішення прагненням повністю контролювати інформаційні технології, які використовують, а операційна система Windows такої можливості не дає, оскільки вихідні коди системи є комерційною таємницею Microsoft.
Програмному забезпеченню з відкритим кодом надають перевагу органи влади багатьох країн. Наприклад, китайські чиновники вже досить довго користуються локальною версією Linux, мотивуючи це більшим ступенем безпеки і незалежністю цієї системи порівняно з ліцензійними операційними системами. В Індії політики звернулися до місцевих програмістів з проханням продукувати програмне забезпечення лише з відкритим кодом. Японія оголосила про намір об'єднатися з Китаєм і Південною Кореєю для розроблення програмного забезпечення, яке б стало альтернативою продуктам Microsoft.
Чим же викликано такий ажіотаж? З кожним роком кількість електронних документів, які створюють органи влади різних країн, зростає, збільшується ринок послуг електронного урядування. Відповідно операційні системи, які використовують органи державної влади, повинні бути надійними і гнучкими в користуванні. Microsoft не відповідає цим вимогам: коди його програм є комерційною таємницею, а дірки в системі безпеки латають вже після того, як програмний продукт починають активно купувати. В такій ситуації компанії, що виготовляють ПЗ з відкритим кодом, мають непогані шанси на успіх у цьому сегменті ринку.
В чому ж загроза для Microsoft? Торік органи влади в цілому світі придбали програмне забезпечення більш ніж на 17 млрд доларів. До того ж аналітики прогнозують зростання цього ринку на 9% щорічно впродовж наступних п'яти років. Державні органи мають можливість диктувати вибір програмного забезпечення тим приватним користувачам та представникам бізнесу, які з ними тісно співпрацюють. У цьому й криється причина занепокоєння Microsoft, незважаючи на те, що компанія контролює велику частину сегмента державних закупівель програмного забезпечення.
Тому Microsoft все ж таки робить спроби відвоювати свою частку ринку, дискредитуючи конкурентів-виробників програмного забезпечення з відкритим кодом заявами (стверджує, що у них низький рівень безпеки продуктів) та встановлюючи спеціальні, наднизькі ціни для органів влади. Водночас компанія забезпечила окремим державним замовникам і великим корпоративним клієнтам можливість доступу до частини програмних кодів Windows, але ще не дозволяє їх модифікувати...
Зверніть увагу
Прошу активніше підтримати розвиток Народного Оглядача – перехід на Drupal-10 та систему самоорганізації «Демоси»