Гелон - прадавнє легендарне місто скіфів, описане Геродотом. Археологічні дослідження Більського городища, розташованого на території Котелевського та Зіньківського районів Полтавської області, практично не залишили сумнівів, що Гелон існував саме тут.
З 2001 року Нільське городище (7- 3 ст. до н.е), найбільше в Європі городище скіфського часу, та його округа проголошені рішенням Полтавської обласної ради охоронюваною археологічною териорією. Адже це - унікальний комплекс пам'яток археології, історії, історичного ландшафту. Розташований він на території 5271 га і включає в себе укріплення, вали городища з рідкісною рослинністю, Барвінкову гору, Ковпаків-ський дендропарк, Більські озеро та джерело, урочище Скоробір.
Однак, як вважають у благодійному фонді "Гелон", статусу охоронюваної території недостатньо, щоб зберегти скарби унікальної пам'ятки культурної спадщини. Історико-культур-ний благодійний фонд "Гелон" заснований минулого року з метою збереження, дослідження, збирання та поширення відомостей про полтавські старожитності та консолідації зусиль влади і громадськості по збереженню та відтворенню численних пам'яток археології, культури та природи. Опікується він і подальшою долею Більського городища. Розроблено інвестиційний проект "Більське городище", з яким полтавських журналістів познайомив Юрій Погода, голова наглядової ради благодійного фонду "Гелон" під час прес-туру, організованого нещодавно фондом та Полтавським обласним медіа-клубом. Так, проект передбачає перетворення Більського городища в Національний парк України, впровадження комплексної програми розвитку території "Гелон - столиця царських скіфів", створення музею "Гелон" під відкритим небом" та поступову розбудову високорентабельного туристичного центру. Реалізація цього проекту, як зазначив Юрій Погода, стала б тими економічними та культурологічними важелями, які б сприяли найширшій підтримці роботи вчених-дослідників Більського городища пересічними мешканцями регіону та представниками влади і консолідації зусиль для збереження унікальної пам'ятки. До речі, розкопки Більського городища розпочалися у 1906 році, і вивченню цієї історичної спадщини вчені присвятили майже століття, однак до розв'язання усіх загадок сивої давнини ще далеко. Якщо ж легендарне місто скіфів загине, а це може статися через нестачу коштів на дослідження, варварські набіги "чорних" археологів та байдужість місцевого населення нащадки навряд чи зможуть пробачити.
Звичайно, до того, поки Більське городище стане "туристичною Меккою", поки що далеко. Власне, заманити грошовитих іноземців практично й нічим: немає оглядових майданчиків на валах та Барвінковій горі, Більське озеро нагадує брудну калюжу, дуб Григорія Сковороди загубився десь у хащах терну, та його й не відрізниш від решти дубів в окрузі, адже він ніяк не позначений. Тож потрібні значні інвестиції, щоб зробити городище не менш туристично привабливим за єгипетські піраміди. Та, як запевняють представники благодійного фонду "Гелон", якщо діяти за їхнім проектом, вкладені кошти з прибутком повернуться вже через сім років.
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
«Гелон» - це не тільки пиво
Світ:
Однак, як вважають у благодійному фонді "Гелон", статусу охоронюваної території недостатньо, щоб зберегти скарби унікальної пам'ятки культурної спадщини. Історико-культур-ний благодійний фонд "Гелон" заснований минулого року з метою збереження, дослідження, збирання та поширення відомостей про полтавські старожитності та консолідації зусиль влади і громадськості по збереженню та відтворенню численних пам'яток археології, культури та природи. Опікується він і подальшою долею Більського городища. Розроблено інвестиційний проект "Більське городище", з яким полтавських журналістів познайомив Юрій Погода, голова наглядової ради благодійного фонду "Гелон" під час прес-туру, організованого нещодавно фондом та Полтавським обласним медіа-клубом. Так, проект передбачає перетворення Більського городища в Національний парк України, впровадження комплексної програми розвитку території "Гелон - столиця царських скіфів", створення музею "Гелон" під відкритим небом" та поступову розбудову високорентабельного туристичного центру. Реалізація цього проекту, як зазначив Юрій Погода, стала б тими економічними та культурологічними важелями, які б сприяли найширшій підтримці роботи вчених-дослідників Більського городища пересічними мешканцями регіону та представниками влади і консолідації зусиль для збереження унікальної пам'ятки. До речі, розкопки Більського городища розпочалися у 1906 році, і вивченню цієї історичної спадщини вчені присвятили майже століття, однак до розв'язання усіх загадок сивої давнини ще далеко. Якщо ж легендарне місто скіфів загине, а це може статися через нестачу коштів на дослідження, варварські набіги "чорних" археологів та байдужість місцевого населення нащадки навряд чи зможуть пробачити.
Звичайно, до того, поки Більське городище стане "туристичною Меккою", поки що далеко. Власне, заманити грошовитих іноземців практично й нічим: немає оглядових майданчиків на валах та Барвінковій горі, Більське озеро нагадує брудну калюжу, дуб Григорія Сковороди загубився десь у хащах терну, та його й не відрізниш від решти дубів в окрузі, адже він ніяк не позначений. Тож потрібні значні інвестиції, щоб зробити городище не менш туристично привабливим за єгипетські піраміди. Та, як запевняють представники благодійного фонду "Гелон", якщо діяти за їхнім проектом, вкладені кошти з прибутком повернуться вже через сім років.
Анна Яскіна (Газета „Коло”, 5 серпня 2004 р.)
----------------------------------------------------
В тему:
Дурні, бо... або Чому не використовується з користю те, що є?
Змійові вали – без таємниць
Загадка загибелі держави Мітрадата VI Евпатора
Вийшла друком книга українських і американських вчених про Херсонес Таврійський
В Україні розкрадають археологічні пам’ятки
Гомер родом з Миколаїва
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков