Коментарі

Те, що автор називає волхвізмом, - це і є аріянство. Хрещення Русі за Володимира Великого здійснили саме волхви, і аж ніяк не представники Візантії. Візантія нав’язувала хрещення у своє іудохристиянство переможеним народам (напр., болгарам), і в жодному разі не могла його нав’язати Володимиру, за якого Русь досягла найбільшого піднесення від часів слов’янської імперії аріянина Аттіли.

Тому нам, людям 21-го століття, стосунки між Ольгою і Святославом легко зрозуміти, адже подібну ситуацію ми й сьогодні спостерігаємо навколо: переважна більшість людей перебуває у нижчих просторах подій, а якщо їм хтось почне розповідати про Простір волі, то вони подумають, що ця людина з’їхала з глузду. Так можуть подумати навіть тоді, коли переконуєш людей елементарно відмовитися від горілки, пива і тютюну. Тому й сказано в Літописі, що «невірним бо віра хрестиянська уродьство єсть». Сучасні «невірні» (невігласи) вважають «уродьством» вегетаріанство чи, скажімо, прагнення досконалості.

Ще за часів князя Ігора (945 р.), тобто майже за півстоліття до хрещення Русі Володимиром, у Києві була хрестиянська церква: «А хрестиян-русів водили [на клятву] в церкву святого Іллі, що стоїть над потоком..., тут-бо була соборна церква, бо багато варягів були хрестияни» (Повість врем’яних літ). Згідно з переданням, цей Іллінський собор був споруджений ще князем Аскольдом (правління 864–882), який був хрещений під іменем Микола. Це означає, що у війську Святослава були і язичники (прихильники етнічного звичаю) і аріяни (ті ж самі язичники, але просвітлені).

Слухайте аудіоверсію передачі.

Хочу добавити, що по релігії він скоріш завсе був аріанином, так яй і його матір Ольга та пізніше син Володимир. А те, що його називають язичником, це скоріше пізніша хуцпа. Слов'янський історик Мавро Орбіні, який користувався джерелами, які до нас не дійшли називає його хрестиянином

Цікаве дослідження. "здебільшого, поняття "українець" - не треба виділяти комою. "То ж" - разом, сполучник, який можна замінити сполучником отже "Наперед визначимося: говорячи про чиюсь українськість ми маємо" - Наперед - передусім або насамперед. Токож виділяємо дієприслівниковий зворот : говорячи про чиюсь українськість, ... "Але ж давайте розберемося" - розберімося, який... Без давайте - давати можна щось, якусь річ.