Зробити інтер’єр повстанської криївки (у розрізі) вдалося за допомогою членів Тернопільського міського осередку "Спілки Української Молоді (СУМ) в Україні": учнів, студентів та навіть держслужбовців.

Вся робота здійснювалася у післянавчальний час чи після роботи, тому створення криївки тривало близько трьох місяців. За матеріалами повстанської літератури та архівів колишнього КДБ, де зберігались креслення різноманітних повстанських схронів, пан Іларіон Пилипець виготовив макети різноманітних типів криївок (у музеї їх зараз дев’ять, взагалі ж було близько двадцяти).

Відкриття криївки приурочено до 76-ліття Зиновія Красівського (останній провідник бандерівської ОУН в СРСР, підпільник, дисидент, який більше 20 років провів у таборах, в’язницях, психушках і засланні) та століття з дня народження повстанського художника Ніла Хасевича (багато антирадянських плакатів та агіток були зроблені ним саме в криївках).

Стіни тернопільської криївки викладені напівкругляками, на них – ікона та хрест, декалог українського націоналіста, текст повстанської присяги, нагороди УПА.

Серед інших експонатів криївки - стіл та лежанка, сплетені з соломи матраси, а також копії трофейних німецьких шмайсерів, ориґінальний, але вже небоєздатний радянський ручний кулемет, радіостанція, друкарська машинка, манекен у повстанському однострої. Майдан