У країнах Євросоюзу в четвер розпочинаються загальноєвропейські вибори до Європейського парламенту. Голосування триватиме з 4 до 7 червня у всіх 27 країнах ЄС.

Вибори в Європарламент можуть принести одразу два неприємні сюрпризи для прихильників подальшої європейської інтеграції. По-перше, на майбутніх виборах соціологи очікують рекордно низьку явку. По-друге, судячи з усього, певний успіх матимуть євроскептики і радикали, повідомляє Бі-Бі-Сі.

Напередодні голосування, яке розпочнеться 4 червня у Великій Британії та Нідерландах, президент Франції Ніколя Саркозі і канцлер Німеччини Ангела Меркель закликали громадян Європи піти на вибори. У спільній заяві лідери двох найбільших країн ЄС говорять про те, що сильний європейський парламент допоможе впоратися з економічною кризою.

Саркозі і Меркель не може не хвилювати, що в обранні єдиного виборного органу влади в ЄС, який ухвалює дві третини законів, обов’язкових для 27 країн, збираються взяти участь лише 43% громадян.

На цих виборах може бути побито рекорд політичної пасивності, встановлений на минулих виборах, коли на дільниці прийшло лише 45% громадян ЄС.

Для порівняння, 30 років тому у виборах Європарламенту брали участь дві третини з усіх європейців, що мають право голосу. Зараз, після розширення Євросоюзу, цим правом володіють 375 млн осіб. Але більшість із них вибори мало цікавлять.

За даними опитувань, у Франції збирається проголосувати близько половини громадян. А ось у Великій Британії та Польщі на дільниці може прийти менш ніж третина виборців.

Багато європейців вважають, що Європарламент - дорогий і неефективний інститут, який дуже далекий від простих людей. Деяких дратує, що євродепутати постійно їздять між Брюсселем і Страсбургом.

З 27 країн високу явку слід очікувати лише в двох країнах: у Бельгії і на Кіпрі. Та і то лише тому, що в цих державах голосування обов’язкове, і неявка на вибори загрожує штрафом.

Зазвичай тематика європейських виборів обертається не стільки навколо глобальних європейських проблем, скільки навколо вузьких питань, які хвилюють громадян конкретної країни. Традиційно кандидатам простіше достукатися до виборця, концентруючись на місцевих проблемах.

Цього разу, мабуть, уперше в центрі всіх дискусій - від Лісабона до Риги - одна і та ж тема, а саме: економічна криза.

Падіння добробуту і економічні труднощі викликали протести практично у всіх країнах Європи. Подекуди мітинги переросли в страйки і сутички з поліцією.

Останні опитування, проведені на замовлення Європарламенту, свідчать, що європейців найбільше хвилює безробіття. За прогнозами економістів, до кінця нинішнього року в ЄС можуть втратити роботу близько 8 млн чоловік. Далі за цією темою опитані згадували більш загальні проблеми економічного зростання і соціальної незахищеності, а також майбутні пенсії.

Разом з економічним спадом посилюються позиції євроскептиків, які критикують те, яким чином розвивалася нинішня об’єднана Європа останніми роками. Падіння популярності багатьох національних урядів також підсилює підтримку екстремістських партій і рухів, що йдуть, наприклад, під антиемігрантськими або, як у Нідерландах, антиісламськими гаслами.

Соціологи, які проводили опитування для Європарламенту, застерігають, що майбутні вибори можуть обернутися масовим протестним голосуванням.