Афоризми Григорія Сковороди

"Зроблю

Маленьку книжечку. Хрестами
І візерунками з квітками
Кругом листочки обведу
Та й списую Сковороду"
Т.Г.Шевченко

"... сучасники бачили в ньому «мандровану академію» і його самого вважали вартим за університет; досить сказати, що коли треба було тоді знайти в Україні ідейну, чесну та чисту людину, шукали її між «сковородинцями» ... " С. Єфремов

Якщо Бог всюди, якщо він присутній і в цьому черепку (при цьому я підняв черепок з землі), то для чого ти шукаєш розради в інших місцях, а не в самому собі? Адже ти є кращим з усіх творінь! Г.Сковорода

3 грудня 1722 року народився Григорій Сковорода. Український святий, високоосвічений філософ і вчитель. Сковорода навчав, що найбільше й фактично єдине завдання філософії — шукати правду і прагнути до неї. Про стиль його життя з харківського періоду його перший біограф пише: «Уставав дуже рано, їв раз на день, без м'яса і риби, був завжди веселий, сильний, рухливий, з усього задоволений, до всіх добрий, усім готовий послужити. Поважав і любив добрих людей без різниці їх стану, навідувався до хворих, розважав сумних, ділився останнім з тим, хто нічого не мав» («Житіє Сковороди»). Ніколи не розлучався філософ із Біблією, сопілкою або флейтою і своїми писаннями. У філософських діалогах і трактатах біблейська проблематика переплітається з ідеями платонізму, стоїцизму та динамізму.

Наведені тут варіанти портрету - це найкраще, що зміг віднайти в неті. Мене збивають з пантелику портрети Сковороди, особливо той блюзнірський, який панує в обігу. Ну не може ця людина мати такого лиця і такого виразу обличчя! Це суперечить природі і здоровому глузду. Склалось враження, що його портрети намірено спаплюжені, і чим блище до російської творчості - тим більше. Натрапив на зображення Сковороди з якоїсь царської колекції портретів - та там якийсь бомж в валянках з тупим поглядом зіпсованої тварини!

Цитати:

Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її. 
***
Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.
***
Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю. 
***
З видимого пізнавай невидиме
***
Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
***
З усіх утрат втрата часу найтяжча. 
***
Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, — так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть. 
***
Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру. 
***
Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
***
Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.
***

***
Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя.
***
Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати — це наполовину завершити.
***
О, коли б змога писати так само багато, як і мислити!
***
Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
***
Коли велика справа — панувати над тілами, то ще більша — керувати душами.
***
Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
***
Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує? 
***
Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?
***
Світло відкриває нам те, про що ми у темряві лише здогадувалися.
***
Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши сього у себе, як можна взнати і вигнати його в інших. 
***
Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
***
Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею. 
***
Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
***
Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця. 
***
Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.
***
Не любить серце, не бачачи краси.
***
Що вподобав, на те й перетворився.
***
Не за обличчя судіть, а за серце. 
***
Кому душа болить, тому весь світ плаче.
***
Пізнаєш істину — ввійде тоді у кров твою сонце. 
***
Все минає, але любов після всього зостається.
***

***
1) пізнавай себе, вдосконалюйся, вчися тому, до чого маєш здібно-сті;
2) займайся тією професією, що відповідає твоїй природі;
3) дружи з тими, до яких є народжений.
Г. Сковорода «Розмова, названа алфавіт, або буквар миру»
***
Слава блаженному Богу за те, що потрібне зробив неважким, а важке – непотрібним.
***
Благодарення блаженній природі за те, що потрібне зробила неважким, а важке — непотрібним.
***
Мертва зовсім є душа людська, яка не віддана своєму спорідненому ділу, подібна до каламутної та смердючої води... Що горесніше, як плавати в достатку і смертно мучитись без спорідненої справи? І нема радісніше, як жити за натурою.
***

Бог подібний до багатого водограю, що наповнює різні посудини, відповідно до їхнього об’єму. Над водограєм напис: «Неоднакова всім рівність». Ллються з різних рурок різні струмені в різні посудини. Менша посудина має менше, але тим однакова вона з більшою, що так само повна. Бо що є дурніше, як рівна рівність, яку дурні у світ ввести марно хочуть? Яке бо дурне те, що супротивне блаженній природі?

***
хвороба, всяка зараза і запалення не можуть прищепитися, коли тіло холодне, позбавлене слизу і легке, як корок (…), то зроби його тоншим, скорочуючи надмірну їжу й уникаючи вогню, породженого вином, звідки всі пороки душі, а з останніх, у свою чергу, — всі хвороби тіла.
***
обов'язково і саме щоденно підкидай у душу, як у шлунок, слово або вислів.
***
…те, що побачиш і почуєш, перетворюй у споживний і рятівний сік ... 
***
їжа добра, але що з того, якщо вона не подобається твоєму шлунку
***
Якщо Бог всюди, якщо він присутній і в цьому черепку (при цьому я підняв черепок з землі), то для чого ти шукаєш розради в інших місцях, а не в самому собі? Адже ти є кращим з усіх творінь!
***
страшенно мучить демон печалі, і який звичайно називають бісом меланхолії. (…) Даючи поради цій людині, я сам ледве не пропав. (…) Дуже важливе значення має, з ким щоденно спілкуєшся і кого слухаєш. Бо поки ми слухаємо, ми їх дух в себе вбираємо. (в тему Слух, судячи з його текстів, Григорій розумів Аюрведу)
***
Всяка праця благословенна Богом
***
Святість життя полягає в робленні добра людям
***
Вірити в Бога не значить — вірити в Його існування, а значить — віддатися Йому та жити за Його законом.
***
Щоб пізнати Бога, треба пізнати самого себе. Поки людина не знає Бога в самім собі, годі шукати Його в світі.

Більше афоризмів ТУТ.