- Відвідувань: 0
- Переглядів: 0
Блоги - аріянам! Революція
Категорія:
Світ:
Спецтема:
"писання збуджували уяву людей і викликали їхнє зацікавлення хрестиянською тематикою, тож були наче першим щаблем у засвоєнні Хрестового вчення." - ПБК
"Більшість населення витрачає свої нерви й енергію на слідкування за меншістю населення і її проклинання. Звідси одні знесилені і затуркані, інші - озлоблені і прокляті. Весело живемо! А що буде, якщо хоча б 20% населення усю свою енергію і фантазію спрямують на допомогу собі і владі стати кращими? "Слабо?"" - Якби я був гетьманом...
Писати статті корисно: під час написання, ставлення формуються в завершені позиції, відчуття стають баченнями, щось інтуїтивне набуває форм, речень. Відбуваєтсья певна кристалізація думок і бачень.
Пишучи статті, ми повертаєм свою думку навиверт - вона вже тече не всередину, а виливається назовні. Думка отримує новий "атрибут" - "сформований для сприйняття матеріал". Такий "атрибут" думки значно покращує роботу пошуковим ботам в наших мізках.)
Роблячи статті, ми зв’язуємо їх з спорідненими, гіпертекст, "в тему", те ж саме відбувається і в нашій голові, коли ми сприймаємо нову інформацію чи "редагуємо"/"форматуємо" уже там наявну. Ми з’єднуєм її, створюємо "перепосилання", що з часом призводить до цілісного світогляду, суцільного мультимедійного інтерактивного гіпертексту. Також, написання, і оформлення сатті матеріалами - це справжнісінька гра в асоціації. Написання статей вчить на підсвідомому рівні шукати зв’язки і з’єднувати. Як в голові, так і у блозі.
Один з "наріжних каменів" аріянства - логічність, аргументованість і доказовість любих поглядів. Ідея чи відчуття повинні набути чіткої форми, зформуватись і потім реалізуватись. В цьому всьому (!) нам допомагає написання статей. Ми маємо можливість "оприлюднити" свої бачення. І на шляху оприлюднення нам приходиться "допрацьовувати" ті штрихи картини, які ми лінувались зробити для себе.) Це такий собі ідеал "добровільно-примусової" форми взаємодії. В даному випадку, ми це робимо самі з собою. Виступаємо самі собі керівництвом, і підганяємо себе, ледачого, на будівництво самого себе! Ну не фантастика?!) Як мінімум, статті можуть нам показати, щó насправді ми знаємо і чи взагалі маємо розуміння того, про що зібрались писати.
Як мислим, так і говорим. Слідкуючи за мовою, вчимось слідкувати за думками. Розробляємо одну з невидимих "розтяжок" свідомості. Слідкувати за мовою - дуже корисне заняття, особливо для чоловіків. Писати статті - ще корисніше. Це як "важка артилерія" програміста - логування всіх подій серверу. Так само і друкований текст - це логування думки. Якщо вирівнювання мови, під час розмови, часто нагадує гру стилю екшн, то текст - це чистої води пошагова стратегія.
Тут ми можемо зайнятись стратегією своєї мови і думки, аналізувати і відпрацьовувати своє мислення. Бо мова з’являєтсья з глибини душі, попадаючи на світло отримує форму - слова, які свідомістю формуютсья в складні побудови (міркування "про себе"), і тільки після цього думки виходять на зовні. У випадку з текстом - ми, працюючи над побудовою речень, вчимо нашу підсвідомість правильному мисленню. Це важлива думка, яку варто розуміти. Коли ми це зрозуміємо, нам захочеться писати, писати, писати, писати.. ) А якщо відчуємо, як відбуваєтсья гімнастика невидимих душевних сухожиль, будемо отримувати від цього неабияке задоволення! Вправи по розвитку гнучкості в спортзалі "відпочивають").
Отже, блог може допомагти нам кристалізувати світогляд, зробити свідомість гнучкою а підсвідомість чистою. Це прекрасна новина! Так ще й від цього процесу можна отримувати задоволення! Просто фантастика! "Це чудо, і це факт" (Олександр Філатович)). Також блог швидко допоможе зорієнтуватись, які сфери нам по справжньому цікаві і в яких ми компетентні - писати же ж будемо про дійсно цікаві для нас теми, і в яких ми можемо зформулювати думку.
Але це тільки одна сторона медалі - це позиція зі сторони пишучого. Давайте глянем, як там "рішка". Відкриваєш любий сайт новин, чи портал зі статтями, чи стрічку новин у соц.мережі, і... не знаю, чи ви це уявляєте.. в середньовіччі в Європі помої (туалет+відходи води) виливали просто на вулицю... А ходили по дошках, покладених наверх, щоб взуття не вимазувати... Ото приблизно таке зараз в інформаційному просторі. Про це все більше людей починають говорити, про "хороші інформаційні європейські традиції", назвем це так. Але мало хто підходить до цього конструктивно. "Заткнути" сучасну інформаційну помийну трубу без серйозної цензури в інтернеті не вдасться. Зробити серйозну цензуру в неті також не вдасться). А от витісняти, розбавляти потік бруду чимось чистим - це ми мóжемо робити. До цього вже додумались сотні мислячих людей. Але це сотні, а нас, як співаєтсья, мільйони...
Ех, якби ж ті десятки тисяч патріотів в вишиванках та й взялись за очищення нету від лайна... А ще краще - за наповнення його чимось корисним! При таких розмірковуваннях, варто пам’ятати, що починати міняти світ треба з себе і що легше змінити себе, ніж світ.) Тому, якщо ми облишимо скиглення про те, як все кепсько, і візьмемось за наповнення нету чимось корисним/конструктивним, можливо й зможемо вплинути на ситуацію. Або принаймні, дати приклад для наслідування. Це ж євангельський принцип - вчи прикладом. Якщо будемо нести добро в інформаційний простір, будемо чинити, як казав Вчитель - іти і навчати. З попередніх статей ми знаємо, що саме так і чинили аріяни.
Як бачимо, блог має всі шанси стати інтелектуальною практикою нових аріїв, аріян. У нас є на це всі причини і всі можливості. Залишаєтсья тільки бажання або вольове зусилля, в корні якого також стоїть бажання...
"Царство Боже здобувається силою, і ті, хто застосовують силу, схоплюють його" (Мт 11.12)
"Тепер же хто має калитку, хай візьме так само й торбу; хто ж не має, хай продасть свою одежу й купить меч." (Лк. 22.36)
мережа
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
!Гарна стаття! Саме так: ми не боремося з темрявою, а поширюємо світло.
Змінюючи себе автоматично змінюєм світ силою думки, слова, дії.
Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.
Коментарі
Хотів би поцікавитись думкою читачів НО, а чи потрібна на НО така колонка як "Спорт" ?
Рабів до раю не пускають.
Весь "спорт" потрапляє в загальні новини. мені, як багаторічному читачу НО, це зручно.
ДуББлог https://t.me/+vcjh0iZEug00YjFi
Дякую за відповідь. А хто ще що думає ?
Рабів до раю не пускають.
ЗА!
Хай Буде!
Підкуємось браття, знаннями вишніми!
Дякую за відповідь.
Рабів до раю не пускають.
Пан Богдан пише: "Писати статті – ще корисніше." Це істинно так!
Пригадую анекдот, який доречно згадати у сенсі важливості писання статей, книг, творів:
– "Скажіть, гросмейстере, яку книгу потрібно прочитати, щоб навчитися грати в шахи? – запитав учень.
На що гросмейстер відповів: – Я можу сказати, яку книгу прочитати, але, щоб навчитися грати в шахи, краще книгу написати."
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Я байдужа до спорту. Але за успіхи спортсменів-українців порадіти можна.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Дякую за статтю! Хороша! До 2013 року я не знала слова блог. 26 грудня вночі мені приснився сон, що мій покійний батько сказав чіткі слова. "Знайдеш в блозі. Іди в блог". Таким шляхом, ніби, я могла з ним спілкуватися. Ось і об"єдналося все до купи. Не просто почати писати тут іншим, які навіть і підтримують одинаковий дух. Відчуття, що мало знаєш і не хочеться цього показати привселюдно. Можливо, є знання, але нема гарної мови або стилю. Ще- несміливість і не всі вміють користуватись сайтом. І, чи потрібно те, що я тут напишу? Це як малій дитині зробити перший крок. Придивляються, вчаться і почнуть висловлюватися..
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Невміння користуватись сайтом - то дрібниці. Я також не дуже вмію ним користуватись. І це при тому, що сайт тільки розбудовуєтсья. А Фейсбуком взагалі не знаю, чи є такі які "вміють". Але це не заважає писати і спілкуватись. Сюрпризи програмної частини сайту роблять перебування на сайті тільки цікавішим.)) Сайт як примхливе море то туди то сюди.. то така розмітка то інша, то аватари міняйте, то ще коменти або не видно, або 8м чомусь "помістились" на 60 сторінках.. А люди незважаючи ні на що, спілкуються. Весело ).
Щодо невпевненості, згадався анегдот:
А якщо серйозно, боязнь показатисьь "недалеким" - признак нарцисизму/якраз завищеної самооцінки у людей, які ототожнюють себе з умом.
Чи потрібно і кому? Навіть метри пера і знань задавали і задають собі подібні питання. В першу чергу, треба вирішити, чи потрібно це тому, хто пише.) "По замовчуванню" відповідь - так, потрібно. Навіщо якщо вийде "лажа" - це може надихнути/підштовхнути інших написати щось краще. Вже добре ) Заодно це самотестування. Про це не писав в статті, щоб не роздувати розмір.
ДуББлог https://t.me/+vcjh0iZEug00YjFi
!Гарна стаття! Саме так: ми не боремося з темрявою, а поширюємо світло.
Змінюючи себе автоматично змінюєм світ силою думки, слова, дії.
Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.
Забула сказати раніше, що у вас в статті є слова "любий" і "помої"..так краще - всякий і нечистоти. Чому це вас цензор Сенсару пропустив? Сказавши за сайт, мала на увазі в загальному комп"ютер. Пробуємо як він працює- ха-ха.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Дуже сподобалась думка, що писання блогів - це духовна практика аріянства.
Але ж ми знаємо, що для живлення мозку потрібен лактат, а він виробляється при інтенсивних фізичних навантаженнях.
Висновок 1: робоче місце блогера - це не тільки комп’ютер і м’яке крісло. Це також турнік, бруси, штанга, гантелі та інші цяці.
Висновок 2: написання блогів - це шлях до вдосконалення не тільки духу та інтелекту, а й плоті.
Висновок 3: у великого блогера мають бути великі біцепси. Хай Буде!
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Ще потрібне свіже повітря і правильне (повне) дихання. "Верхнє" дихання знижує надходження необхідної кількості енергії в організм, що приводе до часткового кисневого голодування. Звичайна людина може перебувати без повітря максимум п'ять хвилин, тренована людина (фрідайвер) – до 9 хвилин, після цього у людини починаються конвульсії и настає смерть. Основна небезпека, або що підстерігає людину при тривалій затримці дихання – кисневе голодування головного мозку, що веде до втрати свідомості и загибелі. Фрідайвери – любителі занурення на глибінь без жодних спорядження – користуються техніками йогів, що дозволяють натренувати свій організм и затримувати дихання на тривалий час без згубних наслідків. При цьому в організмі людини відбуваються зміни, що дозволяють адаптуватися до кисневого голодування, – це уповільнення серцевий ритму, відтік крові від кінцівок до життєво важливих органів, підвищення рівня гемоглобіну, що дає можливість організму накопичувати додатковий кисень. На глибині більше 50 метрів альвеоли заповнюються плазмою, це підтримує потрібній об'єм легенів, оберігаючи їх від стиснення та руйнування. Подібні зміни в організмі виявляються у ловців перлів, здатних поринати на великі глибини і знаходитися там від двох до шести хвилини. Цікаво те, що в Японії за морськими дарами на дно опускаються виключно жінки.
Пройти будь-яке випробування - піти на випробування. Це неминуче.
Ха-ха! Я так сміялась! Тільки зібрались миші до танцю, як появився кіт і побігли миші спортом займатися.Ха! Це серйозно!
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
Поки що статті на НО йдуть звичайною, неокультуреною українською мовою (пракритом). Незабаром ми відкриємо на сайті мову Сенсар, яка буде йти нарівні з українською, англійською та іншими.
Натиснувши на жовто-блакитний прапорець Сенсара, можна буде зануритися у світ священної мови Золотої ери.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!