Колись відомий психотерапевт Єрік Фром поділив людей на два типи: тих, які хочуть «мати», і тих, які хочуть «бути». Очевидно, що так само можна класифікувати й суспільства, які утворилися в світі, а також окремі громади й об’єднання людей.
І от суспільства типу «мати» збанкрутіли, економіки країн, як якісь живі системи, не витримали напору людських бажань купувати все більше й більше і здали позиції.
Фінансова криза. Українці, певним чином, ще більші матеріалісти, ніж європейці, оскільки тільки почали отримувати задоволення від споживацької філософії «мати». А підступність її в тому, що, чим більше маєш, тим більше хочеться мати... І ось, коли ми тільки почали приймати можливість жити в кредит, і то не один, нам знову радять «затягнути пояси». Образливо.
Але якщо переглянути спосіб мислення — як правило, він й визначає спосіб життя — і пошукати щось більш цінне в житті? Елементарний приклад: за останніми соціологічними даними Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна, 30% українців під час економічної кризи збираються економити на одязі, але, на щастя, ніхто не збирається економити на освіті. І якщо економічна криза — це шанс, то, можливо, шанс поступово ставати людьми типу «бути». Бути професіоналами, порядними людьми, талантами, які знайшли себе, добрими друзями, та мало ще чого... Хай навіть це стосується тільки певної частити людей — тих, які готові переосмислити спосіб життя, знайти в ньому щось більш вартісне, ніж кількість речей, які тобі належать.
Євген ГОЛОВАХА, заступник директора Інституту соціології НАН України, доктор філософських наук:
— Є багато чинників, які вплинули на виникнення економічної кризи. Один із них — те, що люди почали багато споживати, але дуже багато інших чинників, об’єктивних, пов’язаних із загальносвітовою тенденцією... В Європі та США люди звикли до певної споживацької дисципліни, ми ж, порівняно з ними, споживаємо менше, до того ж, не звикли до цієї дисципліни. Наведу приклад. Американці, коли почали підвищувати ціни на пальне, за рік проїхали на 17 мільярдів кілометрів менше, хоча для них автомобіль — основний засіб пересування. В нас також почали зростати ціни — можливо, й швидше, ніж в США, але такого не спостерігалося. Споживацька дисципліна в розвинутих країнах виробилася завдяки столітньому пануванню ринкової економіки. У нас — все по-іншому, хоча ми будемо переживати ті ж труднощі, що й весь світ, тільки, звісно, зі своїми особливостями. Хочу наголосити, що є багато макроекономічних тенденцій, які впливають на кризу. Наприклад, дурниці, які робить наш уряд. Якби Кабінет Міністрів ще влітку не займався безпідставними експериментами з гривнею, то не було б такої ситуації з нею сьогодні. Не потрібно експериментувати, уряд повинен добре працювати, за це вони й отримують, до речі, у 10 разів більше від суми, яку становить в Україні середня зарплата. А українці, якщо хочуть споживати, — хай споживають. Кількість товарів, які люди будуть купувати, контролюватиметься коштами, які люди матимуть. Ми не можемо перекладати провину за економічну кризу повністю на споживачів. Перш за все — це справа уряду. І якщо уряд розумний, то в тій країні економічну кризу переживають легше. А споживацька дисципліна громадян України — це маленька цеглинка від всієї економічної системи. Щоб в українців виробилися певна культура життя в ринковому суспільстві (ми ж там менше 20 років) — потрібне століття. До речі, за даними Інституту соціології, українці потроху звикають до ринкової економіки: коли ми запитуємо в людей, чого їм не вистачає в житті, все менше відповідають «жити в нових умовах». Це дуже важливо. І хоча це дуже поступовий процес, будемо вчитися жити по-новому: нове суспільство — нові закони, які потрібно опановувати.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Дефолт гламуру Економічна криза надасть шанс переоцінити цінності
Світ:
Фінансова криза. Українці, певним чином, ще більші матеріалісти, ніж європейці, оскільки тільки почали отримувати задоволення від споживацької філософії «мати». А підступність її в тому, що, чим більше маєш, тим більше хочеться мати... І ось, коли ми тільки почали приймати можливість жити в кредит, і то не один, нам знову радять «затягнути пояси». Образливо.
Але якщо переглянути спосіб мислення — як правило, він й визначає спосіб життя — і пошукати щось більш цінне в житті? Елементарний приклад: за останніми соціологічними даними Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна, 30% українців під час економічної кризи збираються економити на одязі, але, на щастя, ніхто не збирається економити на освіті. І якщо економічна криза — це шанс, то, можливо, шанс поступово ставати людьми типу «бути». Бути професіоналами, порядними людьми, талантами, які знайшли себе, добрими друзями, та мало ще чого... Хай навіть це стосується тільки певної частити людей — тих, які готові переосмислити спосіб життя, знайти в ньому щось більш вартісне, ніж кількість речей, які тобі належать.
Євген ГОЛОВАХА, заступник директора Інституту соціології НАН України, доктор філософських наук:
— Є багато чинників, які вплинули на виникнення економічної кризи. Один із них — те, що люди почали багато споживати, але дуже багато інших чинників, об’єктивних, пов’язаних із загальносвітовою тенденцією... В Європі та США люди звикли до певної споживацької дисципліни, ми ж, порівняно з ними, споживаємо менше, до того ж, не звикли до цієї дисципліни. Наведу приклад. Американці, коли почали підвищувати ціни на пальне, за рік проїхали на 17 мільярдів кілометрів менше, хоча для них автомобіль — основний засіб пересування. В нас також почали зростати ціни — можливо, й швидше, ніж в США, але такого не спостерігалося. Споживацька дисципліна в розвинутих країнах виробилася завдяки столітньому пануванню ринкової економіки. У нас — все по-іншому, хоча ми будемо переживати ті ж труднощі, що й весь світ, тільки, звісно, зі своїми особливостями. Хочу наголосити, що є багато макроекономічних тенденцій, які впливають на кризу. Наприклад, дурниці, які робить наш уряд. Якби Кабінет Міністрів ще влітку не займався безпідставними експериментами з гривнею, то не було б такої ситуації з нею сьогодні. Не потрібно експериментувати, уряд повинен добре працювати, за це вони й отримують, до речі, у 10 разів більше від суми, яку становить в Україні середня зарплата. А українці, якщо хочуть споживати, — хай споживають. Кількість товарів, які люди будуть купувати, контролюватиметься коштами, які люди матимуть. Ми не можемо перекладати провину за економічну кризу повністю на споживачів. Перш за все — це справа уряду. І якщо уряд розумний, то в тій країні економічну кризу переживають легше. А споживацька дисципліна громадян України — це маленька цеглинка від всієї економічної системи. Щоб в українців виробилися певна культура життя в ринковому суспільстві (ми ж там менше 20 років) — потрібне століття. До речі, за даними Інституту соціології, українці потроху звикають до ринкової економіки: коли ми запитуємо в людей, чого їм не вистачає в житті, все менше відповідають «жити в нових умовах». Це дуже важливо. І хоча це дуже поступовий процес, будемо вчитися жити по-новому: нове суспільство — нові закони, які потрібно опановувати.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта