День революцій (оновлено)

Фото моє, О.К. 21 листопада, 2015 року, Майдан. Володимир Парасюк і Сергій Коба, активісти Майдану-2014

21 лютого 2004 року ввечері, після закриття виборчих дільниць після другого туру виборів Президента України вийшла на Майдан із друзями – пам’ятаю співав Славко Вакарчук. Людей тоді багато не було, то вже наступного дня зранку тисячі і тисячі киян вийдуть на Помаранчевий Майдан. Пам'ятаю, що тоді ввечері 21-го по Майдану бігали іноземні журналісти, які намагалися взяти коментар у тубільців (тобто у нас). Відповіла їм, що ми – за Ющенка! Тоді ми всі (кияни) були у дуже піднесеному стані, думали, що Ющ змінить нашу Україну. Виявилося, що то була не наша Україна, а його.

На ніч я поїхала у штаб Ющенка, який знаходився в культурному центрі Києво-Могилянської академії. Цей штаб досить щедро фінансував Петро Порошенко: було вдосталь їсти і пити, навіть декому дістався подарунковий набір помаранчевих новорічних кульок на ялинку (мені – не дісталися, тому так добре пам’ятаю про них :-).  

Тоді мене вразила кількість компів з інтернетом, якими можна було користуватися журналістам. Про вай-фай тоді навіть і не здогадувалися, інтернетом здебільшого користувалися через телефон методом dial up. Пам’ятаю знаменитого нині Мустафу Найєма, який сидів за компом поруч і щось писав. Він тоді був політичним журналістом-початківцем, здобував інформацію як фрі-лансер.

Інтернет працював погано. Легше було зателефонувати і надиктувати новину після кожної прес-конференції, що я й робила. Прес-конференції проходили кожну годину - аж до 6-ої ранку. Тоді, до речі, я побачила Юлію Тимошенко вживу, лицем в лице, і подарувала наш журнал "Перехід-IV". Вона була одним із символів Помаранчевої революції – багато хто голосував за Ющенка, тому що поруч була Тимошенко.  

Але, що було, те загуло. У 2013 році 21 листопада почалася нова революція, яку спочатку називали Євромайданом. 22 листопада пішла на Майдан. Був сильний дощ, і хтось роздавав дощовики. Я тоді пожартувала, що дивно, що дощовики не оранжеві. Це було дуже зворушливо - ходив чоловік і роздавав всім, хто стояв під дощем, дощовики. Було багато молоді. Дівчата співали гімн, взявшись за руки. Що було потім, всі прекрасно пам'ятають. 

2015 рік, 21 листопада. Пішла на Майдан ввечері. Вже за звичкою, наче так має бути. Там був автомобіль, на який залазили всі, хто хотів щось сказати. Був і Володимир Парасюк, нині народний депутат України, активісти Автомайдану. Було багато військових. На автомобіль для виступів залазили айдарівці та інші воїни. Вони погрожували владі – бо ж нічого не змінилося! Зауважували, що Майдан привів їх до влади, але вони (влада) продовжують робити все те ж саме, що й попередники. 

Революція не закінчилася. Далі буде. Такі гасла і плани на сьогодні. І то вже буде зовсім інший МАЙДАН.