Фінансовий ринок як він є

ФІНАНСОВИЙ РИНОК ЯК ВІН Є

Інколи навіть досвідчені люди, які активно торгують на валютних ринках (трейдери),  підпадають під вплив всілякої маячні, на зразок так званого «фундаментального аналізу» потоку подій тощо.

Покажемо на деяких прикладах як без усього цього можна обійтися й чому це вельми шкідливо.

Почнемо з логістичної кривої. З’ясуємо що рухає валютний ринок? Ринок не рухає, а ні центральні банки, а ні політики… . Ринком рухає НАТОВП!  Ринком рухає реакція натовпу. Це дуже добре описується логістичною кривою. Прикладів, що це саме так – безліч. Останній приклад курс рубля відносно долару.

Згадаймо, які настрої стосовно рубля були у грудні минулого року, і які настрої зараз. Зараз паніка у чистому вигляді – люди знову повірили у рубль. Нещодавно Блумберг оголосив рубль найміцнішою валютою. Тобто настрій натовпу порівняно з тим, що було у грудні минулого року, змінився на протилежний.

У грудні на ринку була абсолютна більшість «ведмедів» стосовно рубля. Зараз навпаки – на ринку абсолютна більшість «биків», які якщо й не вірять в подальше укріплення рубля, то впевнені, що рубль знайшов свій рівноважний курс й далі з ним нічого поганого не трапиться.

Це означає, що ми перейшли з одного кінця логістичної кривої на інший. Це означає, що ринок готовий розвернутися. Фундаментальний аналіз стосовно дій ЦБ РФ, мовляв ЦБ підняв ставки аукціонів РІПО й через це рубль розвернувся… .

Гляньмо на міжнародні ринки. Що, ЦБ РФ розвернув долар? Може ЦБ РФ якимось чином вплинув на ринок нафти? Про це навіть подумати смішно. Тому ЦБ РФ тут ні до чого.

Крім того добре відомо, що ринок долає дії будь-якого ЦБ. Ринок здолав свого часу дії ЦБ Японії, коли єна підходила до 76, коли банк Японії здійснював інтервенції не тільки на словах, а й монетарні інтервенції, між іншим ТРИЧІ. Ринок реагував тимчасовими відхиленнями, а потім все одного падав далі. Ринок подолав дії банку Швейцарії.

Наголосимо ще раз: ринком рухає НАТОВП. Жодні суб’єктивні потоки подій, дії уряду на ринок вплинути не можуть. Все це може вплинути на ринок тільки тоді, коли ринок вже готовий розвернутися. Але коли ринок готовий розвернутися, то будь який метелик може це зробити помахом своїх крил. Коли ж ринок у тренді, тобто коли нема на ринку більшості ані биків, ані ведмедів, ніхто не може розвернути ринок, ані ЦБ, ані політики, – НІХТО!

Далі стосовно фундаментального аналізу можна почути, що, мовляв, ринок нафти стабілізувався й навіть почав зростати через якісь події у Ємені, Лівії, Ірані тощо… . Добре. Подивимося на ці країни. Насправді йдеться про п’ятсот тисяч, максимум мільйон барелів на день, тоді як щоденно у світі використовується дев’яносто два мільйона барелів.

Кажуть також, що, мовляв, у США зменшується видобуток нафти, скорочується кількість бурових вишок й що на це реагує ринок нафти. А що власне сталося за півроку в балансі попиту та пропозиції на ринку нафти? Якщо й змінилося, то на два-три відсотка. Це що, може пояснити падіння цін більше ніж у двічі?  Безумовно ні.

Що ж змінилося на ринку нафти. Все дуже просто: восени минулого року на ринку нафти було дев’яносто п’ять відсотків биків. В грудні на ринках нафту ненавиділи так само, як й золото. Там було вже сім-вісім відсотків биків. Тобто на тій самій логістичній кривій перейшли від одного екстремального значення до іншого. Поки ціна на нафту падала, було багато різних новин стосовно змін видобутку нафти на один-два мільйони барелів на день, які можна було б вважати чинниками щодо розвороту цін на нафту, і що? Це жодним чином не впливало на ринок.

Ринок не реагує на новини. Ринок змінює сприйняття, інтерпретацію новин. Багато прикладів, коли гарні новини ігноруються на «ведмежому» ринку й навпаки погані новини не впливають на «бичі» ринки.

Стосовно фундаментального аналізу ринку акцій. Дехто намагається аналізувати фінансові потоки компаній, щоб оцінити перспективність їхніх акцій. А треба розуміти дві прості речі. Перше, коли хтось купує акції компанії на ринку, хіба він купує грошовий потік цієї компанії? Купується папірець, який жодним чином не пов’язаний з фінансовим потоком компанії. Людину можуть цікавити дивіденди на акцію, але до чого тут грошовий потік компанії? Тому коли хтось купує папірець – акцію компанії, то він купує виключно настрої таких самих інвесторів стосовно акцій тієї компанії.

Якщо хтось купує акцію компанії, коли інші інвестори розглядають її тільки як потенційний об’єкт інвестицій, то він купив її вчасно, якщо ж її хтось купив, коли про компанію гавкає кожний собака на ринку, то він той, хтось купив акцію пізно. Маємо ту саму логістичну криву настрою натовпу. Це жодним чином не стосується фінансового стану компанії.

Прикладів тому безліч. Наприклад, ГАЗПРОМ. Скільки разів його акції падали з 122 до 70 пунктів за один-два місяці… . Багато разів. При цьому нічого у реальному фінансовому стані ГАЗПРОМУ не змінювалося.

Наприклад, коли збанкрутував ЕНРОН, у нього не розподілений чистий прибуток був ТРИ МІЛЬЯРДИ ДОЛАРІВ.

Єдине, що відомо з багаторічної статистики для ринку в цілому – максимум індексу Доу-Джонса відповідає 2-3 відсоткам дивідендної доходності, мінімум – 7 відсоткам. Тут однозначно пов’язані дивіденди компаній з ціною компанії.

Ніколи не треба брати до уваги інформацію, яка виходить із будь-яких офіційних статистичних агенцій.