Гра у слабкі нерви – так можна охарактеризувати події останніх днів навколо грецької кризи. Та першими нерви здали у греків. Напередодні пізно ввечері, за лічені години до дедлайну, за яким Афіни повинні були сплати МВФ понад півтора мільярда євро, грецький уряд наперекір своїм популістським гаслам пішов на поступки перед кредиторами.
У листі, який прем’єр Алексіс Ципрас адресував Єврокомісії, МВФ і Європейському центробанку, написав, що приймає більшість їхніх умов: готовий підвищити ПДВ, а до питання про підвищення пенсійного віку пропонує повернутися через 7 років.
В обмін на непопулярні рішення уряд Греції, який досі фактично розтринькував надані на порятунок економіки кошти, попросив у кредиторів ще 30 мільярдів євро позики. Нові пропозиції з Афін сьогодні ж поклали на стіл міністрам фінансів країн Єврозони.
Однак і говорити з досі непоступливими греками Єврогрупа тепер, схоже, буде на інших умовах. У Німеччині заявили, що із закінченням фінансової допомоги 30 червня втратили чинність і попередні пропозиції.
Не додає впевненості владі Греції й паніка населення, яке перед страхом дефолту штурмує банкомати та знімає готівку. Намагаючись вберегти стабільність фінансового сектору, уряд закрив усі фінустанови. По всій країні працює лише близько тисячі відділень нацбанку, та й ті обслуговують лише пенсіонерів без карток.
Тим часом головний грецький "козир" – референдум, на якому уряд закликав громадян сказати своє чітке "Ні" вимогам кредиторів, стає дедалі більше схожим на шантаж.
"За" чи "проти" вже не так важливо. Якщо раніше цей референдум і мав значення, то не зараз. З’явилися повідомлення, що референдуму може не бути. Це не додає впевненості у серйозності дій, які потрібно обговорювати,
— заявив міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле.
Референдум таки буде. Про це заявив у вечірньому відеозверненні до народу грецький прем’єр. Саме завдяки йому, стверджує Алексіс Ципрас, вдалося виторгувати у кредиторів кращі умови.
Раніше європейські лідери застерегли греків – відмова від вимог Єврогрупи означатиме вихід Греції із зони євро. Дамоклевим мечем над нащадками гордих еллінів висять і нинішні боргові зобов’язання: 20 числа цього місяця Греція повинна виплатити європейському Центробанку понад 2 мільярди євро, ще більше мільярда – центробанкам держав єврозони.
А отримати нову позику, щоб погасити старі, та ще й в умовах, коли не заплатив за наявними боргами МВФ, грецькому уряду буде куди складніше.
Як відомо, Алексіс Ципрас погодився на більшість умов кредиторів країни. Уряд готовий підняти пенсійний вік та провести низку інших реформ. 5 липня проведуть референдум, на якому греки визначаться чи прийняти вимоги міжнародних кредиторів про більшу економію та реформи.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Грецький референдум більше нагадує відвертий шантаж
Категорія:
Світ:
Дефолту в Греції уряд країни поки що офіційно не оголошує. Однак і сплачувати борги не поспішає, а продовжує торгуватись з кредиторами.
15022002r.jpg
Гра у слабкі нерви – так можна охарактеризувати події останніх днів навколо грецької кризи. Та першими нерви здали у греків. Напередодні пізно ввечері, за лічені години до дедлайну, за яким Афіни повинні були сплати МВФ понад півтора мільярда євро, грецький уряд наперекір своїм популістським гаслам пішов на поступки перед кредиторами.
У листі, який прем’єр Алексіс Ципрас адресував Єврокомісії, МВФ і Європейському центробанку, написав, що приймає більшість їхніх умов: готовий підвищити ПДВ, а до питання про підвищення пенсійного віку пропонує повернутися через 7 років.
В обмін на непопулярні рішення уряд Греції, який досі фактично розтринькував надані на порятунок економіки кошти, попросив у кредиторів ще 30 мільярдів євро позики. Нові пропозиції з Афін сьогодні ж поклали на стіл міністрам фінансів країн Єврозони.
Однак і говорити з досі непоступливими греками Єврогрупа тепер, схоже, буде на інших умовах. У Німеччині заявили, що із закінченням фінансової допомоги 30 червня втратили чинність і попередні пропозиції.
Не додає впевненості владі Греції й паніка населення, яке перед страхом дефолту штурмує банкомати та знімає готівку. Намагаючись вберегти стабільність фінансового сектору, уряд закрив усі фінустанови. По всій країні працює лише близько тисячі відділень нацбанку, та й ті обслуговують лише пенсіонерів без карток.
Тим часом головний грецький "козир" – референдум, на якому уряд закликав громадян сказати своє чітке "Ні" вимогам кредиторів, стає дедалі більше схожим на шантаж.
"За" чи "проти" вже не так важливо. Якщо раніше цей референдум і мав значення, то не зараз. З’явилися повідомлення, що референдуму може не бути. Це не додає впевненості у серйозності дій, які потрібно обговорювати,
— заявив міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле.
Референдум таки буде. Про це заявив у вечірньому відеозверненні до народу грецький прем’єр. Саме завдяки йому, стверджує Алексіс Ципрас, вдалося виторгувати у кредиторів кращі умови.
Раніше європейські лідери застерегли греків – відмова від вимог Єврогрупи означатиме вихід Греції із зони євро. Дамоклевим мечем над нащадками гордих еллінів висять і нинішні боргові зобов’язання: 20 числа цього місяця Греція повинна виплатити європейському Центробанку понад 2 мільярди євро, ще більше мільярда – центробанкам держав єврозони.
А отримати нову позику, щоб погасити старі, та ще й в умовах, коли не заплатив за наявними боргами МВФ, грецькому уряду буде куди складніше.
Як відомо, Алексіс Ципрас погодився на більшість умов кредиторів країни. Уряд готовий підняти пенсійний вік та провести низку інших реформ. 5 липня проведуть референдум, на якому греки визначаться чи прийняти вимоги міжнародних кредиторів про більшу економію та реформи.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта