Київське повстання 1113 року – вічовий виступ у столиці Київської Русі проти князівської адміністрації після смерті великого князя Святополка Ізяславича за князювання якого посилилися феодальні утиски і зросло лихварство.
В результаті повстання на запрошення віча і київського боярства престол зайняв Володимир Мономах, який видав «Статут Володимерь Всеволодовича», що полегшив становище низів.
Основною причиною повстання була фінансова політика адміністрації Святополка зокрема, введений нею соляної податок.
Були розграбовані двори тисяцького Путяти Вишатича і двори соцьких.
Побоюючись за долю сім'ї покійного Святополка, а також розграбування своїх дворів і монастирів бояри, які зібралися в Софійському соборі закликали на великокнязівський престол популярного своїми перемогами над половцями переяславського князя Володимира Мономаха, сина третього Ярославича Всеволода в порушення прав синів другого Ярославича Святослава - Давида Чернігівського, Олега Новгород - Сіверського та Ярослава Муромського .
Причиною бунту, що почався незабаром після смерті князя Святополка, стало протиборство партій - прихильників вокняженія Володимира Мономаха і прихильників Давида і Олега Святославичів.
Партія «за» Святославичів мала велику підтримку з боку єврейської громади, інтереси якої Святославичи, які були тісно пов'язані з Тмутараканью в свою чергу, всіляко оберігали . Захист інтересів «Казарської» корпорації, а іудеї в правління Святополка «отримали багато пред християни вольності», оберталася проти християн, бо багато хто з них «торгу і ремесл позбулися».
Тому, прості кияни вирішили найрішучішим чином не допустити до правління Святославичів, вони напали двір Путяти, людину близького до Святополка, на двори соцьких і єврейський квартал.
Цей грабіж свідчив про поразку політичних супротивників Володимира Мономаха, про катастрофу їхніх планів.
Таким чином, повстання і грабіж носили насамперед політичний характер.
Ставши великим князем київським, Мономах видав нові закони (відомі під назвою Статут Володимира Мономаха), які містили деякі поступки повсталим.
У статуті обмежувалися відсотки за позикою, були сформульовані права і обов'язки закупів, заборонялося перетворювати на раба купця-боржника, якщо він позбувся свого майна внаслідок війни або пожежі.
Коментарі
Актуальна стаття, цікава, з хорошими висновками. Дякую, Олександре. Зауваги:
“Історія повторюється”. - у кінці назви крапки не ставимо.
“це так би мовити київська матриця...яка повторюється завжди в віках... “ - Краще так: Це, так би мовити, київська матриця, яка повторюється завжди в віках ... “Ізяславича за князювання якого посилилися феодальні утиски і зросло лихварство” - Ізяславича, за князювання якого посилилися феодальні утиски і зросло лихварство... “соляної податок” - одруківка. “Були розграбовані двори тисяцького” - Розграбовано двори тисяцького... “бояри які зібралися” - не забуваймо про коми: бояри, які зібралися... “закликали на великокнязівський престол популярного своїми перемогами над половцями переяславського князя Володимира Мономаха, сина третього Ярославича Всеволода в порушення прав синів” - закликали на великокнязівський престол популярного своїми перемогами над половцями переяславського князя Володимира Мономаха, сина третього Ярославича Всеволода, (такі конструкції приєднюємо як зворот), порушуючи права синів... «за» Святославичей” - узгоджуємо відповідно до вимог укр. мови, тобто: «за» Святославичів... з “боку єврейської громади інтереси якої Святославичи які були тісно пов'язані з Тмутараканью в свою чергу, всіляко оберігали...” - з боку єврейської громади, інтереси якої Святославичі всіляко оберігали, будучи передовсім тісно пов'язаними з Тмутараканью... “Тому, прості кияни” - зайва кома. “вони напали двір”- вони напали на двір “людини близького до Святополка,” - людини, близької до Святополка... “грабіж носили” - грабіж мали “У статуті обмежувалися відсотки за позикою, були сформульовані права” - Згідно зі статутом обмежено відсотки з позик, сформульовано права і ....заборонено перетворювати...
Творімо разом мову Сенсар!
дайте адресу з вашої ласки для редакції текстів...може у вас знайдеться час
Зауваги:...може - зауваження
П. Олександре, якщо я Вам виправлятиму тексти самостійно, то у Вас не буде стимулу писати без помилок. Виправляючи власний текст, Ви вчитеся і більше таких помилок не допускатимете. У цьому й суть моїх зауваг.
Так, саме зауваг! Бо мені це слово більше подобається, ніж довге зауваження чи примітки. У нас таких слів багато - ось, ознайомтесь:
https://www.ar25.org/article/slovnyk-dubletnyh-form-movy-sensar.html
Творімо разом мову Сенсар!
Те , шо вам подобається слово -заувага(!) - на здоровя, але це слово не відмінюється(!), отже воно - хибне бо штучне.
Чому ж "не відмінюється"?
заувага - іменник, жіночий рід, неістота, I відміна
ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
називний заувага зауваги
родовий зауваги зауваг
давальний заувазі заувагам
знахідний заувагу зауваги
орудний заувагою заувагами
місцевий на/у заувазі на/у заувагах
кличний зауваго зауваги
Відмінювати можна ТУТ
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
а я про що...зауваж...тьху зауваг
.
)))))))))))))))))))))))))))))) Оце веселий пан!!! Дякую, пане Олександре за веселі моменти! )))))))))))))))))))))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Гарна стаття і прозорі паралелі колишнього Києва з теперішнім. дякую автору. Гарний розбір статті п. Оксаною. Відмічаю для себе, що й п. Арсен є українознавцем.
"Доступ користувача до інформації обмежений лише здатністю правильно сформулювати запитання" (думка не лише бібліотекарів, а й інтернетчиків).
)))
Дякую за визнання, пане Анатолію! Я хочу таким бути!
За власного бажання і допомоги пані Оксани й інтернету бути українознавцем - це просто! Шануймося!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)