Це крапля в океані - ця замітка, тим більше в світлі (скоріше за все в темряві) всього, що відбувається зараз в нас в країні. Але все ж - грам солі змінює структуру кубічного кілометра води, так що варто про це писати. Онтологічна війна все більше розпалюється між Києвом та Москвою, надто - між світовими цивілізаціями. Ця війна масштабна і довготривала. Її наслідки будуть відчутні через багато років з моменту розпочаття.Також її наслідки залежать від того, яка зі сторін зараз створить добру оборону та розвине здатність переходити у наступ. Тож оборона чи наступ? У будь-якому разі Si vis pacem, para bellum.
Хтось ще сумнівається про відмінність нашої мови і мови північного сусіда? Я точно ні. І одразу для російськомовних: "без обид" - хочете дискутуйте зі мною, хочете ігноруйте. А хочете - ображайте. І ще одне: любителів "гумових нацюцюрників" і "багатоповерхових дрототягів" і т.п. сердечно прошу не читати цю замітку, а припинити читання на цих ваших улюблених словах.
Так ось - двомовність це не шизофренія, як можна було прочитати на обкладинках деяких вітчизняних журналів - це можливість оцінити свою мову сповна, порівнюючи її з іншою мовою.А трьомовність або й різномовність - це вже сильна зброя. В чому ж полягає логіка мов? Коли наші предки починали розмовляти, вони в кожен звук вкладали глибоке значення. Пізніше з вже вироблених звуків поставали слова, словосполучення, розвивалася граматика, зростав словниковий запас. Ще пізніше з вже вироблених окремих слів поставали нові слова, а згодом й мови. Слов'янські мови існують вже століттями або й декілька тисячоліть. Та очевидно, що різні народи, які послуговувалися цими мовами надавали різне значення словам, яке збереглося й до сьогодні.
Тож почну з пари українських та російських слів "Споживання/Потребление". "Споживання" походить від слова "життя", "живитися", натомість "Потребление" від нагальної потреби, бо "так треба". Далі: "Весілля/Свадьба". В нас веселяться, а в північних сусідів "зводять", що підкреслює недобровільний характер цього процесу. Хтось має інакше пояснення? Наступна пара: "Свято/Праздник". В нас від святого, натомість в мові північних сусідів святий день називається "лінивим", "пустим". Що ж, це не все. "Податок/Налог" - в нас від "давати", "надавати", що є добровільно, натомість в російській мові "Налог" несе негативний характер, коли щось "наложили", "накинули" - скоріше за все ярмо. "Освіта/Образование" - якщо в нас людина отримуючи освіту, стає "світлою", "просвітленою", то у російській мові людина приймає певний образ, який напевно так само можна змінити як глину або пластилін. Слово "Просвещение" не рахується - одразу простежується давнє запозичення з української (тобто руської) мови. Ніхто ж не питається "Какое у Вас просвещение?" (укр. Хто Ви за освітою?). "Наречена/Невеста". Якщо в нас і сама наречена є тією, яку нарікли і вона про це знає, то в російській мові це невідання. "Подружжя/Супружество" - це вже не без знущання. "Подружжя" - значить друзі, "Супружество" - нещасних запрягли. Уявіть собі - приходить в "Праздник" "Образованная" "Невеста" до чоловіка, щоб скласти з ним "Супружество". Оптимістично. "Тиждень/Неделя" - прокоментую лише останнє слово в парі - цілих 5 днів "Не діло". І чому після "воскресенья" йде "понедельник"? "Керівник/Руководитель" - при читанні другого слова з пари мені пригадується "The Godfather", який керує безвільними "руками". "Переважна більшість/Подавляющее большинство" - це як розуміти? Якщо більшість, то вона й "подавлює"? "Особа/Лицо" - жодного натяку на індивідуальність. "Лікарня/Больница" - жодного натяку на припинення болю, скоріше навпаки - багато болю було в цій країні. І якщо в нас в лікарні лікарі, то чому в них в "больнице" "врачи"? Хто пояснить? Далі. Багряний/алый. Чітко прослідковується тюркський слід в московському слові. В'язниця/тюрма. Якщо в нас у в'язниці зв'язують, то у Москві "тюрмують"? Варта/караул. Російський відповідник ну дуже слов'янський. І так далі, шановні. Таких прикладів безліч. По-перше - наша руська мова за логікою і за словниковим запасом є слов'янською мовою, по-друге - руська мова далеко не "східнослов'янська". По всім параметрам руська та білоруська мови подібні до словацької та польської. Московська ж подібна до болгарської та македонської, до тих мов, на які найбільше зробила вплив штучна церковнослов'янська мова. якщо вже й групувати слов'янські мови, то лише за двома критеріями - ті мови, основа яких будується на церковнослов'янській та ні мови, які творилися на основі народних діалектів.
Ось ще декілька прикладів: гроші - деньги (потрібно згадати, що в Казахстані офіційна валюта зветься "тенґе"). Дзвін - колокол. Заметіль, хуртовина - пурга. Кат - палач. Курінь, намет - шалаш. Макітра - башка. Олівець - карандаш. Очі - глаза (і не кажіть, що це з англійської glasses. Це яким чудом англійське слово перейшло до московської мови? Адже англійська набирає світового значення тільки у другій половині ХХ століття, а в часи активного розвитку та становлення російської вона ще не була такою масштабною. Ну гаразд - французька, німецька та голландська мови були розповсюджені в Москві в період розвитку її імперії. Але ж французькою очі будуть yeux, німецькою die Augen, голландською - ogen). Далі - руське слово стайня як буде московською мовою? Правильно - як столиця Золотої Орди - Сарай. Чи ні? Може це підступні витівки західних агентів? Шинок - кабак, хвіртка - калитка, кінь - лошадь, пес - собака, пасок - кушак і так далі. Додайте сюди назви місяців, згадайте, що в московській мові немає кличного відмінку і багато інших речей стануть на свої місця. Варто їх опрацьовувати науково. Тепер ваші коментарі!
Гарна стаття! Якби автор був інвестором, із задоволенням підтримав би її десятком галів.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Коментарі
Гарна стаття! Якби автор був інвестором, із задоволенням підтримав би її десятком галів.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Дякую, мені просто подобається писати!
Миролюбність і озброєність!
Нажаль, мій науковий керівник не був автором-акціонером НО... Інакшкше б, він подібну статтю написав би першим...
Якщо прагнеш чуда - створюй його!