- Відвідувань: 0
- Переглядів: 0
Лучка Марія Іванівна
Світ:
Лучка Марія Іванівна (моя бабця по матері) - це проста жінка, яка є живим портретом пережитого українським народом за останні три покоління.Переживши польську, німецьку і більшовицьку окупації,наш народ зберіг свою мову і звичаї завдяки простим людям. Їхнє уявлення про життя досить просте і практичне. Для нас, дітей сучасних технологій, ці уявлення здаються часом примітивним і смішними,але не потрібно забувати, що без їхнього життєвого досвіду не було би нашого.
Пройти через війну, голод, розкуркулення, колективізацію і зберегти волю до життя не просто. Звісно, що на західно-українських землях не було такого страшного голодомору, як на великій Україні, але мене завжди дивувало відношення старших людей до скоринки хліба. Вони знають йому ціну і до тепер сушать сухарі, бо голод завдав важку психологічну травму.
У такому поважному віці моя бабця прочитала десять примірників журналу "Народний Оглядач" із швидкістю один примірник за один день. Це було цікаве спостереження для мене. Як людина, яка є по самовизначенню "рабом божим", із таким азартом зацікавилася революційним для неї світоглядом. Звісно, що Марія Іванівна не стала сироїдом і не все зрозуміла, але прагнення до нового підсвідомо правдивого, те що жило ще за Трипілля, перемагало на моїх очах.
Отже, ідея ТГ сприймається простими людьми і напрямок вірний.
Зверніть увагу
Останні записи
Кращий коментар
Дякую Доброславе за коментар та гали..
Вірю в те, що розумію.
Коментарі
Класний матеріал! Особливо та фотка з бабусею за ноутбуком :)
Дякую Доброславе за коментар та гали..
Вірю в те, що розумію.
Гарна стаття! Людина молода доти, доки вона сприймає нові ідеї і навчається.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Дякую друзі за гали і влучний коментар від Миро Продум..Молодість-це стан душі..
Вірю в те, що розумію.
От би мені таку бабусю!
Друже Василю, вітаю тебе із гарною публікацією! Щире слово - ось головне в ній. І бабця в тебе гарна і Котик та Півник коло неї. Як вона ставитьться до ЖОВТО-БЛАКИТНОГО прапора? Маєш 10 галів від мене.
Дякую пані Олено за за коментар і відзнаку..
Вдячний Вам п.Анатолій і за гали і за добре слово..Бабця пам'ятає як під час війни,були загони УПА під жовто-блакитними стягами...Найбільше її вразила правда про хліб на дріжджах..а ніяк не могла зрозуміти принцип мурашника..))
Я написав цю статтю,як маленький дослід..Дивує,чому люди не вносять у повсякдення те,що розуміють і приймають під час читання..
Вірю в те, що розумію.
І стаття чудова (така щира і ясна), і бабуня - чисте золото. Здоров'я їй на довгі щедрі літа і вітання!
А Ти, друже Явсе Світ, щаслива людина. Усвідомлюй)
Sapienti sat.
Усвідомлюй..золоте слово пані Наталко..Таке наче просте,а таке примхливе до застосування..Метушливий розум постійно вносить якісь перешкоди..і те усвідомлення як той сонячний зайчик,скаче туди-сюди...На цій ниві в мене не початий край роботи...Дякую за вітання для бабулі,за гали і увагу...
Вірю в те, що розумію.
Бабуся - золото! :)
Думаю, моя б бабуся (до солова, її звали ;) Марія Арсенівна) також залюбки читала б НО! Як би дожила...
Василю, а хто навчив бабусю роботи з комп'ютером? І як вона ставиться до іудохристиянства? "До церкви" ходить?
П.С. Чомусь галів до статті додати не можу, то додаю Тобі, друже, "за коментар" 10 галів.
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Дякую друже Арсене за коментар та гали...На комп'ютері бабка читає лише те,що я їй відкрию..Не подужає вже вона той штучний інтелект..))..До іудохристиянства ставиться як усі..розуміє що ксьондз то аферист,але в практичному відношенні живе за принципом "а що подумають і скажуть люди"..Але якщо розібратися і придивитися,що відзначено як свята у теперішній церкві,то є досить велика кількість таких свят,як Маковея,Івана Купала,Спас яблучний і медовий та інші, вказує на те,що іудохристиянство так і не змогло повністю перемолоти на свій лад нашу природну релігію..тому моя бабка в дійсності у душі рідновір розбавлений історіями про про Аврама,Ісака та інших діячів чужого нам світогляду..
Вірю в те, що розумію.
Гарно сказав, друже!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Наталко, ти ж відаєш, що бабин онук має ім"я Василь! То й називай його так. А до твоїх, НАталю, слів і побажань на адресу баби Марії - радо приєднуюся. Друже Василю, розкажи їй, що ми живемо на Київщині в селі Красне Перше за 10 км від Дніпра і Трипілля. Розкажи, що я з дружиною так, як і вона в ці квітневі дні пораємо город: садимо картоплю і цибульку. Що в нас росте такий часник, що буде влітку, як очерет!
Імена нам даються при народженні, а ігрові імена (ніки) ми вибираємо самі з тих, які нам найбільше подобаються. Тому правильніше називати людину, тим іменем, яке людина сама собі обрала.
Друже Доброславе, при переході в РЕАЛ, наприклад, при творенні першої сотні ТГ, тобі доведеться і лице відкрити і власне ім"я показати. Чи ти збираєшся приходити на ЗБОРИ соколійців у балаклаві? Уявляю собі, щоб то було за спілкування між однодумцями в балаклавах.
Пане Анатолій, я вже тобі 10 раз казав, що якщо тебе страшно відлякує мій аватар чи нік, то можу тобі прислати фото на е-мейл. А при реєстрації я послідував пропозиції творців сайту обрати собі ігрове ім’я і аватар, щоб зробити ГРУ цікавішою.