Після досягнення Просвітлення під деревом Бодхі, Будді відкрилась вища істина – Дхарма. Дхарма з санскриту перекладається як “опора”, “те, що тримає”. В контексті Буддизму Дхармою є вчення Будди, також Дхарма символізує моральні якості Будди, які варто наслідувати. А взагалі цей релігійно-філософський термін є центральним не лише в Буддизмі, але й в Індуїзмі (в Індуїзмі Дхарма означає універсальний закон буття). Оскільки Будда жив в Індії то і для свого вчення, (яке невдовзі стало першою світовою релігією), багато чого взяв з Індуїзму.
Так в основі Буддизму лежить вчення про переселення душ – реінкарнацію, закон Дхарми і Карми, та чотири благородні істини.
Реінкарнація – вчення про переселення душ, віра в те, що після смерті наша душа народжується знову в іншому тілі, і не факт, що людському (а если туп как дерево, родишься баобабом). І так ми живемо, постійно помираючи і народжуючись, цей безкінечний круговорот народження і смерті називається сансарою. Сансара одне з ключових понять Буддизму, зображується у вигляді колеса – колеса Сансари. 1
Карма з санскриту перекладеться як відплата. Так само центральне поняття, як Буддизму, так і Індуїзму. Карма – це закон причини і наслідку, всю його сутність прекрасно передає приказка: що посієш, то пожнеш. Отож, роблячи погані вчинки, сіємо погану карму, яка нам ще аукнется, якщо не в цьому житті, то в наступному точно. Наприклад, депутат Верховної Ради, який веде нечесне життя, пригноблює людей, бере хабарі, лицемірить перед камерами, в наступному житті може народитись бомжом, або ще гірше. Ніщо не випадкове, все, що з нами трапляється погане – результат поганої Карми, все, що з нами трапляється хороше – результат хорошої Карми. Дхарма – універсальний закон, шлях людини до Бога. Один мудрий чоловік сказав так: “Дхарма в людини одна – шукати Бога, прагнути до Нього, любити Його. Все решта – Карма”
Чотири благородні істини сформовані Буддою – це колони, на яких тримається філософія Буддизму. Саме з них Будда почав свою проповідь, після того як став Буддою. Перша благородна істина звучить так: А ось учні перша велика істина про те, що існує страждання, життя – страждання, народження – страждання, смерть – страждання, хвороба – страждання, з’єднання з тим, що не приємно – страждання, роз’єднання з тим, що приємно – страждання, неможливість досягнути бажаного – теж страждання.
А ось учні друга велика істина про те, що є причина страждань. Причиною страждання є наші бажання, жага до задоволення, слави, влади. Цю істину дуже гарно ілюструє народна казка про золоту рибку і бабку, яка постійно чогось бажала, все їй було мало, і в результаті опинилась вона біля розбитого корита. Чим менше потрібно людині, тим вона ближча до Бога – Сократ.
А ось учні третя велика істина про те, що страждання може бути знищено. Це відмова від бажань, жаги, пристрастей.
А ось учні четверта велика істина про те, що є шлях, який веде до знищення страждання. Чотири благородні істини дуже нагадують лікування, яке включає в себе історію хвороби, діагноз, признання можливості вилікуватись і врешті решт рецепт лікування. Цим рецептом, шляхом, що веде до знищення страждань, є благородний восьмеричний шлях Буддизму, який включає в себе правильні погляди, правильні наміри, правильну мову, правильні дії, правильний образ життя, правильні зусилля, правильне усвідомлення і правильну концентрацію. Умовно восьмеричний шлях можна поділити на три частини: культуру поведінки (вона включає в себе правильний спосіб життя, мову і дію), культуру медитації (вона включає правильні зусилля, усвідомлення і концентрацію), культуру мудрості (правильні погляди і наміри).
Культура поведінки включає в себе п’ять основних заповідей (майже то саме, що 10 заповідей з Біблії) : не вбивай, не кради, не бреши, не чини перелюбу, не п’янствуй. Також сюди входять чесноти щедрості, смирення, доброзичливості.
Культура мудрості – це знання чотирьох благородних істин і буддійської Дхарми (вчення).
Культура медитації – це система духовних вправ, яка веде до звільнення від бажань, жаги, пристрастей і як наслідок до святості, Просвітлення або ж до Нірвани. Це містична частина буддійського вчення.
Кінцевою стадією духовного розвитку в Буддизмі є досягнення Нірвани. Нірвана перекладається з санскриту як угасання, тут мається на увазі повне угасання наших бажань, і пристрастей, але не тільки їх, а угасання того, що є їхнім джерелом – нашого Єго (Я)2. І це угасання нашого Я, веде до абсолютного щастя, злиття з Богом. В певній мірі це смерть, але лише ця смерть веде до нового народження, немов птаха фенікс, яка спалила себе і знов піднялась з золи, ще гарніша і прекрасніша. Це перегукується з Біблією, де в Євангелії є така фраза: Хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, але хто душу погубить, той збереже її (Лк. 17:33, Ів. 12:25). Тут мова йде про те саме, лише через смерть нашого Я людського, можна прийти до народження Я Божественного.
Зрозуміти це не так просто. Але спробувати можна.
З Біблії ми знаємо, що людина була створена по образу і подобі Божій. А тепер спробуємо уявити, що наша душа – це крапля, а Бог – це велетенський Океан, з якого ця крапля нашої душі, колись втекла і поселилась в тому, що ми знаємо як наша особистість, наше Я. Наше Я – лише костюм для нашої Душі, костюм подекуди не дуже зручний, але нема на то ради. Нірвана – це повернення краплі в Океан, звісно крапля буде страшенно боятися впасти в Океан, бо тоді її як краплі більше не буде, але якщо вона таки перейде через той страх, тоді вона сама стане цілим Океаном.
І на завершення пропоную послухати пісню з фільму “Іронія Долі”, яка насправді дуже буддійська за духом “Если у вас нету тети”.
Малюнок перед статтею якраз зображає колесо Сансари в традиції тибетського Буддизму. ↩
Єго згідно сучасної психології – та частина людської особистості, яка усвідомлюється як Я. ↩
Наші інтереси:
Досліджуємо псевдорелігії.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.
Мудрість Буддизму
Після досягнення Просвітлення під деревом Бодхі, Будді відкрилась вища істина – Дхарма. Дхарма з санскриту перекладається як “опора”, “те, що тримає”. В контексті Буддизму Дхармою є вчення Будди, також Дхарма символізує моральні якості Будди, які варто наслідувати. А взагалі цей релігійно-філософський термін є центральним не лише в Буддизмі, але й в Індуїзмі (в Індуїзмі Дхарма означає універсальний закон буття). Оскільки Будда жив в Індії то і для свого вчення, (яке невдовзі стало першою світовою релігією), багато чого взяв з Індуїзму.
sansara.jpg
Так в основі Буддизму лежить вчення про переселення душ – реінкарнацію, закон Дхарми і Карми, та чотири благородні істини.
Реінкарнація – вчення про переселення душ, віра в те, що після смерті наша душа народжується знову в іншому тілі, і не факт, що людському (а если туп как дерево, родишься баобабом). І так ми живемо, постійно помираючи і народжуючись, цей безкінечний круговорот народження і смерті називається сансарою. Сансара одне з ключових понять Буддизму, зображується у вигляді колеса – колеса Сансари. 1
Карма з санскриту перекладеться як відплата. Так само центральне поняття, як Буддизму, так і Індуїзму. Карма – це закон причини і наслідку, всю його сутність прекрасно передає приказка: що посієш, то пожнеш. Отож, роблячи погані вчинки, сіємо погану карму, яка нам ще аукнется, якщо не в цьому житті, то в наступному точно. Наприклад, депутат Верховної Ради, який веде нечесне життя, пригноблює людей, бере хабарі, лицемірить перед камерами, в наступному житті може народитись бомжом, або ще гірше. Ніщо не випадкове, все, що з нами трапляється погане – результат поганої Карми, все, що з нами трапляється хороше – результат хорошої Карми. Дхарма – універсальний закон, шлях людини до Бога. Один мудрий чоловік сказав так: “Дхарма в людини одна – шукати Бога, прагнути до Нього, любити Його. Все решта – Карма”
Чотири благородні істини сформовані Буддою – це колони, на яких тримається філософія Буддизму. Саме з них Будда почав свою проповідь, після того як став Буддою. Перша благородна істина звучить так: А ось учні перша велика істина про те, що існує страждання, життя – страждання, народження – страждання, смерть – страждання, хвороба – страждання, з’єднання з тим, що не приємно – страждання, роз’єднання з тим, що приємно – страждання, неможливість досягнути бажаного – теж страждання.
А ось учні друга велика істина про те, що є причина страждань. Причиною страждання є наші бажання, жага до задоволення, слави, влади. Цю істину дуже гарно ілюструє народна казка про золоту рибку і бабку, яка постійно чогось бажала, все їй було мало, і в результаті опинилась вона біля розбитого корита. Чим менше потрібно людині, тим вона ближча до Бога – Сократ.
А ось учні третя велика істина про те, що страждання може бути знищено. Це відмова від бажань, жаги, пристрастей.
А ось учні четверта велика істина про те, що є шлях, який веде до знищення страждання. Чотири благородні істини дуже нагадують лікування, яке включає в себе історію хвороби, діагноз, признання можливості вилікуватись і врешті решт рецепт лікування. Цим рецептом, шляхом, що веде до знищення страждань, є благородний восьмеричний шлях Буддизму, який включає в себе правильні погляди, правильні наміри, правильну мову, правильні дії, правильний образ життя, правильні зусилля, правильне усвідомлення і правильну концентрацію. Умовно восьмеричний шлях можна поділити на три частини: культуру поведінки (вона включає в себе правильний спосіб життя, мову і дію), культуру медитації (вона включає правильні зусилля, усвідомлення і концентрацію), культуру мудрості (правильні погляди і наміри).
Культура поведінки включає в себе п’ять основних заповідей (майже то саме, що 10 заповідей з Біблії) : не вбивай, не кради, не бреши, не чини перелюбу, не п’янствуй. Також сюди входять чесноти щедрості, смирення, доброзичливості.
Культура мудрості – це знання чотирьох благородних істин і буддійської Дхарми (вчення).
Культура медитації – це система духовних вправ, яка веде до звільнення від бажань, жаги, пристрастей і як наслідок до святості, Просвітлення або ж до Нірвани. Це містична частина буддійського вчення.
Кінцевою стадією духовного розвитку в Буддизмі є досягнення Нірвани. Нірвана перекладається з санскриту як угасання, тут мається на увазі повне угасання наших бажань, і пристрастей, але не тільки їх, а угасання того, що є їхнім джерелом – нашого Єго (Я)2. І це угасання нашого Я, веде до абсолютного щастя, злиття з Богом. В певній мірі це смерть, але лише ця смерть веде до нового народження, немов птаха фенікс, яка спалила себе і знов піднялась з золи, ще гарніша і прекрасніша. Це перегукується з Біблією, де в Євангелії є така фраза: Хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, але хто душу погубить, той збереже її (Лк. 17:33, Ів. 12:25). Тут мова йде про те саме, лише через смерть нашого Я людського, можна прийти до народження Я Божественного.
Зрозуміти це не так просто. Але спробувати можна.
З Біблії ми знаємо, що людина була створена по образу і подобі Божій. А тепер спробуємо уявити, що наша душа – це крапля, а Бог – це велетенський Океан, з якого ця крапля нашої душі, колись втекла і поселилась в тому, що ми знаємо як наша особистість, наше Я. Наше Я – лише костюм для нашої Душі, костюм подекуди не дуже зручний, але нема на то ради. Нірвана – це повернення краплі в Океан, звісно крапля буде страшенно боятися впасти в Океан, бо тоді її як краплі більше не буде, але якщо вона таки перейде через той страх, тоді вона сама стане цілим Океаном.
І на завершення пропоную послухати пісню з фільму “Іронія Долі”, яка насправді дуже буддійська за духом “Если у вас нету тети”.
Досліджуємо псевдорелігії.
Зверніть увагу
Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля