Коли присудок виражає заперечення, то прямий додаток найчастіше вживаємо в родовому відмінку: не слухав лекції, не виконав вправи, не заспівав пісні.
Запам’ятати це правило нам допоможуть слова із пісні: “Ой, не хочу хатки, ані сіножатки, ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка”.
Родовий відмінок вживаємо й тоді, коли дія переходить на частину предмета: з’їсти хліба, випити води, тобто не весь хліб, не всю воду.
Тому кажемо: звернув на це увагу і не звернув на це уваги. Порушують Закон і не порушують Закону.
Коментарі
Дякую! Гарний приклад для запам'ятовування )))
Вчора з синами вчилися відміняти слово ХРІН. Кажуть "хріну", кажу "правильно хрону" ))). Цікаво як змінюється буква в середині слова, (?)правда?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Мабуть, п. Арсене, це слово Вам також навіяла гумореска Руданського. Слово "хрін" відміняється як "твір". Також у родовому має й паралельно форму - хріну.
Творімо разом мову Сенсар!
Так, у С. Руданського - як циган купив за копійку пучок хрону й плачучи докоряв своїм очам, які "бачили, що купували". )))
?То таки діти правильно казали? ))) Які гарні діти! ))))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Спасибі, Оксано, що нагадала це важливе правило! Щодо родового відмінку для частини предмету (чому "предмета?), говорила й писала ніби вірно, але не знала правила!
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Слушні поради. Та слід зауважити, що, на відміну від російської мови, в українській мові іменник-додаток часто стоїть у родовому, а не в знахідному відмінкові.