Аналітики вважають, що антиамериканські настрої у Західній Європі вийшли за свої традиційні межі (ліві інтелектуали, академіки, завсідники кафе) і стають частиною мейнстріму - основної течії політичного життя
Про це свідчать результати опитувань громадської думки. Франція, Німеччина й Велика Британія, які в останні 50 років були найближчими союзниками США, починають віддалятися від Америки. Громадськість цих країн почуває щодо США тривогу й обурення. Нині увагу сконцентровано на американській політиці щодо Іраку, але є й ширша сфера - постійний страх і відраза перед силою, політикою й мотивами Америки.
Нещодавно Тоні Блеру, прем’єр-міністрові Великої Британії, найвірнішому союзникові США, довелося виправдовуватися за свою підтримку партнера перед недоброзичливо налаштованими телеглядачами. Його охрестили «віце-президентом» США і «членом британського парламенту від штату Техас».
Антиамериканські виступи стали звичним атрибутом політичного ландшафту. Всесвітній економічний форум у швейцарському Давосі, у ході якого еліта обговорювала світові проблеми, перетворився на шестиденний потік критики на адресу адміністрації Буша.
За даними опитування громадської думки, початком хвилі антиамериканізму в Європі стали розбіжності зі США з проблеми Іраку й ісламського світу після терактів 11 вересня 2001 року. Ці настрої швидко переросли в загальне почуття відчуження, неприязні до американського суспільства з його жадібністю й ненажерством. Організація Pew Research Center повідомила: більшість людей визнає значну прихильність до американських фільмів, музики й телепередач, але незадоволена поширенням американських поглядів і звичок.
Найхарактернішим є підозріле ставлення до намірів США. Три чверті французів, 54% німців і 44% англійців вважають, що Америка хоче воювати з Іраком передусім через нафту. Це допомагає зрозуміти, чому виступ Пауелла в ООН, добре сприйнятий американцями, ніяк не вплинув на позиції європейців.
Деякі аналітики вважають, що ставлення жителів Західної Європи до США не має жодного значення, якщо вони продовжують купувати американські товари, дивитися американські фільми, тобто залишаються дуже слабкими й не можуть об’єднатися й протистояти гегемонії США. Інші кажуть, що конфлікт має як короткострокові наслідки - Вашингтону потрібні союзники, тому що процес скидання Хусейна, найімовірніше, буде тривалим і дорогим, - так і довгострокові. Без своїх традиційних союзників США опиняться в ізоляції, стануть більш уразливими.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Протиріччя між Європою та США зростають
Категорія:
Аналітики вважають, що антиамериканські настрої у Західній Європі вийшли за свої традиційні межі (ліві інтелектуали, академіки, завсідники кафе) і стають частиною мейнстріму - основної течії політичного життя
Про це свідчать результати опитувань громадської думки. Франція, Німеччина й Велика Британія, які в останні 50 років були найближчими союзниками США, починають віддалятися від Америки. Громадськість цих країн почуває щодо США тривогу й обурення. Нині увагу сконцентровано на американській політиці щодо Іраку, але є й ширша сфера - постійний страх і відраза перед силою, політикою й мотивами Америки.
Нещодавно Тоні Блеру, прем’єр-міністрові Великої Британії, найвірнішому союзникові США, довелося виправдовуватися за свою підтримку партнера перед недоброзичливо налаштованими телеглядачами. Його охрестили «віце-президентом» США і «членом британського парламенту від штату Техас».
Антиамериканські виступи стали звичним атрибутом політичного ландшафту. Всесвітній економічний форум у швейцарському Давосі, у ході якого еліта обговорювала світові проблеми, перетворився на шестиденний потік критики на адресу адміністрації Буша.
За даними опитування громадської думки, початком хвилі антиамериканізму в Європі стали розбіжності зі США з проблеми Іраку й ісламського світу після терактів 11 вересня 2001 року. Ці настрої швидко переросли в загальне почуття відчуження, неприязні до американського суспільства з його жадібністю й ненажерством. Організація Pew Research Center повідомила: більшість людей визнає значну прихильність до американських фільмів, музики й телепередач, але незадоволена поширенням американських поглядів і звичок.
Найхарактернішим є підозріле ставлення до намірів США. Три чверті французів, 54% німців і 44% англійців вважають, що Америка хоче воювати з Іраком передусім через нафту. Це допомагає зрозуміти, чому виступ Пауелла в ООН, добре сприйнятий американцями, ніяк не вплинув на позиції європейців.
Деякі аналітики вважають, що ставлення жителів Західної Європи до США не має жодного значення, якщо вони продовжують купувати американські товари, дивитися американські фільми, тобто залишаються дуже слабкими й не можуть об’єднатися й протистояти гегемонії США. Інші кажуть, що конфлікт має як короткострокові наслідки - Вашингтону потрібні союзники, тому що процес скидання Хусейна, найімовірніше, буде тривалим і дорогим, - так і довгострокові. Без своїх традиційних союзників США опиняться в ізоляції, стануть більш уразливими.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта