У статтях з нагоди 20-річчя незалежності України в міжнародній пресі йдеться переважно про розчарування та невдачі Києва у ці роки. В Україні все ще триває становлення незалежності, державних інститутів та демократії. Влада заборонила на День Незалежності в Україні будь-які демонстрації, окрім офіційних.
Так, в матеріалі Польського радіо цитують екс-президента Польщі Александра Квасневського, який каже, що Україна досі "плететься у хвості" за рівнем розвитку інститутів демократії.
Квасневський називає здобуття Україною незалежності "безпрецедентним", але порівнюючи її з Польщею, зазначає, що Києву не вдалося досягти того, що здійснила Варшава.
Колишній президент Польщі припускає, що нинішній рік може стати переламним для України в контексті її євроінтеграційних намірів, говорячи про укладання угоди про асоціацію з ЄС, яку він називає фундаментальним кроком Києва до тієї організації.
У матеріалі також нагадують про те, що влада заборонила на День Незалежності в Україні будь-які демонстрації, окрім офіційних.
Канадське видання "Le Devoir" вміщує статтю Мелісси Гійометт під назвою "Україна, 20 років незалежності", яку авторка написала після поїздки до України. Всього журналістка підготувала три матеріали про Україну, перший з яких публікують до Дня Незалежності.
Мелісса Гійометт, перераховуючи те, чим Україна стала відома у світі за часи своєї незалежності, згадує, крім Помаранчевої революції, ще й десятки корупційних скандалів, знецінення гривні у 2008 році та номінації на Каннському кінофестивалі.
Журналістка ділиться своїми враженнями від подорожі до Криму залізницею: "Як тобі наші радянські поїзди? Таке враження, наче повертаєшся у 70-ті, правда?, - питали журналістку сусіди по купе". Гійометт також цитує сусіда-моряка, який каже, що Україні не варто було відділятися від Росії, і зазначає, що за даними соціологічних опитувань лише 46,6% українців проголосували б за незалежність сьогодні.
Автор статті пише, що її співрозмовникам було складно визначити, чи вони відчувають себе українцями, чи росіянами, нагадуючи, що народилися вони ще взагалі за радянських часів. А порівнюючи рівень життя за часів незалежності і до неї, люди зазначали, що незалежність породила разюче розшарування між багатими та бідними.
Мелісса Гійометт цитує свою іншу співрозмовницю, яка каже, що Україна – це її батьківщина, але не її держава, і зазначає, що головною проблемою України є її уряд.
"Розчарування в Україні широко поширене через 20 років незалежності" - так називається стаття Девіда Марплза, професора історії з Університету Альберти, для канадського видання "Postmedia News".
Автор пише, що проголошення Україною незалежності народило надії, що вона постане "демократичною та сильною". "Майбутнє виглядало яскравим. Але два десятиріччя незалежності принесли глибоке розчарування", - пише Девід Марплз.
Автор порівнює ставлення українських та західних інтелектуалів до того, що відбувається в Україні, і пише, що на Заході налаштовані позитивніше, бо в порівнянні з іншими пострадянськими республіками ситуація в Україні ліпша.
Водночас Девід Марплз пише про ті події, які "затьмарюють оптимізм": заборона демонстрацій на День Незалежності, суд над Тимошенко, політика Януковича.
"Президент Віктор Янукович сформував уряд із соратників з Донбасу, лише деякі з яких говорять українською. Він виявився цілковитим радянським бюрократом", - пише Марплз.
Серед факторів, які завадили справдитися надіям, що їх покладали на незалежну Україну, автор вказує на потужний вплив комуністичної партії на сході, внутрішні владні суперечки, які супроводжували все президентство Віктора Ющенка, а також те, що він називає браком "адекватної" підтримки з боку Європейського Союзу та Росії.
Крім того, "уряд України не зумів сформувати бачення України", поширюючи замість цього регіоналізм.
"Авторитаризм, що посилюється, є серйозною загрозою демократії, яку не можна ігнорувати ані європейським лідерам, ані самим українцям", - робить висновок Девід Марплз.
Чому нову цивілізацію зможуть побудувати ТІЛЬКИ ті, хто прагне вічної молодості? Як керувати ШІ, не ставши його рабом? І чому тральфамадорський оптимізм важливіший за політичні програми?
Світова преса: незалежна Україна розчарувала
Світ:
У статтях з нагоди 20-річчя незалежності України в міжнародній пресі йдеться переважно про розчарування та невдачі Києва у ці роки. В Україні все ще триває становлення незалежності, державних інститутів та демократії. Влада заборонила на День Незалежності в Україні будь-які демонстрації, окрім офіційних.
Так, в матеріалі Польського радіо цитують екс-президента Польщі Александра Квасневського, який каже, що Україна досі "плететься у хвості" за рівнем розвитку інститутів демократії.
Квасневський називає здобуття Україною незалежності "безпрецедентним", але порівнюючи її з Польщею, зазначає, що Києву не вдалося досягти того, що здійснила Варшава.
Колишній президент Польщі припускає, що нинішній рік може стати переламним для України в контексті її євроінтеграційних намірів, говорячи про укладання угоди про асоціацію з ЄС, яку він називає фундаментальним кроком Києва до тієї організації.
У матеріалі також нагадують про те, що влада заборонила на День Незалежності в Україні будь-які демонстрації, окрім офіційних.
Канадське видання "Le Devoir" вміщує статтю Мелісси Гійометт під назвою "Україна, 20 років незалежності", яку авторка написала після поїздки до України. Всього журналістка підготувала три матеріали про Україну, перший з яких публікують до Дня Незалежності.
Мелісса Гійометт, перераховуючи те, чим Україна стала відома у світі за часи своєї незалежності, згадує, крім Помаранчевої революції, ще й десятки корупційних скандалів, знецінення гривні у 2008 році та номінації на Каннському кінофестивалі.
Журналістка ділиться своїми враженнями від подорожі до Криму залізницею: "Як тобі наші радянські поїзди? Таке враження, наче повертаєшся у 70-ті, правда?, - питали журналістку сусіди по купе". Гійометт також цитує сусіда-моряка, який каже, що Україні не варто було відділятися від Росії, і зазначає, що за даними соціологічних опитувань лише 46,6% українців проголосували б за незалежність сьогодні.
Автор статті пише, що її співрозмовникам було складно визначити, чи вони відчувають себе українцями, чи росіянами, нагадуючи, що народилися вони ще взагалі за радянських часів. А порівнюючи рівень життя за часів незалежності і до неї, люди зазначали, що незалежність породила разюче розшарування між багатими та бідними.
Мелісса Гійометт цитує свою іншу співрозмовницю, яка каже, що Україна – це її батьківщина, але не її держава, і зазначає, що головною проблемою України є її уряд.
"Розчарування в Україні широко поширене через 20 років незалежності" - так називається стаття Девіда Марплза, професора історії з Університету Альберти, для канадського видання "Postmedia News".
Автор пише, що проголошення Україною незалежності народило надії, що вона постане "демократичною та сильною". "Майбутнє виглядало яскравим. Але два десятиріччя незалежності принесли глибоке розчарування", - пише Девід Марплз.
Автор порівнює ставлення українських та західних інтелектуалів до того, що відбувається в Україні, і пише, що на Заході налаштовані позитивніше, бо в порівнянні з іншими пострадянськими республіками ситуація в Україні ліпша.
Водночас Девід Марплз пише про ті події, які "затьмарюють оптимізм": заборона демонстрацій на День Незалежності, суд над Тимошенко, політика Януковича.
"Президент Віктор Янукович сформував уряд із соратників з Донбасу, лише деякі з яких говорять українською. Він виявився цілковитим радянським бюрократом", - пише Марплз.
Серед факторів, які завадили справдитися надіям, що їх покладали на незалежну Україну, автор вказує на потужний вплив комуністичної партії на сході, внутрішні владні суперечки, які супроводжували все президентство Віктора Ющенка, а також те, що він називає браком "адекватної" підтримки з боку Європейського Союзу та Росії.
Крім того, "уряд України не зумів сформувати бачення України", поширюючи замість цього регіоналізм.
"Авторитаризм, що посилюється, є серйозною загрозою демократії, яку не можна ігнорувати ані європейським лідерам, ані самим українцям", - робить висновок Девід Марплз.
Зверніть увагу
Ельфи або смерть: Хто будуватиме новий світ після апокаліпсису? (подкаст)