У райцентрі Городище Черкаської області закриваються заклади, які справляли поминальні обіди, продавали труни, вінки. Віднедавна такі послуги надають місцеві священики.
У Городищі працюють три православні церкви — дві Московського і одна Київського патріархату. У перших правлять брати Іван і Богдан Жигали. Поряд із церквою звели їдальні для поминальних обідів.
— Статут церкви дозволяє нам заробляти, — каже 50-річний Іван Жигало. — Ми біля церкви організовуємо обіди, пропонуємо труну й автомобіль. Це підприємці на покійниках заробляють, а в церкву гроші йдуть, як пожертви. Я за те, щоб ритуальними послугами займалися лише церкви.
Його дружина показує простору їдальню, кухню, мийки, посуд. Каже, що санепідеміологи назвали їхній заклад найкращим у місті.
У Спаській церкві Київського патріархату обіди не справляють і трунами не торгують.
— Якби моя воля, то я би взагалі припинив ці обіди, — каже настоятель 33-річний Миколай Мохнацький. — Бо людям і так важко, а тут ще зайві клопоти. Щодо колег, то Біблія не забороняє, але всьому має бути межа.
— Для нас немає різниці — торгує священик чи фізична особа-підприємець, — каже начальник городищенської податкової адміністрації 47-річна Ірина Білан. — Церква — юридична особа, теж платить податки. А якщо люди перестали йти до підприємців, то хай ті переглянуть якість і ціни своїх послуг. Вони ж беруть за обід до 70 гривень із людини, а в церкві — 38.
Городяни кажуть, що брати Жигали не платять податків. Мовляв, товаришують із Володимиром Коломійцем — першим заступником головного податківця області.
Нещодавно дружина священика Богдана Жигала зареєструвалася підприємцем.
Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.
Священики торгують трунами
Світ:
У райцентрі Городище Черкаської області закриваються заклади, які справляли поминальні обіди, продавали труни, вінки. Віднедавна такі послуги надають місцеві священики.
У Городищі працюють три православні церкви — дві Московського і одна Київського патріархату. У перших правлять брати Іван і Богдан Жигали. Поряд із церквою звели їдальні для поминальних обідів.
— Статут церкви дозволяє нам заробляти, — каже 50-річний Іван Жигало. — Ми біля церкви організовуємо обіди, пропонуємо труну й автомобіль. Це підприємці на покійниках заробляють, а в церкву гроші йдуть, як пожертви. Я за те, щоб ритуальними послугами займалися лише церкви.
Його дружина показує простору їдальню, кухню, мийки, посуд. Каже, що санепідеміологи назвали їхній заклад найкращим у місті.
У Спаській церкві Київського патріархату обіди не справляють і трунами не торгують.
— Якби моя воля, то я би взагалі припинив ці обіди, — каже настоятель 33-річний Миколай Мохнацький. — Бо людям і так важко, а тут ще зайві клопоти. Щодо колег, то Біблія не забороняє, але всьому має бути межа.
— Для нас немає різниці — торгує священик чи фізична особа-підприємець, — каже начальник городищенської податкової адміністрації 47-річна Ірина Білан. — Церква — юридична особа, теж платить податки. А якщо люди перестали йти до підприємців, то хай ті переглянуть якість і ціни своїх послуг. Вони ж беруть за обід до 70 гривень із людини, а в церкві — 38.
Городяни кажуть, що брати Жигали не платять податків. Мовляв, товаришують із Володимиром Коломійцем — першим заступником головного податківця області.
Нещодавно дружина священика Богдана Жигала зареєструвалася підприємцем.
Зверніть увагу
Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля