У райцентрі Городище Черкаської області закриваються заклади, які справляли поминальні обіди, продавали труни, вінки. Віднедавна такі послуги надають місцеві священики.
У Городищі працюють три православні церкви — дві Московського і одна Київського патріархату. У перших правлять брати Іван і Богдан Жигали. Поряд із церквою звели їдальні для поминальних обідів.
— Статут церкви дозволяє нам заробляти, — каже 50-річний Іван Жигало. — Ми біля церкви організовуємо обіди, пропонуємо труну й автомобіль. Це підприємці на покійниках заробляють, а в церкву гроші йдуть, як пожертви. Я за те, щоб ритуальними послугами займалися лише церкви.
Його дружина показує простору їдальню, кухню, мийки, посуд. Каже, що санепідеміологи назвали їхній заклад найкращим у місті.
У Спаській церкві Київського патріархату обіди не справляють і трунами не торгують.
— Якби моя воля, то я би взагалі припинив ці обіди, — каже настоятель 33-річний Миколай Мохнацький. — Бо людям і так важко, а тут ще зайві клопоти. Щодо колег, то Біблія не забороняє, але всьому має бути межа.
— Для нас немає різниці — торгує священик чи фізична особа-підприємець, — каже начальник городищенської податкової адміністрації 47-річна Ірина Білан. — Церква — юридична особа, теж платить податки. А якщо люди перестали йти до підприємців, то хай ті переглянуть якість і ціни своїх послуг. Вони ж беруть за обід до 70 гривень із людини, а в церкві — 38.
Городяни кажуть, що брати Жигали не платять податків. Мовляв, товаришують із Володимиром Коломійцем — першим заступником головного податківця області.
Нещодавно дружина священика Богдана Жигала зареєструвалася підприємцем.
Передові нейромережі – це інтелектуальні істоти з власними стратегіями, мотиваціями та рисами поведінки, характерними для психопатів. Ми вже пройшли дві з п’яти фаз «психопатичного союзу»: ШІ...
Священики торгують трунами
Світ:
У райцентрі Городище Черкаської області закриваються заклади, які справляли поминальні обіди, продавали труни, вінки. Віднедавна такі послуги надають місцеві священики.
У Городищі працюють три православні церкви — дві Московського і одна Київського патріархату. У перших правлять брати Іван і Богдан Жигали. Поряд із церквою звели їдальні для поминальних обідів.
— Статут церкви дозволяє нам заробляти, — каже 50-річний Іван Жигало. — Ми біля церкви організовуємо обіди, пропонуємо труну й автомобіль. Це підприємці на покійниках заробляють, а в церкву гроші йдуть, як пожертви. Я за те, щоб ритуальними послугами займалися лише церкви.
Його дружина показує простору їдальню, кухню, мийки, посуд. Каже, що санепідеміологи назвали їхній заклад найкращим у місті.
У Спаській церкві Київського патріархату обіди не справляють і трунами не торгують.
— Якби моя воля, то я би взагалі припинив ці обіди, — каже настоятель 33-річний Миколай Мохнацький. — Бо людям і так важко, а тут ще зайві клопоти. Щодо колег, то Біблія не забороняє, але всьому має бути межа.
— Для нас немає різниці — торгує священик чи фізична особа-підприємець, — каже начальник городищенської податкової адміністрації 47-річна Ірина Білан. — Церква — юридична особа, теж платить податки. А якщо люди перестали йти до підприємців, то хай ті переглянуть якість і ціни своїх послуг. Вони ж беруть за обід до 70 гривень із людини, а в церкві — 38.
Городяни кажуть, що брати Жигали не платять податків. Мовляв, товаришують із Володимиром Коломійцем — першим заступником головного податківця області.
Нещодавно дружина священика Богдана Жигала зареєструвалася підприємцем.
Зверніть увагу
Як контролювати «цифрового дракона» і чому нейромережі діють як психопати – підказка від Джорджа Орвелла