Росія як імперія протягом останніх 25 років зазнала значних територіальних втрат. Тільки завдяки масштабним військовим діям та значним людським втратам Путіну вдалось вберегти Чечню.
Однак Путін розуміє, що найкращий захист - це напад. Саме тому спершу Росія напала на Грузію, після чого готувала масштабне захоплення України.
Проблема в тому, що для зручної для Росії інкорпорації територій захоплення України повинно було відбутись без військових дій. Янукович повинен був стати вічним губернатором України та виконувати всі вказівки Кремля. Події на Майдані зруйнували дані плани, і російському керівництву довелось вдатись до силового варіанту, який є програшним.
Очільник Росії помітно нервує, робить помилки, але що найгірше, Путін створює собі з України більшого ворога, якого Росія мала за останні кількасот років. Ось зараз проти російських терористів воюють переважно освічені молоді патріоти, а не старі військові номенклатурники ще совєтської доби. Ці люди до кінця війни стануть професіоналами, адже воюють в унікальних умовах, яких, можливо, ще й у світі не було.
Тепер уявіть собі, війна закінчиться нашою перемогою. Хлопці, які ось зараз пішли воювати стануть армійськими офіцерами та генералами. А вони добре знають історію і добре знають які насправді етнічні землі України були відібрані російськими більшовиками після Першої світової війни. При чому ті землі відносно близько від епіцентру теперішніх бойових дій.
А от тепер скажіть, чи випадково на Кубані не можуть з'явитися люди, які проведуть референдум за приєднання до історичної Батьківщини? Цілком можуть. І матимуть для цього значно більше аргументів, а місцеве населення, яке на відміну від Криму спілкується в побуті українською, реально підтримає приєднання до України.
Втім, на сьогоднішній день це, а також інші подібні сценарії, виглядає фантастикою, адже ворог у декілька разів сильніший, перемога виглядає далекою перспективою, а Кубань тим часом - у летаргічному сні.
Але ж давайте згадаємо нас ще півроку тому. Ніхто, певно, не вірив у те, що зможемо скинути Януковича, правда ж?
У цій статті ознайомимось з трьома реальними історіями дії надлюдського розуму, розглянемо наш досвід його застосування і сформулюємо три найближчі завдання нашого проекту.
Україна як останній рубіж для Російської імперії, - Олександр Аронець
Олександр Аронець, ВО "Свобода", для 112.ua
44705.jpg
Росія як імперія протягом останніх 25 років зазнала значних територіальних втрат. Тільки завдяки масштабним військовим діям та значним людським втратам Путіну вдалось вберегти Чечню.
Однак Путін розуміє, що найкращий захист - це напад. Саме тому спершу Росія напала на Грузію, після чого готувала масштабне захоплення України.
Проблема в тому, що для зручної для Росії інкорпорації територій захоплення України повинно було відбутись без військових дій. Янукович повинен був стати вічним губернатором України та виконувати всі вказівки Кремля. Події на Майдані зруйнували дані плани, і російському керівництву довелось вдатись до силового варіанту, який є програшним.
Очільник Росії помітно нервує, робить помилки, але що найгірше, Путін створює собі з України більшого ворога, якого Росія мала за останні кількасот років. Ось зараз проти російських терористів воюють переважно освічені молоді патріоти, а не старі військові номенклатурники ще совєтської доби. Ці люди до кінця війни стануть професіоналами, адже воюють в унікальних умовах, яких, можливо, ще й у світі не було.
Тепер уявіть собі, війна закінчиться нашою перемогою. Хлопці, які ось зараз пішли воювати стануть армійськими офіцерами та генералами. А вони добре знають історію і добре знають які насправді етнічні землі України були відібрані російськими більшовиками після Першої світової війни. При чому ті землі відносно близько від епіцентру теперішніх бойових дій.
А от тепер скажіть, чи випадково на Кубані не можуть з'явитися люди, які проведуть референдум за приєднання до історичної Батьківщини? Цілком можуть. І матимуть для цього значно більше аргументів, а місцеве населення, яке на відміну від Криму спілкується в побуті українською, реально підтримає приєднання до України.
Втім, на сьогоднішній день це, а також інші подібні сценарії, виглядає фантастикою, адже ворог у декілька разів сильніший, перемога виглядає далекою перспективою, а Кубань тим часом - у летаргічному сні.
Але ж давайте згадаємо нас ще півроку тому. Ніхто, певно, не вірив у те, що зможемо скинути Януковича, правда ж?
В тему:
Ультрас "Кубані": Наше майбутнє не з Кремлем, а з Великою Україною
Зомбі-апокаліпсис у Києві...
Зверніть увагу
Шукачі перлів: надлюдський розум «Народного Оглядача», його практичні прояви та перспективи