Супутник ”EgyptSat-1” — перший сателіт, повністю створений в Україні. Його розробили у Державному конструкторському бюро ”Південне”, а виготовили у виробничому об’єднанні ”Південмаш”, м. Дніпропетровськ. Над складовими підсистемами працювали львівські науковці. Пристрої для дистанційного сканування Землі виготовило державне науково-дослідне підприємство ”КОНЕКС”. Співвиконавцями робіт є центральне конструкторське бюро ”Арсенал” та Національний університет ”Львівська Політехніка”.
70 працівників ”КОНЕКСу” трудяться у будівлі на вул. Науковій, на п’ятому поверсі. У коридорі біля входу висить габаритний макет супутника ”EgyptSat-1”.
— Він виконаний в масштабі один до одного, — каже директор підприємства Леонід Варіченко. — Такий самий, але справжній, зараз літає в космосі, фотографує поверхню Землі. 17 квітня його запустили ракетою з казахстанського космодрому Байконур. За цей час він уже 700 із гаком витків накрутив. Зараз саме тривають льотно-конструкторські випробування.
Леонід Варіченко показує запчастини сателіта.
— Зверху — сонячні антени, зоряний датчик, антенний блок. А це — два сканери. Ось менший, — демонструє пристрій у формі циліндра та електронні блоки. — Це сканер середнього інфрачервоного діапазону. А ось більший — сканер оптичного діапазону. Сканери ізольовані, спеціальні матеріали захищають їх від прямих сонячних променів. У супутнику схована радіолінія, пристрої орієнтування та управління. Коли розвернутися і що сканувати — наказують на Землі.
Директор розповідає, що новостворені сканери мають різне призначення. Великий сканер оптичного діапазону з роздільною здатністю 8 м з орбіти 670 кілометрів фотографує вулиці, машини, кораблі. Сканер середнього інфрачервоного діапазону має роздільну здатність 39 м.
— Ось піраміди у Каїрі, — Леонід Вікторович показує на моніторі комп’ютера фотографії з космосу, зроблені великим сканером. — А це бухта в Чорному морі, ось кораблі плавають, хвилі видно. Такі знімки необхідні картографам, геологам, аграріям. А сканер середнього діапазону ”бачить” підземні води. Для єгиптян, у яких посушливий клімат, це дуже важливо.
Єгипет оголосив тендер на створення супутника п’ять років тому. Україна перемогла Корею, Італію, Росію. ”КОНЕКС” — єдиний у нашій країні виробник оптико-електронних космічних приладів.
Над сканерами для ”Egyptsat-1” львівські науковці працювали три з половиною роки. Фахівці ”КОНЕКСу” розробили також наземний комплекс первинної обробки зображень.
— Працюючи над цим замовленням, ми дотрималися вимог європейських стандартів. Тепер маємо лабораторію, де можна конвеєром випускати аналогічні пристрої. Якщо замовлять сканери більшої роздільної здатності — залишиться допрацювати кілька моментів.
Аналогічну апаратуру виготовляють лише у семи країнах світу: США, Англії, Франції, Німеччині, Італії, Кореї, Україні.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Українські вчені створили супутник для єгиптян
Світ:
З орбіти 670 кілометрів над землею видно вулиці, машини, кораблі
07071501e.jpg
Супутник ”EgyptSat-1” — перший сателіт, повністю створений в Україні. Його розробили у Державному конструкторському бюро ”Південне”, а виготовили у виробничому об’єднанні ”Південмаш”, м. Дніпропетровськ. Над складовими підсистемами працювали львівські науковці. Пристрої для дистанційного сканування Землі виготовило державне науково-дослідне підприємство ”КОНЕКС”. Співвиконавцями робіт є центральне конструкторське бюро ”Арсенал” та Національний університет ”Львівська Політехніка”.
70 працівників ”КОНЕКСу” трудяться у будівлі на вул. Науковій, на п’ятому поверсі. У коридорі біля входу висить габаритний макет супутника ”EgyptSat-1”.
— Він виконаний в масштабі один до одного, — каже директор підприємства Леонід Варіченко. — Такий самий, але справжній, зараз літає в космосі, фотографує поверхню Землі. 17 квітня його запустили ракетою з казахстанського космодрому Байконур. За цей час він уже 700 із гаком витків накрутив. Зараз саме тривають льотно-конструкторські випробування.
Леонід Варіченко показує запчастини сателіта.
— Зверху — сонячні антени, зоряний датчик, антенний блок. А це — два сканери. Ось менший, — демонструє пристрій у формі циліндра та електронні блоки. — Це сканер середнього інфрачервоного діапазону. А ось більший — сканер оптичного діапазону. Сканери ізольовані, спеціальні матеріали захищають їх від прямих сонячних променів. У супутнику схована радіолінія, пристрої орієнтування та управління. Коли розвернутися і що сканувати — наказують на Землі.
Директор розповідає, що новостворені сканери мають різне призначення. Великий сканер оптичного діапазону з роздільною здатністю 8 м з орбіти 670 кілометрів фотографує вулиці, машини, кораблі. Сканер середнього інфрачервоного діапазону має роздільну здатність 39 м.
— Ось піраміди у Каїрі, — Леонід Вікторович показує на моніторі комп’ютера фотографії з космосу, зроблені великим сканером. — А це бухта в Чорному морі, ось кораблі плавають, хвилі видно. Такі знімки необхідні картографам, геологам, аграріям. А сканер середнього діапазону ”бачить” підземні води. Для єгиптян, у яких посушливий клімат, це дуже важливо.
Єгипет оголосив тендер на створення супутника п’ять років тому. Україна перемогла Корею, Італію, Росію. ”КОНЕКС” — єдиний у нашій країні виробник оптико-електронних космічних приладів.
Над сканерами для ”Egyptsat-1” львівські науковці працювали три з половиною роки. Фахівці ”КОНЕКСу” розробили також наземний комплекс первинної обробки зображень.
— Працюючи над цим замовленням, ми дотрималися вимог європейських стандартів. Тепер маємо лабораторію, де можна конвеєром випускати аналогічні пристрої. Якщо замовлять сканери більшої роздільної здатності — залишиться допрацювати кілька моментів.
Аналогічну апаратуру виготовляють лише у семи країнах світу: США, Англії, Франції, Німеччині, Італії, Кореї, Україні.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта