Війна за спадок "донецького клану": дійові особи та перспективи

Згодом у соціальних мережах виклали своє бачення цього процесу більш розлого. Мовляв, спочатку націоналiзовуємо, а потім створюємо на базі цього майна нове акціонерне товариство. А акціонерами стають учасники Майдану та АТО. І таким чином вони отримують дивіденди за свої подвиги.

Уже з'явилися і назви об'єктів, які мали би бути націоналізовані. Це -- Укртелеком, низка хімічних підприємств та обленерго. Усі вони мають одну спільну ознаку -- нинi належать або Ахметову, або Фірташу, або ж членам родини Януковича.

Важко поки що зрозуміти, чи Коломойський у такий спосіб пробує лякати вчорашніх стовпів режиму Януковича, чи справдi розпочав нову азартну гру. Втім мало хто сумнівається, що сьогоднішня політична вага Коломойського дозволить йому на практиці реалізувати цю ідею. І, можливо, як бонус отримати під управління свого менеджменту це нове підприємство, куди увійдуть активи й Ахметова, і Фірташа, і синів Януковича.

Але є у цьому сценарії й одна небезпека: ті, у кого забиратимуть майно, однозначно чинитимуть лютий спротив. І війна мільярдерів за власність може підточити й без того слабкі основи держави. Однак, ті, хто знає Коломойського і його команду, впевнені, що він уже не відступить, надто ласі активи на кону.

Ще один доказ -- три програні державі Фірташем судові процеси на сотні мільйонів гривень. Фірташ, котрий ще вчора не програвав нічого і ніколи не поспішав розраховуватися з державою, раптом став просто хлопчиком для биття.

Як можуть розгортатися події далі? Говоримо про це з полiтологами Iваном Бiлецьким, Олегом Миколайчуком та Анатолiєм Сорокiним.

-- Отже, кого можна вважати, так би мовити, воюючими сторонами у цьому протистояннi?

О. Миколайчук: Номер один -- мiльярдер Фiрташ i його партнер Львочкiн. Фiрташ хоч й перебуває нинi пiд домашнiм арештом у Вiднi, усе ж й далi залишається активним учасником бойових дiй на олiгархiчних фронтах. Як вiдомо, вiн був одним iз головних спонсорiв режиму Януковича i тодi примножував свої доходи швидше за всiх. Якщо вже послуговуватися вiйськовою термiнологiєю, то керiвником його генштабу на цiй вiйнi є екс-глава адмiнiстрацiї Януковича Сергiй Льовочкiн.

А. Сорокiн: Ще одним умовним фронтом командує Ринат Ахметов, хоча наразi вiн бiльше тримає оборону, анiж наступає. Особливо пiсля того, як днiпропетровський губернатор висунув iдею заарештувати майно тих, хто вiдкрито чи таємно пiдтримує сепаратистiв. До речi, заступник Коломойського, Геннадiй Корбан вiдразу ж заявив про готовнiсть придумати схему реалiзацiї цiєї iдеї. Тож серед аналiтикiв виникли припущення, що за цiєю схемою може стояти бажання днiпропетровської групи стати кiнцевим одержувачем статкiв Ахметова. Серед активiв, якi могли би бути заарештованi, днiпропетровський губернатор називає основні компанiї "хазяїна Донбасу".

-- Хто i якими ресурсами володiє у цiй вiйнi?

I. Бiлецький: В Українi є чотири великi промисловi групи, у кожнiй з яких працюють вiд 100 до 300 тисяч працiвникiв. Усi вони територiально розмiщенi у Схiднiй Українi -- двi у Донецьку та двi у Днiпропетровську. "Iндустрiальний Союз Донбасу" ще кiлька рокiв тому був провiдною групою там. До його складу входили металургiйнi заводи в Українi, Польщi й Угорщинi, а одним iз головних власникiв був нинiшнiй губернатор Донецька Сергiй Тарута.

Давнiй конкурент "IСД" у Донецьку  -- "Систем кепiтал менеджмент", що на сьогоднi є найбiльшою українською компанiєю. Вона практично повнiстю належить Ахметову. Свого часу "СКМ" серйозно "защемив" "IСД", i тепер Тарута не проти вiдновити справедливiсть. Це, до речi, ще один напрям вiйни.

О. Миколайчук: А от "Iнтерпайп" Вiктора Пiнчука, перейменований в "Iстван", базується у Днiпропетровську i є, напевно, другою за статками компанiєю в Українi. Вона спецiалiзується на металообробцi -- трубах, залiзничних рейках тощо. У тому ж Днiпропетровську "дислокується" i група "Приват" Iгоря Коломойського. Вона контролює найбiльший з українських банкiв, нафтопереробну компанiю "Сiнтоза", напiвдержавну "Укрнафту", рудовидобувну та металургiйну компанiї, великi електроенергетичнi холдинги. "Приват" та "Iнтерпайп" -- ще запеклiшi конкурентами, анiж свого часу "IСД" та "СКМ". Iмовiрно, саме тому Пiнчук, з огляду на зростання впливу Коломойського в цьому регiонi, нинi зачаївся й також готується до тривалої i виснажливої оборони.

-- У яких напрямах можуть вiдбуватися основнi сутички?

А. Сорокiн: Усе йде до великого перерозподiлу. На Донбасi, наприклад, iдею нацiоналiзацiї майна олiгархiв пiдтримують 75 вiдсоткiв населення. Тому заяви Коломойського про необхiднiсть арешту майна тих, хто активно чи пасивно пiдтримував сепаратистiв, з'явилися не на порожньому мiсцi. У нинiшнiх обставинах ця iдея хоча й дуже провокативна, однак, може досить успiшно матерiалiзуватися. Наразi невiдомо, де саме i на кому цей процес зупиниться. Адже гасла про "десятину вiд олiгархiв" лунали ще на Майданi.

I. Бiлецький: Так, свої донедавна ще надмiцнi позицiї втратили кiлька олiгархiчних кланiв. Натомiсть змiцнюються iншi. Дуже сильно похитнувся Фiрташ, потужний удар дiстав Ахметов -- у суспiльствi навiть назрiває кампанiя бойкоту його продукцiї. Натомiсть iз кожним днем мiцнiшає вплив Коломойського. Вiн, беручи активну участь у боротьбi з терористами, сепаратистами i росiйськими диверсантами, фактично встановив особистий контроль над кiлькома регiонами пiвдня та сходу країни, створивши так звану Антиноворосiю.

Iгор Коломойський нинi став загальномасштабною фiгурою i реально сприймається у всякiй ролi. Тому найближчим часом побачимо запеклу олiгархiчну боротьбу на лiнiях Коломойський -- Фiрташ та Коломойський -- Ахметов.

О. Миколайчук: Слiд також враховувати, що вже в недалекому майбутньому надзвичайно вiрогiдним є конфлiкт iнтересiв i мiж Коломойським та Порошенком, котрий також є олiгархом. Бо це досить потужнi фiгури, яким може виявитися затiсно в межах України. Тож уже за мiсяць-другий ми побачимо iстиннi мотиви днiпропетровського губернатора: чи вiн має на метi лише захистити власний бiзнес i поскубати iнших олiгархiв, чи справдi бачить невiдворотнiсть глобальних змiн в українському суспiльствi. Зрештою, як i нинiшнiй Президент України. Адже Порошенко вже почав змiцнювати позицiї призначенням своїх бiзнес-партнерiв на найвищi силовi й економiчнi посади в країнi.

-- Яким чином може позначитися ця вiйна мiльярдерiв на державі загалом?

I. Бiлецький: Цiлком iмовiрно, що олiгархи не виявлять бажання iти на пряме знищення один одного i дiйдуть певного консенсу. Що може передбачати такий консенсус? Передусiм -- створення єдиних i твердих правил гри, якi негласно заборонятимуть їм використовувати державнi важелi впливу в мiжусобних вiйнах. Лише економiчна конкуренцiя. Такий варiант до певної мiри демократизував би економiчне i бiзнесове поле України.

А. Сорокiн: Найнебезпечнiшою була б ситуацiя, якщо олiгархiв-патрiотiв насправдi бiльше хвилює ослаблення конкурентiв i боротьба за владу, анiж держава.

-- I як має реагувати на таку ситуацiю суспiльство?

I. Бiлецький: Насамперед усiм нам не слiд зачаровуватися олiгархами -- навiть тими, якi нинi роблять справдi конкретнi та кориснi справи. Свого часу мiльярдери у США також жертвували свої кошти для порятунку нацiональної економiки. Україна також повинна покарати людей, котрi фактично спровокували бiйню у схiдних регiонах, аби наступного разу вони добре думали, чи варто у таких ситуацiях їм зберiгати нейтралiтет.

Це не повинен бути перерозподiл власностi, а лише створення вiдповiдальностi перед державою у тих багатiїв, котрi вважають, що вони суспiльству нiчого не виннi. Саме так дiяли країни Заходу з колаборацiонiстами вiд бiзнесу у повоєннi роки. Разом iз тим, ми повиннi чiтко усвiдомлювати, що у вiйнi мiж олiгархами громадянське суспiльство має виступити третьою силою i в жодному разi не захищати iнтереси якогось клану.

О. Миколайчук: Так, суспiльство має проконтролювати, аби внаслiдок цiєї мiжусобної вiйни програли всi олiгархи i виграла країна, отримавши ринок прозорої конкуренцiї - без тiньових схем та монополiй. Нехай олiгархи знищують один одного, аж допоки не з'являться новi правила i новий вiльний ринок. Тi бiзнес-конгломерати, що зрослися iз владою i не вписуються у наше європейське майбутнє, повиннi зникнути. Натомiсть мають з'явитися тi, хто по-справжньому любитиме Україну, а не лише свої активи в нiй. 
 

Виділення в тексті наші, О.К.