Вишивальні стіби та священнодійство

Робота над тритомною "Енциклопедією українського вишиття", яку саме проводимо, показала, що в Україні відомо понад 200 швів. їх можна згрупувати за технічним виконанням до 20 технік. Поринувши в захоплююче їх вивчення, що можливе у студії українського вишиття "Оріяна" (на базі Українського центру народної культури "Музей Івана Гончара"), кожен із майстрів чи учнів-новачків вирізняє самостійний характер певних стібів. Причому кожна вишивальниця виказує свою зацікавленість, любов до одного вишиття чи спокійне ставлення до іншого.

При детальнішому вивченні швів, спираючись на власні відчуття та спостереження, можу констатувати, що характер нанесення стібків на полотно має значення і впливає на енергетичну картину вишиття того чи того орнаменту. Рука, що тримає голку з ниткою, весь час повторює рухи у певній послідовності.

Найчастіше це коливальні спіралевидні рухи. Наприклад, якщо подивитись на вишиття двобічним настилуванням, то кожен елемент в узорі складається з окремої сплющеної спіральки. Спіраль — одна з найпоширеніших форм, моделей Світобудови, яка надзвичайно сильна в енергетичному плані.

Інші стіби повторюють характер ткання, голка при цьому виконує роль ткацького човника. До таких швів належать занизування, заволікання, низь. Нитка, яка застеляє полотно і формує орнамент, працює подібно до сканера або роботи променя на екрані монітора. При цьому нитка залишається на поверхні або під сподом полотна, тобто стає видимою і невидимою. Вишиття тоді чітко нагадує негатив і позитив.

Окрему групу становлять шви, виконані технікою хрестикування. Перехрещені стібки, так як і перехрещені рухи (наприклад, хресне знамення руками), мають іншу енергетичну картину. Хрест належить до знаків, що активно захищають і, разом із тим, дають змогу під’єднуватись до гармонії Природи, її священної Тетради — чотирьох формотворчих стихій.

Надаючи перевагу певним швам, людина тим самим виказує своє енергетичне чуття та резонанс, потребу в тій чи іншій якості енергетики.

У книзі "Таємна доктрина Гермеса Трисмегіста" Тетяна Платонова дуже цікаво оповідає про характер передачі та втілення ідей Творця. Ідеї він започатковує у вигляді схем, їх потім приймають високі службові духи, переживають їх і передають ієрархічно нижче. Схеми працюють як матриці, за якими далі розгортається велична панорама ткання Полотна Життя, Тканини Світу. Ці описи такі близькі до термінології, яку вживають майстри, знавці вишивання, що дух перехоплює. Адже справді, починаючи вишивати рушник чи інший виріб, людина уподібнюється Творцю. Спочатку йдуть думки (обдумування ідеї), розрахунки. Далі готується схема вишивання, підшуковуються необхідні матеріали (матерія!) — полотно, нитки. І лише потім настає час для матеріалізації — проявлення Ідеї в Матерії.

Необхідно відзначити, що традиція передбачала виконання вишивальницею таких моментів:

— по-перше, працюючи, ніколи не випорювали "помилки". Ті "помилки", що ставалися на полотні, при їх "виправлянні" вносили деструкцію в енергетику рушника. Як не можна наново пережити вчорашній день, так і не варто переробляти роботу, а треба йти далі. Рушники, котрі вишивали з піснею і молитвою, з асиметрією і різними мітками, вражають нас своєю "живістю", а ті, які технічно бездоганно виконані — нецікаві, холодні, безсердечні (вишиті тільки розумом);

— по-друге, рушники в минулому виготовляли так, що обидва боки були вишиті однаково і чисто. Видимий для нашого ока бік символізує наші діяння, котрі відомі людям, а невидимий — думки та бажання. Останні для людей невидимі і часто йдуть усупереч нашим вчинкам, у яких ми хочемо здаватися людям гарними. Проте перед Господом сховати нічого не вдасться. Невидима наша сторона повинна бути в цілковитій гармонії з видимою, в цьому полягає сенс Буття.
 

В тему:

Одяг сили, або оздоровлюючий мілітаризм

Історико-археологічний музей “Прадавня Аратта – Україна” в с.Трипілля

У Галілеї неподалік міста Мегідо віднайшли арійський хрестиянський храм