17 вересня у Львові відбулася презентація нової карти українських поселень над Волгою під назвою «Жовтий клин». Карта була створена за матеріалами В.Пержилова, В.Кубійовича, Ф.Заставного та ін. Організатором видання став благодійний фонд „Україна-Русь”, для якого це вже далеко не перший подібний проект.
Презентуючи нову карту, президент фонду, депутат Львівської обласної ради Ростислав Новоженець, зокрема, розповів:
- Ця карта є наче довідкою про розселення українців на території трьох областей – Астраханської, Волгоградської та Саратовської, за якими давно вже в українському середовищі причепилася назва «Жовтий клин». Чому «Жовтий клин»? Жовтий - це за кольором, а українці були землеробами і намагалися кожен клаптик землі використати. Клин тому, що українці просто вклинювалися в чужоземні території. Ми маємо Малиновий клин, Сірий клин, Зелений клин тощо.
Півтора роки тому ми випустили таку карту як «Соборна Україна», а карта «Жовтий клин» є першою в серії матеріалів «Соборна Україна». Зараз ми будемо поступово опрацьовувати оці всі території, які були освоєні колонізованими українцями, але в силу обставин не належать до України. Ми використали, в значній мірі, три карти, які Володимир Пержило готував на початку 90-х років, додали до цих матеріалів відповідну географічну основу, над якою працювала фірма «Карти і Атласи», опрацювали матеріали трьох дослідників.
Зверху можна побачити шість гербів, які були гербами міст та районів Надволжя, і до сьогоднішнього дня вони присутні як український елемент. Ці герби виконані в національних синьо-жовтих кольорах з українською символікою (український віл, снопи, перев’язані жовтою і синьою стрічками, українська восьмикутна зірка тощо). Також на карті є етнографічні мапи і зміни національного складу цих територій, починаючи з 1997-го року. У 1997-му році в Астраханській області українців проживало 10-25%. Потім зміни були в бік зростання, а зараз українське населення там зменшилось. Навколо самої карти є фотографії тих місць, які вдалося зафіксувати і які пов’язані з Україною. Це пам’ятник Шевченку, українська хата тощо.
Нижче - карта розселення українців за Кубійовичем за 1926 р. В окремих районах українці складали до 80% населення. Звідки там українці взагалі взялись? Коли відбувались походи київських князів – Ігоря, Святослава - це 10 століття. Взагалі перші українці тут поселились, тоді, коли до Московського князівства було приєднано Казанське і Астраханське ханство. Це приблизно 16-17 століття. Нам відомі чотири хвилі переселення українців в цей край. Одна з них була за Петра І, коли йшла війна між москалями і калмиками, і туди переселяли українців задля оборони.
За часів Катерини ІІ була інша колонізація. Потрібно зазначити, що тут активно діяли селянські загони під проводом Степана Разіна і Омеляна Пугачова. Вони – українці, які народжені на Доні. Пугачов, до речі, розмовляв українською мовою. Станом на 26-й рік українців найбільше в Саратовській області. Це понад 200 тисяч. 140 тис. було в Волгоградській області. Десь біля 30 тисяч було в Астраханській області. За даними Ф. Заставного, в Астраханщині жило 14 тис. українців, в республіці німців в Поволжжі - 69 тис., в Самарській області - 80 тис.
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Жовтий клин
Світ:
20100921095635.jpg
- Ця карта є наче довідкою про розселення українців на території трьох областей – Астраханської, Волгоградської та Саратовської, за якими давно вже в українському середовищі причепилася назва «Жовтий клин». Чому «Жовтий клин»? Жовтий - це за кольором, а українці були землеробами і намагалися кожен клаптик землі використати. Клин тому, що українці просто вклинювалися в чужоземні території. Ми маємо Малиновий клин, Сірий клин, Зелений клин тощо.
Півтора роки тому ми випустили таку карту як «Соборна Україна», а карта «Жовтий клин» є першою в серії матеріалів «Соборна Україна». Зараз ми будемо поступово опрацьовувати оці всі території, які були освоєні колонізованими українцями, але в силу обставин не належать до України. Ми використали, в значній мірі, три карти, які Володимир Пержило готував на початку 90-х років, додали до цих матеріалів відповідну географічну основу, над якою працювала фірма «Карти і Атласи», опрацювали матеріали трьох дослідників.
Зверху можна побачити шість гербів, які були гербами міст та районів Надволжя, і до сьогоднішнього дня вони присутні як український елемент. Ці герби виконані в національних синьо-жовтих кольорах з українською символікою (український віл, снопи, перев’язані жовтою і синьою стрічками, українська восьмикутна зірка тощо). Також на карті є етнографічні мапи і зміни національного складу цих територій, починаючи з 1997-го року. У 1997-му році в Астраханській області українців проживало 10-25%. Потім зміни були в бік зростання, а зараз українське населення там зменшилось. Навколо самої карти є фотографії тих місць, які вдалося зафіксувати і які пов’язані з Україною. Це пам’ятник Шевченку, українська хата тощо.
Нижче - карта розселення українців за Кубійовичем за 1926 р. В окремих районах українці складали до 80% населення. Звідки там українці взагалі взялись? Коли відбувались походи київських князів – Ігоря, Святослава - це 10 століття. Взагалі перші українці тут поселились, тоді, коли до Московського князівства було приєднано Казанське і Астраханське ханство. Це приблизно 16-17 століття. Нам відомі чотири хвилі переселення українців в цей край. Одна з них була за Петра І, коли йшла війна між москалями і калмиками, і туди переселяли українців задля оборони.
За часів Катерини ІІ була інша колонізація. Потрібно зазначити, що тут активно діяли селянські загони під проводом Степана Разіна і Омеляна Пугачова. Вони – українці, які народжені на Доні. Пугачов, до речі, розмовляв українською мовою. Станом на 26-й рік українців найбільше в Саратовській області. Це понад 200 тисяч. 140 тис. було в Волгоградській області. Десь біля 30 тисяч було в Астраханській області. За даними Ф. Заставного, в Астраханщині жило 14 тис. українців, в республіці німців в Поволжжі - 69 тис., в Самарській області - 80 тис.
Читати далі
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков