Звуки Золотої Ери

«Хто має вуха, хай слухає»

Ісус Хрестос

«Не існує живої істоти у цьому всесвіті, яка б любила життя і нелюбила музику»

01-akaleidoscopeofmathematics.ogg

У багатьох людей життєві події чи періоди асоціюються з певною музикою, вмикаючи яку можна зачіпити глибоко заховані струни душі. Інколи заховані ще в минулих життях! І «підкрутити» розслаблені. Ми прагнемо підняти на поверхню наш позитивний досвід, усвідомити/пізнати себе ще глибше, і в цьому нам допоможе музика!

Оскільки ми переходимо на здорове харчування, маємо і музику слухати якісну й енергетичну. Таку, що надихне нас на якісні трансформації… Таку, в якій відчувається відбиток святих глибин наших душ. А якщо святих глибин ще нема, то якраз маємо нагоду їх створити! Це  творчий процес, який навіть у фантастичному фільмі уявити важко, але це реальність. Дерзаймо!

Важливість звуку в нашому житті можемо зрозуміти також з Від, священних арійських текстів Срібної доби. В Шрімад-Бхагаватам згадується, що звук – це також їжа, тільки для найтонших куточків душі. Вважається, що глибинний сенс/повідомлення і дія текстів закодовані в мелодиці віршів. І це не дивно – неможливо монотонно і повноцінно спілкуватись будь-якою мовою, тим паче на санскриті, позаяк від мелодики залежить значення слів і речень, трапляєтсья по 15 варіантів значень одного й того ж речення,  залежно від мелодії, з якою його вимовляють. Значить, мелодія первинніша і є тим фундаментом, на який накладаються фонеми (звучання літер).

Спеціалісти стверджують, що краще один раз почути уривок тексту від гуру/святого, ніж сотню разів прочитати весь текст. Останнє пояснюється тим, що тільки через звук передається інформація 8-ї, тім’ячкової чакри, сахасрари, а от текст, логічні побудови, на це не здатні – у них цільовий 6-й, горловий, і 4-й центр. Звук передається через найтонший і причинний першоелемент грубої матерії – ефір. Пов’язаний з ним орган – вухо. Не існує живої істоти у цьому всесвіті, яка б любила життя і не любила музику. В Відах вказано, що напівбоги і люди Золотого віку спілкувалися тільки співом. Ця мелодійна мова була настільки приємною, що малорозвинені істоти відчували неймовірне задоволення, слухаючи їх.

У всіх традиціях свідомо чи несвідомо вважається, що співи чують усі живі істоти. Палітра духів, що скинули грубу оболонку, духи, які мають кілька тонких тіл, сутності, що управляють всіма аспектами існування всесвіту – починаючи від егрегоріальних і локальних, закінчуючи керманичами стихій, планет, принципів буття і функціональних. Тобто, незалежно від того, чи це померла тварина, людина чи напівбог, усі ми під’єднані до ефіру. В прямому і переносному значенні. Саме він з прадавніх часів є транспростірною поштою.

В Житіях Святих часто трапляється, коли померлі святі чи ангели приваблювались мелодіями і являлись у місце співів. Згадки про ще живих святих свідчать, що ті дуже уважно ставились до якості звуку. Так, наприклад, підвозячи Паісія Святогорця водій авто отримав прохання виключити службу, яка тоді лунала з динаміків. «Добре, але чому ж, отче, це ж служба?» «Вони жахливо співають і паплюжать ім’я православного співу, вухам боляче таке слухати» (літ. переказ, точні фрази не піднімаю).

У всіх духовних традиціях вчителі чи духовні сутності говорили, і майже ніде нема/не згадуєтсья, щоб вони писали! «і сказав Він їм» і т. ін., а не «і написав Він нащадкам…» Задумайтесь, адже написати, здавалося б, вірніший метод.

Звуком очищаємо і забруднюємо простір, звуком лікуємо і зміцнюємо, звуком керуємо тонким світом, звуком живимо найтонші структури душі, звуком в древності руйнували неприступні фортеці, визивали стихійні неординарні явища, модифіковували істот. Звуком піднімали на війну і проголошували мир. В текстах Нової Епохи вказано, що наша Земля будувалась кулеподібною сіткою живих істот, описаних в Відах, методом співів і вібрацій. Просто спробуйте уявити собі божественну поліфонію, яка лунала в центрі тої сітки-кулі під час проектування Землі!

Духовна музика – це те, що спонукає до пізнання себе і Бога, створює прагнення наблизитись до вічного, заставляє нас відчути божественні почуття (любов до Бога/світу і ближнього, вдячність... спокій... справедливість... тихе щастя глибоко в серці, якому не потрібні якісь зовнішні чи внутрішні чинники), а паралельно унеможливлює демонічні емоції (страх, гнів, біль, злобу, ненависть, заздрість, похіть, образу).

Добра музика – це та, що надихає на добрі вчинки, матеріальні чи душевні. Добра музика підтримує вогонь в чистих куточках серця, підтримує в щасті і в горі, та паралельно унеможливлює зневіру, безсилля і розпач. Добра музика надихає на добро. І для кожного – це своя музика, тут як в Аюрведі – кожен має нюхати сам. Це моє розуміння Духовної і Доброї (душевної) музики.

За звуковим наповненням течії вже можна дати їй оцінку і прогноз  майбутнього, навіть без розгляду догматичного зведення. Будь-яка древня релігія має свій унікальний набір «альбомів», а ті течії, які їх не мають, є деревами на камінні, і впадуть від бурі, бо не мають кореня в ефірі. Тому розвиток музичної теми у Третьому Гетьманаті – стратегічна мета.

Під час інтерв’ю Ігора Каганця на ТРК «Волинь» пролунало запитання: «А яку музику будуть слухати оновлені українці?» Ми спільно намагатимемося вичерпно відповісти на це запитання.

У полі нашого розгляду перебуває все, що стосується звуку. Чи це вимова духовник практик (ЖС, пранава=ом, пранаяма тощо), дзвони (очищення прошарків ефіру звуком і задання їм мелодії/програми), музичні інструменти (з акцентом на українські етнічні), всі жанри музики (майбутні, сучасні і минулі), грубі і духовні, військові і любовні, одноголосні мелодії-наспівування і симфонічні багатокомпозиційні побудови…

Огляд сучасних засобів зберігання, передачі, обробки і відтворення звуку… Світоглядна призма через звук на історію, релігію, політику, мистецтво… Безліч всього цікавого і приємного.