Метою доктрини є побудова в країні екологічного ладу - суспільного устрою, за якого люди живуть в гармонії з природою та між собою, коли прагнення суспільства до прогресу здійснюється шляхом органічного поєднання науки і культури, інновацій і традицій, моралі і шляхетних звитяг, а споживання організується на основі фізіологічної, а не гендлярсько-ненажерливої достатності для людини з середньою тривалістю життя понад 100 років.
Суть екодоктрини коротко: суспільство, держава, влада, власність, культура, освіта, економіка, виробництво все це носить екологічний природовідповідний характер.
Основний принцип екодоктрини: «Все в ім'я природи, все для блага природи»,де принцип «все в імя людини, для блага людини» є додатковим, а не взаємовиключним.
При цьому потрібно памятати, що нинішній стан розвитку людської цивілізації такий, що природа «хвора» людиною. Навантаження людини на природу величезне. Природні ресурси на планеті не безкінечні і вони зменшуються значними темпами. Це стосується як підземних копалин, так і до біоресурсів рослинного і тваринного походження.
Основна екоморальна заповідь для людини: «Не залишай після себе слідів. Не сміти. Не паразитуй на природі і людині». Принцип екоповаги: «Природа знає краще, ніж людина».
Охорона природи має стати моральною категорією людини.
Пам`ятаймо про зелену мрію Шевченка: «Садок вишневий коло хати» і вчення Вернадського про ноосферу та досвід симиренківського садівництва; перлини садово-паркового мистецтва в Україні Софіївський дендропарк в Умані, дендропарк Скоропадських в Тростянці та багатьох інших місцях.
Специфіка екодоктрини полягає в тому, що екологічну істину розглядають як соціальну, як шлях розвитку, прогресу і життя нації, держави, країни.
Одне з основних завдань екологічного ладу - як здійснити конвергенцію кращих досягнень соціально орієнтованого ладу (колективізм, безкоштовні медицина, освіта, житло та загальна трудова зайнятість) з капіталістичним, ліберальним (на прикладі України, читаємо: клептократичним), де є приватна ініціатива, ефективне приватне господарювання, свобода в збагаченні та суспільних відносинах, кожне нове покоління може жити за рахунок попередніх.
Екологічні пріоритети мають бути у всьому: в природі, в суспільстві, в мисленні. Свідомість і духовний світ людини мають бути екологічними, природо відповідними. Мислимо глобально, а діємо локально, в межах довкілля, країни, регіону, ландшафту, міста, мікрорайону, кварталу, села, обійстя, будинку тощо.
На жаль, на наш погляд, духовний світ більшості землян отруєний як хижацько-споживацькими інстинктами, так і викривленими релігійними та псевдонауковими уявленнями.
Більшість великих релігій світу - антропоцентричні, а не природоцентричні. Крім того, у християнстві є догмат про те, що дерево, яке не дає плодів, має бути зрубаним. Мабуть, це неправильно, адже дерево є джерелом кисню, «легенями» матері-Землі. Теорія екологічного ладу певною мірою гібридна - враховує як досягнення соціально-спрямованого ладу, так і капіталістичного, надаючи пріоритетів екології.
На наш погляд, вчення про екологічний лад і є третім шляхом розвитку людства. Мабуть, екологічне вчення всесильне тому, що воно правильне, оскільки базується на законах природи. Людство нині перебуває в інтенсивних пошуках шляхів свого цивілізованого розвитку. Землян уже 7 мільярдів. Мабуть, що не випадково екс-президент України В. Ющенко на 63-й Генеральній Асамблеї ООН порушив питання щодо розробки концепції Екологічної Конституц ії Землі (ЕКЗ), що мало широкий міжнародний резонанс. На це відреагував і нобелівський лауреат з питань екології Альберт Гор.
Архітектура екодоктрини
1. Закони екології і перші серед них фундаментальні закони фізики, хімії, біології, а потім закони природи, суспільства та мислення й використання досягнень кібернетизац ії (Інтернету). Організація екоосвіти і ековиховання під девізом «від еколітератури до екокультури» на основі екологічного всеобучу, постійнодіючих народних екошкол, екопрофшкол та народних екоуніверситетів, будинків природи, музеїв народознавства та побуту. Використання стародавніх традицій, звичаїв і обрядів при проведенні зелених свят, вербної неділі, свят Купайла, Коляди Нового року.
2. Розробка і формування науково обґрунтованих екобаланс ів у природі й суспільстві (планування сім`ї, родини, династій, розвитку сіл і міст тощо). Розробка екобаланс ів: гравітаційних, солярних, атмосферних, теплових, Світового океану, кругообігу води, гідрологічних, річкових, земельних, рослинних, тваринних, людських, природних ресурсів, шкідливих та радіаційних речовин та багатьох інших.
3. Розробка і впровадження в практику регіональних і місцевих екологічних комплексів як організаційних утворень на основі кластерного і програмно-цільового управління з широким використанням кібернетизації, регіональної і місцевої стандартизації.
4. Низове місцеве управління. Організація екороботи серед місцевих депутатів і чиновників, органів місцевого самоврядування, ОСББ, домкомів, квартальних комітетів на основі екологічних пріоритетів, різні інститути ековладдя: толока, віче, загальні збори громад, екоклуби; комітети бідноти (комбіди), комітети незаможних (комнезами), екокомуни, екобудинки, екосела, екополіси, еконаціональні заповідники і парки, плодові і ботанічні сади, будинки природи, організація зеленого туризму і органічного екоагровирощування, розвиток шкільної зелено ї варти, екоекомаркети, екоресторани, екоміліція, громадські екологічні організації низового рівня.
5. Республіканський рівень. Створення і введення в дію екологічної конституції України, на основі виборів формування зеленого парламенту України, екологічна класифікація регіонів, міст і сіл України з наданням категорій екологічної чистоти та безпеки, безпеки і якості територій (подібно до категорій територій, постраждалих від Чорнобильської катастрофи). Введення в дію екологічної (зеленої) ідеології як державної. Введення на державному рівні інститутів пропаганди й агітації екологічного ладу. Відродження інституту народних уповноважених для пропаганди, але не червоної, а зеленої ідеї. Введення в середній і вищій школі зеленої дисципліни «Наукові основи еколаду».
Всі гуманітарні і природничі дисципліни мають викладатися з урахуванням досягнень в екологічній науці. Розширити повноваження міністерства екології і природних ресурсів України і перетворити його в центральний ідеологічний штаб республіки з методологічними і розпорядчими екологічними функціями, раз і назавжди, назвавши його міністерством екополітики.
Сформувати електронний зелений уряд. У всіх програмах політичних партій і об`єднань громадян мають бути екологічні платформи інакше їх знімають з реєстрації. Міністерство з надзвичайних ситуацій формує екологічн і підрозділи з ліквідації екокатастроф. Мінекополітики спільно з Укрспоживстандартом вводить в дію надійну систему екологічного контролю за продуктами харчування, особливо продуктів з ГМО, та за товарами широкого споживання. Мінохорони здоров`я забезпечує максимальну тривалість життя людини (понад 100 років).
Безумовно, ця екодоктрина є не релігійним каноном чи догмою, а керівництвом до дії, складовою частиною її може бути і теза про зелену революцію, перша хвиля якої відбувалася в 70-80 роках ХХ століття і поставленої мети позбутися на планеті голоду не вирішила.
Екодоктрина як шлях суспільного розвитку не є українофобською, як вважає дехто з політиків, а природовідповідною рідній землі і титульній нації. Згідно із законами природи негр має природне право проживати в Африці, ескімос - у своїх снігах, казах - у своїх степах та ін. Згідно з відкриттям Миколи Вавілова щодо центрів розселення рослин, то рослини мають свої ареали розселення і їх культивування на планеті - обмежене. Це певною мірою стосується і тваринного світу.
Якщо порушувати питання в соціальному плані: чиє благо важливіше, скажімо, людини, собаки чи рослини, то потрібно тут усе вирішувати на основі екобалансів, але треба, щоб було добре і людині, і собаці, і рослині. Така парадигма цієї екодоктрини.
Безумовно, що екодоктрина як всяка соціальна істина, для втілення в практику буде вимагати великих зусиль. Але, на наш погляд, знайдуться ентузіасти і прихильники зеленої ідеї, які дадуть їй крила, внесуть у свідомість, душу і серце людини. А ми не можемо себе оскверняти зневірою в людський і планетарний прогрес, тому й стука ємо в двері розуму.
На наш погляд, екодоктрина може мати як глобальну перспективу, так і допомогти розвернути Україну і її соціально-економічний курс в екологічному природовідповідному напрямку та порятувати її від часів обскурантизму і регресу.
Крім того, зважаючи на те, що Україна є:
географічним центром Європи;
батьківщиною санскриту, який є основою усіх індо-європейських мов;
генетично-спорідненою країною слов`ян з індоєвропейською цивілізацією;
першою державою в світі, яка, виконуючи екоцивілізаційну і миролюбну місію, в однобокому порядку здійснила повне ядерне роззброєння, ліквідацію залишків високозбагаченого урану. Тобто із сильної, могутньої ядерної держави, третьою за ядерною потугою в світі, стала найвисокоморальн ішою, без ядерної зброї державою. Маючи незаперечний авторитет з цих питань серед усіх держав світу;
житницею аграрної економіки Європи з українськими 35-ти відсотками світових чорноземів; розробником концепції Екологічної Конституції Землі;
розробником теорії екологічного ладу як нового соціального устрою суспільств і держав, який може прийти на зміну тоталітарному комунізму і хижацькоспоживацькому капіталізму. Екологічний лад може сутт єво змінити політичну карту світу, зробивши її більш органічною, природовідповідною.
Зважаючи на ці та інші обставини, Україна може стати ключовою державою в новому геополітичному утворенні - Індоєвропейському Союзі, метою якого буде ліквідація однополюсності світу, концентрації зусиль на арійсько-ведичній єдності, порятунку білої раси і слов`янської цивілізації, побудові екологічного ладу в індо-європейських союзних державах тощо.
Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.
Тези до екологічної доктрини суспільного ладу
Світ:
Спецтема:
Метою доктрини є побудова в країні екологічного ладу - суспільного устрою, за якого люди живуть в гармонії з природою та між собою, коли прагнення суспільства до прогресу здійснюється шляхом органічного поєднання науки і культури, інновацій і традицій, моралі і шляхетних звитяг, а споживання організується на основі фізіологічної, а не гендлярсько-ненажерливої достатності для людини з середньою тривалістю життя понад 100 років.
Суть екодоктрини коротко: суспільство, держава, влада, власність, культура, освіта, економіка, виробництво все це носить екологічний природовідповідний характер.
Основний принцип екодоктрини: «Все в ім'я природи, все для блага природи», де принцип «все в імя людини, для блага людини» є додатковим, а не взаємовиключним.
При цьому потрібно памятати, що нинішній стан розвитку людської цивілізації такий, що природа «хвора» людиною. Навантаження людини на природу величезне. Природні ресурси на планеті не безкінечні і вони зменшуються значними темпами. Це стосується як підземних копалин, так і до біоресурсів рослинного і тваринного походження.
Основна екоморальна заповідь для людини: «Не залишай після себе слідів. Не сміти. Не паразитуй на природі і людині».
Принцип екоповаги: «Природа знає краще, ніж людина».
Охорона природи має стати моральною категорією людини.
Пам`ятаймо про зелену мрію Шевченка: «Садок вишневий коло хати» і вчення Вернадського про ноосферу та досвід симиренківського садівництва; перлини садово-паркового мистецтва в Україні Софіївський дендропарк в Умані, дендропарк Скоропадських в Тростянці та багатьох інших місцях.
Специфіка екодоктрини полягає в тому, що екологічну істину розглядають як соціальну, як шлях розвитку, прогресу і життя нації, держави, країни.
Одне з основних завдань екологічного ладу - як здійснити конвергенцію кращих досягнень соціально орієнтованого ладу (колективізм, безкоштовні медицина, освіта, житло та загальна трудова зайнятість) з капіталістичним, ліберальним (на прикладі України, читаємо: клептократичним), де є приватна ініціатива, ефективне приватне господарювання, свобода в збагаченні та суспільних відносинах, кожне нове покоління може жити за рахунок попередніх.
Екологічні пріоритети мають бути у всьому: в природі, в суспільстві, в мисленні. Свідомість і духовний світ людини мають бути екологічними, природо відповідними. Мислимо глобально, а діємо локально, в межах довкілля, країни, регіону, ландшафту, міста, мікрорайону, кварталу, села, обійстя, будинку тощо.
На жаль, на наш погляд, духовний світ більшості землян отруєний як хижацько-споживацькими інстинктами, так і викривленими релігійними та псевдонауковими уявленнями.
Більшість великих релігій світу - антропоцентричні, а не природоцентричні. Крім того, у християнстві є догмат про те, що дерево, яке не дає плодів, має бути зрубаним. Мабуть, це неправильно, адже дерево є джерелом кисню, «легенями» матері-Землі. Теорія екологічного ладу певною мірою гібридна - враховує як досягнення соціально-спрямованого ладу, так і капіталістичного, надаючи пріоритетів екології.
На наш погляд, вчення про екологічний лад і є третім шляхом розвитку людства. Мабуть, екологічне вчення всесильне тому, що воно правильне, оскільки базується на законах природи. Людство нині перебуває в інтенсивних пошуках шляхів свого цивілізованого розвитку. Землян уже 7 мільярдів. Мабуть, що не випадково екс-президент України В. Ющенко на 63-й Генеральній Асамблеї ООН порушив питання щодо розробки концепції Екологічної Конституц ії Землі (ЕКЗ), що мало широкий міжнародний резонанс. На це відреагував і нобелівський лауреат з питань екології Альберт Гор.
1. Закони екології і перші серед них фундаментальні закони фізики, хімії, біології, а потім закони природи, суспільства та мислення й використання досягнень кібернетизац ії (Інтернету). Організація екоосвіти і ековиховання під девізом «від еколітератури до екокультури» на основі екологічного всеобучу, постійнодіючих народних екошкол, екопрофшкол та народних екоуніверситетів, будинків природи, музеїв народознавства та побуту. Використання стародавніх традицій, звичаїв і обрядів при проведенні зелених свят, вербної неділі, свят Купайла, Коляди Нового року.
2. Розробка і формування науково обґрунтованих екобаланс ів у природі й суспільстві (планування сім`ї, родини, династій, розвитку сіл і міст тощо). Розробка екобаланс ів: гравітаційних, солярних, атмосферних, теплових, Світового океану, кругообігу води, гідрологічних, річкових, земельних, рослинних, тваринних, людських, природних ресурсів, шкідливих та радіаційних речовин та багатьох інших.
3. Розробка і впровадження в практику регіональних і місцевих екологічних комплексів як організаційних утворень на основі кластерного і програмно-цільового управління з широким використанням кібернетизації, регіональної і місцевої стандартизації.
4. Низове місцеве управління. Організація екороботи серед місцевих депутатів і чиновників, органів місцевого самоврядування, ОСББ, домкомів, квартальних комітетів на основі екологічних пріоритетів, різні інститути ековладдя: толока, віче, загальні збори громад, екоклуби; комітети бідноти (комбіди), комітети незаможних (комнезами), екокомуни, екобудинки, екосела, екополіси, еконаціональні заповідники і парки, плодові і ботанічні сади, будинки природи, організація зеленого туризму і органічного екоагровирощування, розвиток шкільної зелено ї варти, екоекомаркети, екоресторани, екоміліція, громадські екологічні організації низового рівня.
5. Республіканський рівень. Створення і введення в дію екологічної конституції України, на основі виборів формування зеленого парламенту України, екологічна класифікація регіонів, міст і сіл України з наданням категорій екологічної чистоти та безпеки, безпеки і якості територій (подібно до категорій територій, постраждалих від Чорнобильської катастрофи). Введення в дію екологічної (зеленої) ідеології як державної. Введення на державному рівні інститутів пропаганди й агітації екологічного ладу. Відродження інституту народних уповноважених для пропаганди, але не червоної, а зеленої ідеї. Введення в середній і вищій школі зеленої дисципліни «Наукові основи еколаду».
Всі гуманітарні і природничі дисципліни мають викладатися з урахуванням досягнень в екологічній науці. Розширити повноваження міністерства екології і природних ресурсів України і перетворити його в центральний ідеологічний штаб республіки з методологічними і розпорядчими екологічними функціями, раз і назавжди, назвавши його міністерством екополітики.
Сформувати електронний зелений уряд. У всіх програмах політичних партій і об`єднань громадян мають бути екологічні платформи інакше їх знімають з реєстрації. Міністерство з надзвичайних ситуацій формує екологічн і підрозділи з ліквідації екокатастроф. Мінекополітики спільно з Укрспоживстандартом вводить в дію надійну систему екологічного контролю за продуктами харчування, особливо продуктів з ГМО, та за товарами широкого споживання. Мінохорони здоров`я забезпечує максимальну тривалість життя людини (понад 100 років).
Безумовно, ця екодоктрина є не релігійним каноном чи догмою, а керівництвом до дії, складовою частиною її може бути і теза про зелену революцію, перша хвиля якої відбувалася в 70-80 роках ХХ століття і поставленої мети позбутися на планеті голоду не вирішила.
Екодоктрина як шлях суспільного розвитку не є українофобською, як вважає дехто з політиків, а природовідповідною рідній землі і титульній нації. Згідно із законами природи негр має природне право проживати в Африці, ескімос - у своїх снігах, казах - у своїх степах та ін. Згідно з відкриттям Миколи Вавілова щодо центрів розселення рослин, то рослини мають свої ареали розселення і їх культивування на планеті - обмежене. Це певною мірою стосується і тваринного світу.
Якщо порушувати питання в соціальному плані: чиє благо важливіше, скажімо, людини, собаки чи рослини, то потрібно тут усе вирішувати на основі екобалансів, але треба, щоб було добре і людині, і собаці, і рослині. Така парадигма цієї екодоктрини.
Безумовно, що екодоктрина як всяка соціальна істина, для втілення в практику буде вимагати великих зусиль. Але, на наш погляд, знайдуться ентузіасти і прихильники зеленої ідеї, які дадуть їй крила, внесуть у свідомість, душу і серце людини. А ми не можемо себе оскверняти зневірою в людський і планетарний прогрес, тому й стука ємо в двері розуму.
На наш погляд, екодоктрина може мати як глобальну перспективу, так і допомогти розвернути Україну і її соціально-економічний курс в екологічному природовідповідному напрямку та порятувати її від часів обскурантизму і регресу.
Крім того, зважаючи на те, що Україна є:
Зважаючи на ці та інші обставини, Україна може стати ключовою державою в новому геополітичному утворенні - Індоєвропейському Союзі, метою якого буде ліквідація однополюсності світу, концентрації зусиль на арійсько-ведичній єдності, порятунку білої раси і слов`янської цивілізації, побудові екологічного ладу в індо-європейських союзних державах тощо.
Зверніть увагу
Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля