Поява сайту Українська кривда викликала справжній фурор у медіа-середовищі. Тож не дивно, що багато хто написав на електронну пошту сайту листи – починаючи від ЗМІ і закінчуючи прес-службами міністерств. На запитання «Телекритики» відповів головний редактор «Української кривди» Лєв Лєщєнко.
— Скільки людей працює над проектом?
— Перш за все, скажу, що в нас немає редакції в класичному розумінні цього слова. Редакція — то для справжніх демократично-буржуйських ЗМІ. А ми — партизани, які ведуть свою війну. Проти кого — чітко написано в розділі сайту «Про нас». Нам набридли журналісти, які з менторським тоном розповідають про «стандарти», а самі регулярно беруть кеш у політиків. Тут треба або ділитися, або не триндіти на всю країну про свою чесність.
Людей, котрих дістали ці подвійні стандарти, дуже багато. Вони працюють в багатьох українських ЗМІ. Усі вони — наші агенти. Яка їх кількість? На сьогодні наша агентурна мережа — біля 30 осіб, із кожним днем вона буде збільшуватися. До речі, хочете – приєднуйтесь – розкажете нам про джинсу на «Телекритиці» (Примітка – це речення ТК, чомусь, прибрала).
— Чому ви приховуєте імена «активістів», які працюють над «Українською кривдою»?
— Тому що найбільш демократичні у світі редактори та найтолєрантніші (не вплутувати сюди Олега Ляшка) власники тоді зроблять цим людям «ай-яй-яй». Можуть звільнити, дати по голові тощо... Воно нам треба? Ми ж партизани, а не дебіли.
Головне, що у всіх нас є спільна мета — ми хочемо зробити чистішою українську журналістику. Ви ж самі чудово знаєте, що багатьом журналістам набридло, що їх сприймають як обслуговуючий персонал. Вони перетворилися на копіпастерів, людей, які просто переробляють прес-релізи. Й, до речі, основна вина у цьому — медіаменеджерів, які дуже часто просто заробляють гроші за спиною власників ЗМІ. Як наслідок — українська журналістика помирає. Ми хочемо привести її до тями.
— Хто інвестор проекту?
— Як відповів би на це питання зірка української журналістики Мустафа Найєм: «А хто інвестор сонця, яке встає кожного дня?»... Чи це б сказав якийсь китайський філософ, а може Григорій Сковорода чи Вова Пєтров — не важливо... Суть же однакова.
А якщо серйозно, то я запитую у вас — у що інвестувати? У нас працюють волонтери, вони отримують гроші в редакціях, а на нас працюють за ідею. Ми ж не «Громадське телебачення» — нам не потрібно створювати ілюзію всенародного збору бабок, аби потім легалізувати кеш від якогось папіка.
Сайт, як у нас, вам зробить будь-який студент-програміст за 300 баксів. Мінімальні затрати на просування, а Facebook організує вам заходи. Головне — писати правду. Й писати цікаво.
— У розділі «Про нас» ви стверджуєте, що «Українська правда» на словах очолює боротьбу з джинсою, а на ділі — штампує «заказуху». Чим підтверджується ця теза?
— Зрозумійте головне — ми не боремося з «УП». Для нас «УП» — це лише один з багатьох сайтів-джинсовиків, хіба що він має більшу популярність та дутий авторитет. Я б радив їм трохи зменшити власну самооцінку та, принаймні, краще вичитувати тексти.
А докази... Почитайте матеріали нашого сайту — вам не вистачає доказів? Добре, тоді трохи почекайте — дуже скоро на «Кривді» з'явиться детальне досьє на кожен телеканал, газету, сайт... Досьє на кожного журналіста, піарника, посередника і медіа-менеджера. Повірте, цікавих матеріалів буде багато. І публікація «джинсових прайсів» — це лише дрібничка з того, що ми знаємо. Як казав пірат Джон Сільвер із «Острова скарбів», «і тоді живі будуть заздрити мерцям».
Коментар НО:
«Телекритика» пише, що пряме відношення до Української кривди має в.о головного редактора газети «Вечірній Київ» Роман Костриця, який за даними «Forbes Украина» нібито займається піаром першого віце-прем'єра Сергія Арбузова. У коментарі «Телекритиці» пан Костриця заперечив свою причетність до проекту.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Український Вікілікс
Світ:
Поява сайту Українська кривда викликала справжній фурор у медіа-середовищі. Тож не дивно, що багато хто написав на електронну пошту сайту листи – починаючи від ЗМІ і закінчуючи прес-службами міністерств. На запитання «Телекритики» відповів головний редактор «Української кривди» Лєв Лєщєнко.
— Скільки людей працює над проектом?
— Перш за все, скажу, що в нас немає редакції в класичному розумінні цього слова. Редакція — то для справжніх демократично-буржуйських ЗМІ. А ми — партизани, які ведуть свою війну. Проти кого — чітко написано в розділі сайту «Про нас». Нам набридли журналісти, які з менторським тоном розповідають про «стандарти», а самі регулярно беруть кеш у політиків. Тут треба або ділитися, або не триндіти на всю країну про свою чесність.
Людей, котрих дістали ці подвійні стандарти, дуже багато. Вони працюють в багатьох українських ЗМІ. Усі вони — наші агенти. Яка їх кількість? На сьогодні наша агентурна мережа — біля 30 осіб, із кожним днем вона буде збільшуватися. До речі, хочете – приєднуйтесь – розкажете нам про джинсу на «Телекритиці» (Примітка – це речення ТК, чомусь, прибрала).
— Чому ви приховуєте імена «активістів», які працюють над «Українською кривдою»?
— Тому що найбільш демократичні у світі редактори та найтолєрантніші (не вплутувати сюди Олега Ляшка) власники тоді зроблять цим людям «ай-яй-яй». Можуть звільнити, дати по голові тощо... Воно нам треба? Ми ж партизани, а не дебіли.
Головне, що у всіх нас є спільна мета — ми хочемо зробити чистішою українську журналістику. Ви ж самі чудово знаєте, що багатьом журналістам набридло, що їх сприймають як обслуговуючий персонал. Вони перетворилися на копіпастерів, людей, які просто переробляють прес-релізи. Й, до речі, основна вина у цьому — медіаменеджерів, які дуже часто просто заробляють гроші за спиною власників ЗМІ. Як наслідок — українська журналістика помирає. Ми хочемо привести її до тями.
— Хто інвестор проекту?
— Як відповів би на це питання зірка української журналістики Мустафа Найєм: «А хто інвестор сонця, яке встає кожного дня?»... Чи це б сказав якийсь китайський філософ, а може Григорій Сковорода чи Вова Пєтров — не важливо... Суть же однакова.
А якщо серйозно, то я запитую у вас — у що інвестувати? У нас працюють волонтери, вони отримують гроші в редакціях, а на нас працюють за ідею. Ми ж не «Громадське телебачення» — нам не потрібно створювати ілюзію всенародного збору бабок, аби потім легалізувати кеш від якогось папіка.
Сайт, як у нас, вам зробить будь-який студент-програміст за 300 баксів. Мінімальні затрати на просування, а Facebook організує вам заходи. Головне — писати правду. Й писати цікаво.
— У розділі «Про нас» ви стверджуєте, що «Українська правда» на словах очолює боротьбу з джинсою, а на ділі — штампує «заказуху». Чим підтверджується ця теза?
— Зрозумійте головне — ми не боремося з «УП». Для нас «УП» — це лише один з багатьох сайтів-джинсовиків, хіба що він має більшу популярність та дутий авторитет. Я б радив їм трохи зменшити власну самооцінку та, принаймні, краще вичитувати тексти.
А докази... Почитайте матеріали нашого сайту — вам не вистачає доказів? Добре, тоді трохи почекайте — дуже скоро на «Кривді» з'явиться детальне досьє на кожен телеканал, газету, сайт... Досьє на кожного журналіста, піарника, посередника і медіа-менеджера. Повірте, цікавих матеріалів буде багато. І публікація «джинсових прайсів» — це лише дрібничка з того, що ми знаємо. Як казав пірат Джон Сільвер із «Острова скарбів», «і тоді живі будуть заздрити мерцям».
Коментар НО:
«Телекритика» пише, що пряме відношення до Української кривди має в.о головного редактора газети «Вечірній Київ» Роман Костриця, який за даними «Forbes Украина» нібито займається піаром першого віце-прем'єра Сергія Арбузова. У коментарі «Телекритиці» пан Костриця заперечив свою причетність до проекту.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта