Поява сайту Українська кривда викликала справжній фурор у медіа-середовищі. Тож не дивно, що багато хто написав на електронну пошту сайту листи – починаючи від ЗМІ і закінчуючи прес-службами міністерств. На запитання «Телекритики» відповів головний редактор «Української кривди» Лєв Лєщєнко.
— Скільки людей працює над проектом?
— Перш за все, скажу, що в нас немає редакції в класичному розумінні цього слова. Редакція — то для справжніх демократично-буржуйських ЗМІ. А ми — партизани, які ведуть свою війну. Проти кого — чітко написано в розділі сайту «Про нас». Нам набридли журналісти, які з менторським тоном розповідають про «стандарти», а самі регулярно беруть кеш у політиків. Тут треба або ділитися, або не триндіти на всю країну про свою чесність.
Людей, котрих дістали ці подвійні стандарти, дуже багато. Вони працюють в багатьох українських ЗМІ. Усі вони — наші агенти. Яка їх кількість? На сьогодні наша агентурна мережа — біля 30 осіб, із кожним днем вона буде збільшуватися. До речі, хочете – приєднуйтесь – розкажете нам про джинсу на «Телекритиці» (Примітка – це речення ТК, чомусь, прибрала).
— Чому ви приховуєте імена «активістів», які працюють над «Українською кривдою»?
— Тому що найбільш демократичні у світі редактори та найтолєрантніші (не вплутувати сюди Олега Ляшка) власники тоді зроблять цим людям «ай-яй-яй». Можуть звільнити, дати по голові тощо... Воно нам треба? Ми ж партизани, а не дебіли.
Головне, що у всіх нас є спільна мета — ми хочемо зробити чистішою українську журналістику. Ви ж самі чудово знаєте, що багатьом журналістам набридло, що їх сприймають як обслуговуючий персонал. Вони перетворилися на копіпастерів, людей, які просто переробляють прес-релізи. Й, до речі, основна вина у цьому — медіаменеджерів, які дуже часто просто заробляють гроші за спиною власників ЗМІ. Як наслідок — українська журналістика помирає. Ми хочемо привести її до тями.
— Хто інвестор проекту?
— Як відповів би на це питання зірка української журналістики Мустафа Найєм: «А хто інвестор сонця, яке встає кожного дня?»... Чи це б сказав якийсь китайський філософ, а може Григорій Сковорода чи Вова Пєтров — не важливо... Суть же однакова.
А якщо серйозно, то я запитую у вас — у що інвестувати? У нас працюють волонтери, вони отримують гроші в редакціях, а на нас працюють за ідею. Ми ж не «Громадське телебачення» — нам не потрібно створювати ілюзію всенародного збору бабок, аби потім легалізувати кеш від якогось папіка.
Сайт, як у нас, вам зробить будь-який студент-програміст за 300 баксів. Мінімальні затрати на просування, а Facebook організує вам заходи. Головне — писати правду. Й писати цікаво.
— У розділі «Про нас» ви стверджуєте, що «Українська правда» на словах очолює боротьбу з джинсою, а на ділі — штампує «заказуху». Чим підтверджується ця теза?
— Зрозумійте головне — ми не боремося з «УП». Для нас «УП» — це лише один з багатьох сайтів-джинсовиків, хіба що він має більшу популярність та дутий авторитет. Я б радив їм трохи зменшити власну самооцінку та, принаймні, краще вичитувати тексти.
А докази... Почитайте матеріали нашого сайту — вам не вистачає доказів? Добре, тоді трохи почекайте — дуже скоро на «Кривді» з'явиться детальне досьє на кожен телеканал, газету, сайт... Досьє на кожного журналіста, піарника, посередника і медіа-менеджера. Повірте, цікавих матеріалів буде багато. І публікація «джинсових прайсів» — це лише дрібничка з того, що ми знаємо. Як казав пірат Джон Сільвер із «Острова скарбів», «і тоді живі будуть заздрити мерцям».
Коментар НО:
«Телекритика» пише, що пряме відношення до Української кривди має в.о головного редактора газети «Вечірній Київ» Роман Костриця, який за даними «Forbes Украина» нібито займається піаром першого віце-прем'єра Сергія Арбузова. У коментарі «Телекритиці» пан Костриця заперечив свою причетність до проекту.
Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.
Український Вікілікс
Світ:
Поява сайту Українська кривда викликала справжній фурор у медіа-середовищі. Тож не дивно, що багато хто написав на електронну пошту сайту листи – починаючи від ЗМІ і закінчуючи прес-службами міністерств. На запитання «Телекритики» відповів головний редактор «Української кривди» Лєв Лєщєнко.
— Скільки людей працює над проектом?
— Перш за все, скажу, що в нас немає редакції в класичному розумінні цього слова. Редакція — то для справжніх демократично-буржуйських ЗМІ. А ми — партизани, які ведуть свою війну. Проти кого — чітко написано в розділі сайту «Про нас». Нам набридли журналісти, які з менторським тоном розповідають про «стандарти», а самі регулярно беруть кеш у політиків. Тут треба або ділитися, або не триндіти на всю країну про свою чесність.
Людей, котрих дістали ці подвійні стандарти, дуже багато. Вони працюють в багатьох українських ЗМІ. Усі вони — наші агенти. Яка їх кількість? На сьогодні наша агентурна мережа — біля 30 осіб, із кожним днем вона буде збільшуватися. До речі, хочете – приєднуйтесь – розкажете нам про джинсу на «Телекритиці» (Примітка – це речення ТК, чомусь, прибрала).
— Чому ви приховуєте імена «активістів», які працюють над «Українською кривдою»?
— Тому що найбільш демократичні у світі редактори та найтолєрантніші (не вплутувати сюди Олега Ляшка) власники тоді зроблять цим людям «ай-яй-яй». Можуть звільнити, дати по голові тощо... Воно нам треба? Ми ж партизани, а не дебіли.
Головне, що у всіх нас є спільна мета — ми хочемо зробити чистішою українську журналістику. Ви ж самі чудово знаєте, що багатьом журналістам набридло, що їх сприймають як обслуговуючий персонал. Вони перетворилися на копіпастерів, людей, які просто переробляють прес-релізи. Й, до речі, основна вина у цьому — медіаменеджерів, які дуже часто просто заробляють гроші за спиною власників ЗМІ. Як наслідок — українська журналістика помирає. Ми хочемо привести її до тями.
— Хто інвестор проекту?
— Як відповів би на це питання зірка української журналістики Мустафа Найєм: «А хто інвестор сонця, яке встає кожного дня?»... Чи це б сказав якийсь китайський філософ, а може Григорій Сковорода чи Вова Пєтров — не важливо... Суть же однакова.
А якщо серйозно, то я запитую у вас — у що інвестувати? У нас працюють волонтери, вони отримують гроші в редакціях, а на нас працюють за ідею. Ми ж не «Громадське телебачення» — нам не потрібно створювати ілюзію всенародного збору бабок, аби потім легалізувати кеш від якогось папіка.
Сайт, як у нас, вам зробить будь-який студент-програміст за 300 баксів. Мінімальні затрати на просування, а Facebook організує вам заходи. Головне — писати правду. Й писати цікаво.
— У розділі «Про нас» ви стверджуєте, що «Українська правда» на словах очолює боротьбу з джинсою, а на ділі — штампує «заказуху». Чим підтверджується ця теза?
— Зрозумійте головне — ми не боремося з «УП». Для нас «УП» — це лише один з багатьох сайтів-джинсовиків, хіба що він має більшу популярність та дутий авторитет. Я б радив їм трохи зменшити власну самооцінку та, принаймні, краще вичитувати тексти.
А докази... Почитайте матеріали нашого сайту — вам не вистачає доказів? Добре, тоді трохи почекайте — дуже скоро на «Кривді» з'явиться детальне досьє на кожен телеканал, газету, сайт... Досьє на кожного журналіста, піарника, посередника і медіа-менеджера. Повірте, цікавих матеріалів буде багато. І публікація «джинсових прайсів» — це лише дрібничка з того, що ми знаємо. Як казав пірат Джон Сільвер із «Острова скарбів», «і тоді живі будуть заздрити мерцям».
Коментар НО:
«Телекритика» пише, що пряме відношення до Української кривди має в.о головного редактора газети «Вечірній Київ» Роман Костриця, який за даними «Forbes Украина» нібито займається піаром першого віце-прем'єра Сергія Арбузова. У коментарі «Телекритиці» пан Костриця заперечив свою причетність до проекту.
Зверніть увагу
Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля