Термін «нумізматика» (від лат. numisma, грец. nómisma — монета) виник ще в Середні віки, це наука, об’єктом вивчення якої є старовинні монети та медалі. Також це різновид колекціонування.
Найвідомішими колекціонерами цієї доби можна назвати папу римського Павла II (1464-1471 роки), італійських гуманістів Франческо Петрарку (1304-1374 роки) і Джованні Бокаччо (1313-1375 роки), Еразма Ротердамського (1469-1536 роки) та інших. В наші часи, колекціонуванням монет займаються не тільки знані і впливові люди серед кругів влади чи богеми, а й серед звичайних людей, які цікавляться історією грошей. Одні зацікавленні в загальній нумізматиці, інші в конкретному напрямку. В даному випадку, коротка інформація з колекції монет присвячених сільському господарству. І, безпосередньо, серед агрономів також є колекціонери, яким би ця збірка «прийшла по душі».
Чому і як з’явилися гроші?
Гроші існують стільки ж, скільки пам’ятає себе людство, тільки до наших часів вони значно змінилися. В давні часи, роль грошей виконували найрізноманітніші предмети. Таким чином, перед появою грошових одиниць люди користувалися так званим «бартером», він виник ще у період розкладання первіснообщинного ладу. Обмінювалися предмети, які користувалися найбільшим попитом: хутра, тканини, сіль, янтар, навіть худоба… Адже, не випадково, слово «гроші» в перекладі з латинського «pecus» означає «свійська тварина».
Та, з часом, людство зрозуміло, що користуватися бартером не зовсім вигідно і почало задумуватись над створенням одиниць, які б мали свою цінність…
Перехід від вживання грошей у формі злитків найрізноманітнішої форми (бруски, лозини, кільця й ін.) до карбованої монети виник у результаті підйому виробництва на більш високу ступінь, коли обмін став життєво необхідний для передових в економічних відносинах країн і народів. Переваги металевих грошей перед будь-якими формами примітивних засобів обміну полягали у тому, що металеві гроші практично не піддавалися псуванню і їх можна було зберігати, як скарб. Також, володіючи великою вагою в малому обсязі, вони значно полегшували своє транспортування.
Ідучи по стежці історії, можна почерпнути те, що сільське господарство відіграє неабияку роль в нумізматиці. Для прикладу, декілька монет колекціонерів:
Французька євро-монета
На зображенні дівчина – Сіяч, ця тема постійно була присутня на французькому франку. Це історичне зображення розробив Лорен Джорло. За його словами: «Це сучасне, завжди актуальне зображення, яке демонструє Францію, яка залишається вірною своїм інтересам, інтегруючись до Європи». Перша Сіяльниця у виконанні Оскара Роті була зображена на срібних монетах 1897 року. Таке зображення фігурувало на монетах номіналом 10, 20 і 50 євроцентів. Справа в тому, що у Франції Сівач – це дівчина. Мотив дівчини-Сіяча постійно зустрічався на французьких франках. Не дивно, що нововведені євро успадкували це.
Радянський червонець
У 1923 році були випущені перші радянські золоті червонці, що відповідали за змістом в них чистого золота дореволюційним 10 рублям. Офіційний курс червонця 1 січня 1923 року складав 175 рублів грошовими знаками зразка 1923 р. або 17 тисяч 500 рублів в грошових знаках 1922 року. Радянські червонці отримали прізвисько “сіяч” оскільки на лицьовій стороні монети зображено сіяча по скульптурі Івана Дмитровича Шадра (1887-1941). Автором ескізу був головний медальєр Монетного двору А.Ф. Васютинський, який пізніше брав участь у створенні ордена Леніна.
Сьогодні, золотий червонець 1923 і 1925 років, являється одним з найрідкісніших монет. Велика їх частина була використана для розрахунків з іншими державами. Тільки незначне число цих монет залишилось в колекціях музеїв і приватних лиць. Тому їхня колекційна вартість нині дуже висока. З 1975 по 1982 роки СРСР продовжила чеканку золото червонця.
Албанський франк. На зображені античний Сіяч і сидячий орел з розправленими крилами
25 червня 1925 національною валютою Албанії оголошено албанський франк з золотим змістом 0,290323 г чистого золота, рівним золотому змісту французького франка. Албанський франк випущений в обіг в лютому 1926 року. Албанський франк став однією з найнадійніших валют Європи міжвоєнного періоду. Курс франка до 1939 року залишався на рівні золотого вмісту 1925: 1 долар США = 5,183 франка, а після девальвації долара в січні 1934 року – 1 долар = 3,06 франка.
Перші албанські монети випущені в обіг в 1926 році. Всі монети були відчеканені в Італії в римському монетному дворі.
Цент (Cent) – 1972 – алюміній – 16 мм – 0,7 г . Зображена голова корови – англ. “Grow more food” (“Виробляти більше продовольства”) і королева Великої Британії Єлизавета ІІ.
Республіка Сейшелли (1976-): 1 Рупія = 100 Центів
10 Центів (Cents) – 1981 – латунь – 21 мм – 3,25 г. Жовтоперий тунець – тема: FAO (Food and Agriculture Organization – Продовольча та сільськогосподарська організація ООН).
Номінал – 5, Метал – біметалеві із недорогоцінних металів, Маса – 9.4 г, Діаметр – 28 мм, Якість карбування – спеціальний анциркулейтед, Гурт – секторальне рифлення, Тираж – 15000 штук.
Рік чеканки монети 2012.
Присвячена Житомирщині – давньому краю, розташованому в центрі України на межі Лісостепу й Полісся. Основа економічного потенціалу Житомирської області – багатогалузеве сільське господарство (вирощування зернових культур, хмелю, льону), фарфорово-фаянсова промисловість. Також вона багата на такі природні ресурси, як граніт, ільменіт, кварцит, мармур тощо.
Це тільки невеличка екскурсія по колекції монет з відображенням елементів сільського господарства. В світі їх значно більша кількість.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
На перший погляд, це недосяжна мета. Проте Ісус закликає без вагань братися до справи й негайно розпочинати стратегію «успадкування Землі», адже правильна стратегія сама згенерує необхідні ресурси...
Сільське господарство в нумізматиці
Термін «нумізматика» (від лат. numisma, грец. nómisma — монета) виник ще в Середні віки, це наука, об’єктом вивчення якої є старовинні монети та медалі. Також це різновид колекціонування.
Найвідомішими колекціонерами цієї доби можна назвати папу римського Павла II (1464-1471 роки), італійських гуманістів Франческо Петрарку (1304-1374 роки) і Джованні Бокаччо (1313-1375 роки), Еразма Ротердамського (1469-1536 роки) та інших. В наші часи, колекціонуванням монет займаються не тільки знані і впливові люди серед кругів влади чи богеми, а й серед звичайних людей, які цікавляться історією грошей. Одні зацікавленні в загальній нумізматиці, інші в конкретному напрямку. В даному випадку, коротка інформація з колекції монет присвячених сільському господарству. І, безпосередньо, серед агрономів також є колекціонери, яким би ця збірка «прийшла по душі».
Чому і як з’явилися гроші?
Гроші існують стільки ж, скільки пам’ятає себе людство, тільки до наших часів вони значно змінилися. В давні часи, роль грошей виконували найрізноманітніші предмети. Таким чином, перед появою грошових одиниць люди користувалися так званим «бартером», він виник ще у період розкладання первіснообщинного ладу. Обмінювалися предмети, які користувалися найбільшим попитом: хутра, тканини, сіль, янтар, навіть худоба… Адже, не випадково, слово «гроші» в перекладі з латинського «pecus» означає «свійська тварина».
Та, з часом, людство зрозуміло, що користуватися бартером не зовсім вигідно і почало задумуватись над створенням одиниць, які б мали свою цінність…
Перехід від вживання грошей у формі злитків найрізноманітнішої форми (бруски, лозини, кільця й ін.) до карбованої монети виник у результаті підйому виробництва на більш високу ступінь, коли обмін став життєво необхідний для передових в економічних відносинах країн і народів. Переваги металевих грошей перед будь-якими формами примітивних засобів обміну полягали у тому, що металеві гроші практично не піддавалися псуванню і їх можна було зберігати, як скарб. Також, володіючи великою вагою в малому обсязі, вони значно полегшували своє транспортування.
Ідучи по стежці історії, можна почерпнути те, що сільське господарство відіграє неабияку роль в нумізматиці. Для прикладу, декілька монет колекціонерів:
Французька євро-монета
На зображенні дівчина – Сіяч, ця тема постійно була присутня на французькому франку. Це історичне зображення розробив Лорен Джорло. За його словами: «Це сучасне, завжди актуальне зображення, яке демонструє Францію, яка залишається вірною своїм інтересам, інтегруючись до Європи». Перша Сіяльниця у виконанні Оскара Роті була зображена на срібних монетах 1897 року. Таке зображення фігурувало на монетах номіналом 10, 20 і 50 євроцентів. Справа в тому, що у Франції Сівач – це дівчина. Мотив дівчини-Сіяча постійно зустрічався на французьких франках. Не дивно, що нововведені євро успадкували це.
Радянський червонець
У 1923 році були випущені перші радянські золоті червонці, що відповідали за змістом в них чистого золота дореволюційним 10 рублям. Офіційний курс червонця 1 січня 1923 року складав 175 рублів грошовими знаками зразка 1923 р. або 17 тисяч 500 рублів в грошових знаках 1922 року. Радянські червонці отримали прізвисько “сіяч” оскільки на лицьовій стороні монети зображено сіяча по скульптурі Івана Дмитровича Шадра (1887-1941). Автором ескізу був головний медальєр Монетного двору А.Ф. Васютинський, який пізніше брав участь у створенні ордена Леніна.
Сьогодні, золотий червонець 1923 і 1925 років, являється одним з найрідкісніших монет. Велика їх частина була використана для розрахунків з іншими державами. Тільки незначне число цих монет залишилось в колекціях музеїв і приватних лиць. Тому їхня колекційна вартість нині дуже висока. З 1975 по 1982 роки СРСР продовжила чеканку золото червонця.
Албанський франк. На зображені античний Сіяч і сидячий орел з розправленими крилами
25 червня 1925 національною валютою Албанії оголошено албанський франк з золотим змістом 0,290323 г чистого золота, рівним золотому змісту французького франка. Албанський франк випущений в обіг в лютому 1926 року. Албанський франк став однією з найнадійніших валют Європи міжвоєнного періоду. Курс франка до 1939 року залишався на рівні золотого вмісту 1925: 1 долар США = 5,183 франка, а після девальвації долара в січні 1934 року – 1 долар = 3,06 франка.
Перші албанські монети випущені в обіг в 1926 році. Всі монети були відчеканені в Італії в римському монетному дворі.
Британська королівська колонія Сейшельські Острови (1903-1975): 1 Рупія = 100 Центів
Цент (Cent) – 1972 – алюміній – 16 мм – 0,7 г . Зображена голова корови – англ. “Grow more food” (“Виробляти більше продовольства”) і королева Великої Британії Єлизавета ІІ.
Республіка Сейшелли (1976-): 1 Рупія = 100 Центів
10 Центів (Cents) – 1981 – латунь – 21 мм – 3,25 г. Жовтоперий тунець – тема: FAO (Food and Agriculture Organization – Продовольча та сільськогосподарська організація ООН).
Демократична Республіка Мадагаскар (1975-1992): 1 Аріарі = 5 Франків = 5 Іраймбіланья
10 Аріарі (Ariary) – 1983 – мідно-нікелевий сплав – малаг. “Ariary Folo” (“Десять аріарі”).Чоловік на виробництві торфу.
Республіка Мадагаскар (1992-): 1 Аріарі = 5 Іраймбіланья
2 Аріарі (Ariary) – 2003 – покрита міддю сталь – 21 мм – 3,23 г – малаг. “Roa” (два) – голова вола
малаг. “Banky Foiben’i Madagasikara” (“Центральний банк Мадагаскару”) – ваніль
Британська Залежна Територія Антигуа (1632-1981): 1 Східно-Карибський Долар = 100 Центів
4 Долари (Dollars) – 1970 – мідно-нікелевий сплав – 38,5 мм – 28,3 г – цукрова тростина та бананова гілка.
Серія монет FAO – виробляти більше продуктів харчування для всього людства.
Кхмерська Республіка (1970-1975): 1 Рієль = 100 Сенів
1 Рієль (Riel) – 1970 – мідно-нікелевий сплав – 19,42 мм – 2,85 г
Тема: FAO – рисові колоски, храмовий комплекс Ангкор-Ват на території стародавньої столиці Кхмерської імперії – міста Ангкор.
Народна Демократична Республіка Ефіопія (1976-): 1 Бир = 100 Центів
Королівський монетний двір Великої Британії, зображений фермер з двома волами.
Князівство Андорра (1278-): 1 Динер = 100 Сантимів
1 Сантим (Centim) – 1999 р. – алюміній – 20,27 мм – 1,29 г – крилата фігура, що тримає пшеницю каталан.
1 песо. Куба
Всесвітній продовольчий саміт (англ. World Food Summit).
1 Динар (Dinar) – 2007 (Туніс)
мідно-нікелевий сплав – 28 мм – 10,1 г
Дизайн монети: Ель Меккі – жінка збирає врожай серед густої рослинності.
П’ятигривнева монета
75 років Житомирській області
Номінал – 5, Метал – біметалеві із недорогоцінних металів, Маса – 9.4 г, Діаметр – 28 мм, Якість карбування – спеціальний анциркулейтед, Гурт – секторальне рифлення, Тираж – 15000 штук.
Рік чеканки монети 2012.
Присвячена Житомирщині – давньому краю, розташованому в центрі України на межі Лісостепу й Полісся. Основа економічного потенціалу Житомирської області – багатогалузеве сільське господарство (вирощування зернових культур, хмелю, льону), фарфорово-фаянсова промисловість. Також вона багата на такі природні ресурси, як граніт, ільменіт, кварцит, мармур тощо.
Це тільки невеличка екскурсія по колекції монет з відображенням елементів сільського господарства. В світі їх значно більша кількість.
Зверніть увагу
«Щасливі реалісти, бо вони отримають допомогу» – третій крок до вічного життя та опанування планети Земля