Українці втрачають довіру до владних інституцій і схильні більше довіряти недержавним організаціям. Такими є дані дослідження, проведеного фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та соціологічною службою Центру Разумкова. Соціологи вважають, що така ситуація склалася через те, що, на відміну від державного апарату, українське суспільство почало стрімко розвиватися.
«Суспільство зараз почало розвиватися і стало більш прогресивним, ніж державний апарат»
Зараз спостерігається тенденція різкого зниження довіри до владних державних інституцій і зростання довіри до недержавних інституцій, констатує директор фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна.
Зараз, коли йде мова про державні інституції, то довіряють лише армії. Довіру населення в основному завоювали недержавні організації – волонтери, церква, громадські організації і добровольчі батальйони, які користуються таким же рівнем довіри, як і армія.
Поки що залишається позитивне ставлення і до ЗМІ, але довіра постійно падає, і зараз ступінь довіри і недовіри населення до мас-медіа приблизно однаковий, зауважує Бекешкіна.
«Якщо говорити про недовіру, то, на жаль, вона найвища до правоохоронних органів – і до прокуратури, -67 відсотків, і до судів, -67 відсотків, і до міліції, -57 відсотків. Тобто власне до тих органів влади, які повинні забезпечувати порядок. Негативне ставлення також до Верховної Ради, -63 відсотки. Зараз переважає негатив і в ставленні до президента, -33 відсотки. І ще треба сказати, що негативне ставлення до банків, -62 відсотки, що теж очевидно і зрозуміло», – говорить Бекешкіна.
Те, що зараз відбувається, значно ширше, ніж просто збільшення підтримки волонтерів і громадських організацій і зменшення підтримки державних інституцій, вважає директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко. За його словами, у суспільстві почалися процеси, які можуть призвести до того, що зміни будуть диктуватися потребами населення, як у більшості розвинених демократій.
«Суспільство зараз стало саморозвиватися і стало більш прогресивним, ніж державний апарат. Якщо ми подивимося, кому люди більше довіряють, крім армії, – це добровольчі батальйони, це громадські організації, церква, волонтери… Це елементи саме суспільства, і суспільство зараз виходить на абсолютно новий рівень, чого не можна сказати про державний апарат», – наголошує Биченко.
Держава зараз переживає нелегкі часи, і, само собою, поки дії влади не принесли ніякого відчутного ефекту, на підтримку населення сподіватися не варто, говорить політтехнолог Олексій Голобуцький. Поки держава почне ефективно працювати, може пройти багато часу, а жити і організовувати роботу потрібно зараз, чим і займаються волонтери, тому і ступінь довіри до них вищий, вважає експерт.
«По-перше, це така розкручена тема, вона всюди обговорюється, і навіть приписують волонтерам іноді більше, ніж вони роблять насправді. По-друге, у нас постійно існує недовіра до державних органів, які не завжди справляються зі своїми функціями, і люди починають інстинктивно орієнтуватися на тих же самих волонтерів», – говорить Голобуцький.
Окрім того, соціологи констатують зміну настроїв українського населення щодо зовнішньополітичних інтересів і вступу в НАТО. Приміром, у разі проведення референдуму щодо вступу в НАТО, із тих, хто взяв би участь у такому референдумі, 64 відсотки проголосували б за приєднання України до Північноатлантичного альянсу, тоді як у 2010 році «за» висловилися лише 25 відсотків опитаних.
*Опитування проводилося з 22 до 27 липня 2015 року. Опитано 2011 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Найбільше українці вірять волонтерам і церкві, а з державних інституцій – лише армії – дослідження
Категорія:
Світ:
Українці втрачають довіру до владних інституцій і схильні більше довіряти недержавним організаціям. Такими є дані дослідження, проведеного фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та соціологічною службою Центру Разумкова. Соціологи вважають, що така ситуація склалася через те, що, на відміну від державного апарату, українське суспільство почало стрімко розвиватися.
14121102r.jpg
«Суспільство зараз почало розвиватися і стало більш прогресивним, ніж державний апарат»
Зараз спостерігається тенденція різкого зниження довіри до владних державних інституцій і зростання довіри до недержавних інституцій, констатує директор фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна.
Зараз, коли йде мова про державні інституції, то довіряють лише армії. Довіру населення в основному завоювали недержавні організації – волонтери, церква, громадські організації і добровольчі батальйони, які користуються таким же рівнем довіри, як і армія.
Поки що залишається позитивне ставлення і до ЗМІ, але довіра постійно падає, і зараз ступінь довіри і недовіри населення до мас-медіа приблизно однаковий, зауважує Бекешкіна.
«Якщо говорити про недовіру, то, на жаль, вона найвища до правоохоронних органів – і до прокуратури, -67 відсотків, і до судів, -67 відсотків, і до міліції, -57 відсотків. Тобто власне до тих органів влади, які повинні забезпечувати порядок. Негативне ставлення також до Верховної Ради, -63 відсотки. Зараз переважає негатив і в ставленні до президента, -33 відсотки. І ще треба сказати, що негативне ставлення до банків, -62 відсотки, що теж очевидно і зрозуміло», – говорить Бекешкіна.
Те, що зараз відбувається, значно ширше, ніж просто збільшення підтримки волонтерів і громадських організацій і зменшення підтримки державних інституцій, вважає директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко. За його словами, у суспільстві почалися процеси, які можуть призвести до того, що зміни будуть диктуватися потребами населення, як у більшості розвинених демократій.
«Суспільство зараз стало саморозвиватися і стало більш прогресивним, ніж державний апарат. Якщо ми подивимося, кому люди більше довіряють, крім армії, – це добровольчі батальйони, це громадські організації, церква, волонтери… Це елементи саме суспільства, і суспільство зараз виходить на абсолютно новий рівень, чого не можна сказати про державний апарат», – наголошує Биченко.
Держава зараз переживає нелегкі часи, і, само собою, поки дії влади не принесли ніякого відчутного ефекту, на підтримку населення сподіватися не варто, говорить політтехнолог Олексій Голобуцький. Поки держава почне ефективно працювати, може пройти багато часу, а жити і організовувати роботу потрібно зараз, чим і займаються волонтери, тому і ступінь довіри до них вищий, вважає експерт.
«По-перше, це така розкручена тема, вона всюди обговорюється, і навіть приписують волонтерам іноді більше, ніж вони роблять насправді. По-друге, у нас постійно існує недовіра до державних органів, які не завжди справляються зі своїми функціями, і люди починають інстинктивно орієнтуватися на тих же самих волонтерів», – говорить Голобуцький.
Окрім того, соціологи констатують зміну настроїв українського населення щодо зовнішньополітичних інтересів і вступу в НАТО. Приміром, у разі проведення референдуму щодо вступу в НАТО, із тих, хто взяв би участь у такому референдумі, 64 відсотки проголосували б за приєднання України до Північноатлантичного альянсу, тоді як у 2010 році «за» висловилися лише 25 відсотків опитаних.
*Опитування проводилося з 22 до 27 липня 2015 року. Опитано 2011 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки – 2,3%.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта