Британський референдум: новий шанс для Європи?

Консолідація європейських народів — річ необхідна. Цього вимагають навіть прагматичні обставини конкуренції з іншими геополітичними потугами (Вашингтоном, Москвою, Пекіном). Але ЄС виявився занадто невдалою спробою такої консолідації. Передусім — через надмірний централізм і хибні ідейно-ціннісні орієнтири (мультикультуралізм, гендерна ідеологія, нав'язування європейським народам суїцидального заперечення власної ідентичності).

Тому чим швидше Євросоюз припинить своє існування, тим краще — тим швидше можуть з'явитися більш природні об'єднання. 

Результати волевиявлення у Британії варто розглядати разом із результатами голландського референдуму щодо ратифікації договору про асоціацію між Україною та ЄС. Явка під час референдуму у Нідерландах явка була низькою. Більшість із тих, хто прийшов, голосували проти. Натомість явка британців була високою. Це означає, що ідеї “європейської єдності” в рамках ЄС стають непопулярними, зростають протилежні настрої. Навіть якщо офіційний Лондон не виконає волі більшості, і Британія залишиться у складі ЄС, сам референдум зміцнить позиції євроскептичних сил континентальної Європи. 

Так чи інакше, британці дали новий імпульс дезінтеграції існуючої нині системи. Плодами такої дезінтеграції можуть скористатися передусім народи Центрально-Східної Європи. Тому британський референдум безперечно збільшить шанси реалізації проекту Міжмор'я. 

Європа вагітна колосальними змінами. Чи зможе ці зміни використати собі на користь Україна, залежить від того, чи зможуть українці змінити власну політичну еліту.

Або на місце нинішніх “євроінтеграторів” прийдуть люди, що мислять україноцентричними категоріями, або Україна й надалі залишатиметься неоколонією, незалежно від зовнішніх геополітичних конфігурацій.