Все, що робиться з власної волі, – добро!

Запорозька Січ започаткувала формування нового – козацького – етносу. Сьогодні в Україні триває аналогічний процес етногенезу. Війна виступає каталізатором, що прискорює перехід від етатичної до народної держави. Ключова роль у цьому перетворенні належить «Новітній Січі» – технологічним армійським структурам, які стають інкубаторами для нової управлінської еліти. На відміну від минулого, сучасний відбір ґрунтується не на фізичній силі, а на інтелекті, волі та цифровій грамотності.

Концепція дистиляції знань, що походить зі сфери штучного інтелекту, може стати ключем до особистої трансформації та національного відродження. Подібно до нейромережі, людина може дистилювати власне минуле, перетворюючи негативний досвід на рушійну силу для майбутнього. Цей самий принцип, масштабований на рівень нації, формує концепцію ельфійського ультранаціоналізму – свідомого творення нової, суттєво досконалішої версії народу. Для України цей шлях лежить через переосмислення своєї історії та фокусування на своїй Золотій ері. Трипільська цивілізація є тим євангельським «скарбом», який необхідний для стрибка на вищий еволюційний рівень.

Після підриву греблі Каховської ГЕС вивільнився Великий Луг і пробудився дух отамана Сірка. Землі Херсонщини та Запорізької області – ці щедрі хліборобські українські землі – сплюндровані, заміновані російським окупантом, сільськогосподарська техніка викрадена різними мавпами. Стереотип, що ми, українці – добрі, милі, чемні й нам не потрібна Армія, відходить у минуле.