Путін є Распутіним, а Порошенко - Винниченком ХХІ століття - Масляк
Путін є Распутіним, а Порошенко - Винниченком ХХІ століття - Масляк
В останній час я диверсифікую власні дослідження. І до своїх "законних" суспільної та політичної географії додав ще й історичну. Це дозволило висунути езотеричну теорію, що Путін є Распутіним ХХІ ст., а Порошенко є Винниченком ХХІ ст.
Я вважаю, що і закінчать вони однаково. Наприкінці 2016 року навіть найтвердолобішим в Московії дійде, що місія Путіна така ж, як і Распутіна, тобто знищення Росії як найбільшого зла сучасності.
Распутіна вбили "любі друзі" з його оточення 17(30) грудня 1916 року. Вони хотіли врятувати Росію, але було вже пізно. Путіна знищать його "любі друзі" наприкінці цього року. Але буде пізно. Вже зараз пізно.
Порошенко геть нагадує Винниченка. Навіть у деталях. У Винниченка дружина була єврейка. Він теж був недолугий "миротворець". Та й походження його було, м'яко кажучи, сумнівним. Те ж і з Порошенком. Дружина ніби в нього росіянка, але "злі язики" кажуть, що там є і те, і інше.
Одним словом аналогії очевидні. Війна Росії з Німеччиною почалася в1914 році. Рівно через 100 років Росія напала на Україну. І все пішло-поїхало за аналогічним сценарієм. Зростаюча деградація обох країн, що завершилася революціями в них 1917-1918 років.
Я взагалі вважаю, що призначення Гройсмана премєр-міністром буде осиковим кілком, забитим в олігархічно-корупційну систему України. Люди кажуть, що жоден спікер парламенту в Україні не зробив стільки порушень регламенту, що є злочином, як він.
Русифікація в Україні набула небачених за її новітню історію масштабів, що особливо яскраво видно на прикладі столиці і телебачення. Люди у Києві розповідають, що навколо їх дач, як перед кінцем світу, вирубуть все підряд. Навіть столітні дуби. Протести глушать тітушками, яких в такій кількості не було навіть за часів Януковича.
Одним словом, все йде до цілком логічного кінця за вже відпрацьованим історією, хоча і модернізованим нині сценарієм 1916-1917 років.
Історія - то справді спіраль. Все повторюється з різним набором бутафорії. Головне - робити висновки з уроків історії. Українці висновків у 1917-1920 рр. не зробили. Тому мають те, що мають.