Підстави оновлення Арійського календаря

Фундаментальною умовою щастя окремої людини і всього народу є гармонійна єдність з Творцем Всесвіту та створеною ним Природою. На практиці це означає, що для щастя треба дотримуватися певного космічного порядку, зокрема дружно, всією громадою вписуватися в природні цикли.

Будь-який цикл має початок, розгортання життєвої активності, її згортання і завершення. Початку циклу відповідає його планування, а закінченню — підведення підсумків і очищення від накопиченого сміття. Найважливішим є початок циклу, адже він задає напрямок розвитку та його характер. Помилки на самому початку потім дуже важко, а часто й неможливо виправити. Якщо стріла випущена не в тому напрямку, то під час польоту її вже не перенаправиш. Тому існує тверде, перевірене життєвим досвідом переконання, що як почнеш справу, так вона й піде. Цей принцип формулюють двома словами: «Перше — краще».

Тому в здоровому суспільстві найбільше уваги та енергії приділяється початковому етапу розвитку: підготовці зерна, проектуванню та творенню майбутнього, вихованню та освіті, плеканню дітей. Якщо ж виховання, наука, освіта та дитинство починають посідати друге чи третє місце, а на перший план виходить споживання плодів і нетворча рутина — це безперечні ознаки завершення циклу, розпаду і швидкого кінця.

Потужним інструментом підтримання природного порядку є календар (коло-дар). Знайомство з нині існуючим календарем свідчить, що він не виконує своєї функції. Скоріше навпаки, сучасний календар в Україні призначений не для розвитку людини і народу, а для їх пригнічення і зведення до рабського стану. Щоб у цьому переконатися достатньо проаналізувати запроваджену в нас організацію річного кола, тижня і доби.

Пробудження природи починається навесні, влітку життєва активність досягає максимуму, восени починається згортання, а на зиму природа завмирає. Відповідно господарський цикл людини починається з весняного засівання, після чого йде літнє плекання засіяного, осіннього збирання плодів і зимового очищення холодом. Оскільки весна — це початок, то саме навесні треба програмувати весь наступний цикл. Щоб весь цикл пройшов щасливо, радісно, в добробуті — його треба почати в радості, з піснями, з добрими друзями, бо як почнеш, так далі й піде.

Наші предки це добре знали. Тому в Арійській традиції, яку підпирає досвід 7500 років, Новий рік святкувався навесні, а саме на весняне рівнодення 21—22 березня. Звідси новорічні засівання «Сію, сію, посіваю, з Новим роком вас вітаю» (очевидно, що сіють не взимку, а навесні) і щедрівки «Щедрик-щедрик-щедрівочка, прилетіла ластівочка» (ясно, що ластівки прилітають весною). Наші колядки і щедрівки — це не що інше, як програмування майбутнього річного кола на щастя, здоров’я і добробут. Водночас навесні українці «будили землю» гучними піснями, а разом з природою активізувалися самі.

А що маємо зараз? Якщо якась справа робиться невчасно, то її краще взагалі не робити. Наприклад, влаштовувати взимку гучні салюти, вибухати петарди. Земля взимку спить, тому не треба тривожити її оновлюючий сон. Так само програмування майбутнього взимку вже ні на що не впливає, бо природне річне коло йде до завершення. Ви ж не будете взимку засівати зерно, бо воно загине. Так само взимку гинуть наші мрії про майбутнє, бо час мрій настає лише весною. Але весною українці не святкують Новий рік і не програмують майбутнє, тому все наше життя перетворюється на суцільну кашу, на хаос без початку і кінця, без осмисленого плану і волі до його здійснення.

Для виправлення ситуації потрібно починати новий рік на весняне рівнодення 21—22 березня — за звичаєм предків. Згідно з арійською нумерологією, число 21 означає завершення циклу, а 22 — початок нового. Ця подія переходу від старого до нового річного кола була найважливішою в році і позначалася прадавнім словом Паска, що значить Перехід. Первинний сенс Паски-Переходу — це святкування початку нового річного кола.

Проте святкування Нового року 22 березня найчастіше припадає на будні дні з властивою для них енергетикою щоденних клопотів, що дещо послаблює силу цього свята. Найвища ж енергетика властива недільному дню, який називається Днем Сонця і присвячується Богу-Творцю. Цей день найсприятливіший для найвищої і найскладнішої — духовно-інтелектуальної праці, пізнання себе, єднання з Вишніми світлими силами, програмування наступного тижня. Тому повторне святкування Паски-Переходу здійснюється найближчої неділі, адже тоді світла енергетика Нового року посилюється енергетикою Дня Сонця, який ще називають Днем Господнім. Цей день володіє найбільшою в році освячуючою силою і здійснює найпотужніше програмування майбутнього, тому його називають Великоднем — Великим Днем.

Ці основи метафізики добре знали арії, тому робили все можливе, щоб правильно святкувати Паску-Перехід і Великдень: 1) щороку в той самий день весняного рівнодення 22 березня і наступної неділі, бо це дозволяло долучитися до потужної і чистої енергетики предків; 2) одночасно усім народом, бо це відновлювало цілісність національно-расового егрегора (об’єднуючого психоенергетичного поля) і оновлювало його через надпотужний резонанс радості багатомільйонної Арійської раси (прикладом подібного резонансу є Майдан-2004).

Це добре знав Ісус Хрестос, який разом зі своєю матір’ю і апостолами (за винятком Іуди) належав до арійського народу галів-галілеян. Тому навіть перебуваючи у ворожому Єрусалимі, де на нього полювали слуги Синедріону (тодішнього іудейського «парламенту»), він таємно — «на конспіративній квартирі» — здійснив арійський ритуал святкування Нового року, більше відомий як Таємна вечеря. Відомо, що це відбулося 22 березня 31 року — і про це добре знала рання хрестиянська громада (церква) як у Римі, так і у Константинополі. Так, архіваріус папи римського скіфський (український) чернець Діонісій Малий (475—550 рр.), опираючись на документи, власні розрахунки і широко розповсюджене передання стверджував, що Хрестове воскресіння відбулося в неділю 25 березня 31 року — на 31 році життя Ісуса. Ця ж дата воскресіння — 25 березня 31 року — пропагувалася візантійською «Пасхальною хронікою» VII ст. і низкою візантійських істориків церкви. Таємна вечеря відбулася трьома днями раніше, а саме в четвер 22 березня за сонячним календарем. Саме в цей день Ісус і святкував Паску-Перехід.

Таким чином, треба змінювати календар, щоб новорічну Паску-Перехід святкувати 22 березня, а Великдень — найближчої неділі.

Проте неправильний річний календар — це лише початок проблеми. Не менш драматична ситуація з організацію тижневого календаря — семиденки. Річ у тім, наш тиждень починається не з неділі, а з понеділка. Перший день тижня — «День Сонця» або «День Господній» — це день, коли людина власною волею (як пан-господар) програмує свій наступний тиждень. Проте у нас тиждень починається з понеділка, а неділя з дня найінтенсивнішої духовної праці перетворилася на «день відпочинку», тобто ледарювання (коли нема діла). Такий тижневий календар відверто призначений для рабів, бо рабу не треба формувати своє майбутнє — воно вже запрограмоване його паном. Тут все просто: якщо ти не твориш своє майбутнє як сам хочеш, то його тобі створять інші як самі захочуть.

До речі, в арійському тижні взагалі відсутнє поняття відпочинкової «не-ділі», оскільки найкращим відпочинком вважається перехід до іншої роботи. Зокрема після суботи (тобто «сьомого дня») з її орієнтацією на нетворчу, рутинну роботу, настає День Сонця, призначений для творчої духовно-інтелектуальної праці та самовдосконалення. Тому треба взагалі відмовитися від слова «неділя», замінивши його на «сонцедень» чи щось подібне.

А тепер погляньмо, як організована наша доба. Початок добового циклу припадає на опівніч, коли нормальні люди сплять. Тобто виходить, що ми не програмуємо своє добове коло. Бо тоді, коли визначається розгортання подій наступної доби, ми спимо!

Щоб уникнути цього абсурду, треба повернутися до арійської традиції, згідно з якою день починається о шостій ранку. Тобто шоста ранку — це перша година арійської доби, опівдень — це шоста година, а завершення дня припадає на 12 годину арійської доби. До речі, євангельські події описані саме за цим добовим порядком, що говорить про арійське походження цих текстів.

Під час нашого дослідження річного кола ми вже звертали увагу, що арійський календар природовідповідний, тобто він вписується в природні цикли. Так само і з добовим розпорядком: арійський день починається якраз тоді, коли відбувається інтенсивний викид у кров адреналіну, тобто о шостій годині ранку. До дев’ятої ранку адреналін у крові досягає максимальної концентрація і людина вже готова до будь-якої роботи.

ВИСНОВОК: Потрібно відновити арійський календар і запровадити його в життя. Це дуже серйозна і відповідальна справа. Для її здійснення потрібна потужна наукова база і сильна, вольова держава, спроможна здійснити тотальну Реформацію. Системоутворюючим каркасом оновленого календаря мають бути три головні події в системі «Сонце—Земля»:

1) зимове сонцестояння 21—22 грудня, коли «народжується Світло» (Різдво);

2) весняне рівнодення 21—22 березня, коли Світло-Лад перемагає темряву-хаос (Перехід);

3) літнє сонцестояння 21—22 червня, коли Світло досягає абсолютної перемоги над темрявою (Трійця-Купало).

Навколо цих подій організуються три головні комплекси сонячних свят: Різдвяні, Великодні та Зелені.

А для початку треба усвідомити календарну проблему і почати всенародне обговорення. Вчені повинні взятися за дослідження цієї теми, меценати повинні їх підтримати, а державотворці — формувати нову державу Третій Гетьманат.

Проте перші кроки можна робити вже сьогодні, не чекаючи нового суспільно-політичного ладу. Ніхто сьогодні особливо не заважає нам вставати о шостій ранку, а лягати о дев’ятій, вести відлік тижня від Дня Сонця, а Новий рік—Паску—Перехід—Великдень—Воскресіння святкувати на весняне рівнодення.

Починати треба з себе, з особистого прикладу. Змінися сам — і тисяча зміниться навколо тебе.

Хай Буде!
 

В тему:
Перехід 21—22 березня: Арійський Новий рік (Нова Паска)
Святкуємо арійський Новий рік з Ісусом Хрестом
Де і коли народився Ісус?
Іван Хреститель — відновлювач арійських традицій
Таємна вечеря чи арійський Новий рік?
Великий піст: час оновлення (початки практичного хрестиянства)
РЕФОРМАЦІЯ: 25 ПУНКТІВ