Олександр Піпа: «Хто має розвивати українську мову, як не ми, українці?»

Поспілкуватися зі Сашком вдалося перед концертом. Він мирно прогулювався холом місцевого Будинку культури, час від часу відповідаючи на запитання кореспондентів місцевих видань, роздаючи автографи чи просто спілкуючись із публікою.

- Олександре, розкажіть про свій новий проект: «@traktor».

- Це наша нова група, яка складається з двох музикантів: мене, Сашка Піпи, на басу і на вокалі та Альони Scady на барабанах і теж вокалі.

- Який музичний стиль ви сповідуєте?

- А біс його знає (посміхається – Р.Р.). Треш, хард-кор, індастріал… Ми багато експериментуємо…

- А звідки така назва дивна? І як правильно вона читається?

- А як хочеш, так і кажи. Ми кажемо: «А трактор». Звідки назва? Та самі придумали… Але ми не знаємо, що вона означає… Ми її придумали, коли в нас була готова лише одна пісня, під назвою «Трактор».

- Зрозуміло. А як же Ваша діяльність у «ВВ» та у «Борщі»?

- Наразі я займаюсь лише проектом «@traktor».

- А що Вас спонукає створювати все нові й нові проекти?

- Ну, як що? Творчий розвиток.

- Тобто, Ви хочете сказати, що переросли і «Воплі Відоплясова» і «Борщ»? Що Вам, як музикантові, нема куди далі рости в цих гуртах?

- Ну… Не зовсім так… «ВВ» - це гурт, який вже «устоялся». Досі популярними залишаються пісні, які були написані ще у минулому сторіччі. А з «Борщем» у нас був конфлікт на рахунок: «більше попси/менше попси». Кожен випадок індивідуальний…

- А скажіть: де Вам більше подобається виступати: на площах, чи на таких-от «платних концертах», де збираються винятково шанувальники?

- Цільова аудиторія – це, звісно, краще. Треба прагнути, щоб її набивалися площі… Хоча, це утопія… Але до цього треба впевнено йти. А наразі на площі, здебільшого, приходять «глоріхантери» (дослівно: «мисливці за славою», тобто люди, які завжди «за» тих, хто перебуває на піку слави – Р.Р.), а на концерти «за гроші» – справжні шанувальники.

- Але рідко коли «платні» концерти збирають аншлаги. Відвідувати концерти ходити хочуть всі, а платити за це готовий далеко не кожен. Як спонукати до цього?

- Як на мене, то це питання звички, культури… Треба стимулювати економіку України, щоб у людей було більше грошей – тоді, можливо, й ходитимуть…

- «@traktor», як і всі попередні Ваші проекти – україномовний. Скажіть: це принципова позиція, чи просто так сталося?

- Ну, по-перше, мені українською легше співати, аніж російською. А по-друге, моя позиція така, що з російською мовою все в порядку. Її розвитком займається така велика країна, як Росія. А якщо українську мову та українську культуру не розвивати – то вона «загнеться». А хто її має розвивати, як не ми – українці?

- А Ви по життю взагалі україномовна людина, чи російськомовна?

- Двомовна: і україномовна і російськомовна. Якою мовою до мене звертаються – тією й намагаюся відповідати. Мій батько все життя розмовляє українською. Я з ним теж розмовляю українською. Більшість же моїх друзів спілкується російською. Це звичка, вироблена ще за часів «совка»: вища освіта і багато чого іншого – тоді було російською мовою, от в голові воно так і відклалося...


/світлина зі сайту: http://www.myspace.com/atttraktor /

Спілкувався Руслан Рудомський, м. Хмельницький

---

В тему:

Проект Сенсар: мова, одяг, Лінукс

Практична Українізація

Мова і війна

Футболка “Обережно, українська мова!”