Ми вже знаємо, що для збільшення внутрішньої сили корисно носити одяг сили і говорити мовою сили. Не менше значення має й ім’я, яким називає себе народ і, відповідно, кожен його представник.
Відомо, що більша частина людської особистості формується в дитячому віці. Це той час, коли дитина ще мало розуміє значення слів, але реагує на їх «енергетику», «емоційний заряд» – т. зв. «фоносемантику» (про це див. статтю Арії чи орії?). По мірі дорослішання людина все більше реагує на значення слів, їхній сенс. Проте енергетична складова слів не припиняє потужний вплив на підсвідомість людини протягом всього її життя.
Уяви собі, друже, що з дитинства твої батьки, родичі, приятелі щодня повторюють ім’я спільноти, до якої ти належиш. Це ім’я стає символом існування твого народу і тебе самого. І всі ті відчуття, які цей звуковий ряд викликає при вимові та сприйнятті, – це теж твій народ. Тому безперечним є факт, що фоносемантика імені етносу суттєво впливає на його характер, вольові якості, упевненість в собі.
Український геосоціальний організм розвивається на землі України протягом щонайменше 30 тисяч років. Відповідно, члени геосоціального організму «Україна» називаються українцями. Кожні 532 роки (сонячно-місячний цикл) відбувається оновлення України шляхом народження нею нового системоутворюючого українського етносу, пов’язаного з попередніми як син з батьком, дідом і прадідом.
Кожен такий державотворчий етнос має своє ім’я: арії, галли-кімери, сколоти, сармати-самари, гунни-анти-склавини, руси, козаки. Всі вони українці, а проте мають власний неповторний етнонім – подібно до того, як кожна людина має своє особисте ім’я.
Ми живемо в перехідний період, коли закінчується чергова 532-річна епоха розвитку України і починається нова. Старий етнос «козаки» вичерпав свою енергетику, з цієї причини сучасні українці не вживають ім’я «козаки» як етнонім (він залишився лише на Кубані, де переселенці з України за звичкою називають себе «народом козаків»). Оскільки старого етноніма ВЖЕ немає, а нового ЩЕ немає, то в якості тимчасового замінника вживається слово «українці». Хоча й зрозуміло, що це не етнонім, а загальна назва всіх українських етносів.
Людина не може жити без імені. Так само й етнос повинен мати своє ім’я. Воно повинно мати правильний лексико-семантичний зміст (внутрішній сенс) і гарне фоносемантичне звучання (звукову форму). Застосування такого імені прискорить процес формування нового українського етносу та його самоідентифікацію, наснажить якостями, захованими в цьому імені.
Але яким може бути новий етнонім? Це питання стоїть з десяток років. Сьогодні на нього вже є однозначна відповідь.
Новий український етнос вже активно формується і має ім’я «арії». Так називає себе все більше українців, які стали на шлях особистого і колективного перетворення. Вони переконані, що їхнє майбутнє – в їхніх руках. Вони дотримуються «трьох золотих правил»: «Вдосконалюйся! Роби те, що любиш! Тримайся за своїх!» Вони радіють життю і вважають, що наш світ, сотворений люблячим Творцем, ідеально підходить для навчання і розвитку людини.
Арії переконані, що людський дух розвивається шляхом палінгенезії-реінкарнації (багатократних земних втілень), а «смерть – це середина життя» (прадавнє арійське прислів’я). Вони не хворіють, бо володіють технологією самооновлення за допомогою «Живого Слова». Вони перебувають під захистом вишніх світлих сил і їм посміхається доля.
Все сказане є самозрозумілим для аріїв, бо це щоденна практика їхнього життя. Натомість для неарієзованих українців – це дивні речі. Вони запитують, навіщо вигадувати нові назви, чим слово «арії» краще слова «українці»? Адже ім’я «Україна» або, в первинному звучанні, «Оукраїна» має надзвичайно глибокий сенс – воно означає «Країна-зародок», «Країна-початок», «Країна-вісь», «сакральний полюс» (арійський корінь «оу» означає зародок, яйце, початок). Відповідно, українці – народ Центру, навколо якого обертається світ.
Хто ж буде сперечатися: ім’я Україна справді дуже гарне і має глибокий сенс. Більше того, воно має позитивну фоносемантику. Згідно з результатами комп’ютерної програми фоносемантичного аналізу (див. сайт analizfamilii.ru), сучасне слово «Україна» володіє такими вираженими ознаками як «просте», «гладке», «легке». Первинне ім’я «Оукраїна» ще краще, бо несе такі ознаки, як «хороше», «просте», «красиве», «гладке».
Та як би там не було, а новий етнос повинен мати своє особисте ім’я, а не задовольнятися загально родовим "українці". Адже навряд чи можна вважати повноцінною людину, що не має імені, а тільки батьківське прізвище.
"Українці" - це неначе родове прізвище нового українського етносу на ім’я "Арії". Наш батьківсько-материнський етнос - "Козаки". Тому, продовжуючи аналогію, повне ПІБ нового етносоціального організму - Арії Козаковичі Українці.
Що ж показує фоносемантичний аналіз слів «українці» та «оукраїнці»? Виявляється, що як одне, так і друге «не має виразних фоносемантичних ознак», тобто є абсолютно нейтральним, простіше кажучи – ніяким. Чи можна чекати пасіонарності від етносу з таким енергетично «нульовим» іменем?
А тепер розгляньмо етнонім «арії». Українське слово «ярий» означає «сильний, життєспроможний, плодючий, потужний, сонячний, енергійний». У його основі корінь *ЯР–*АР–*РА, яким позначали Творця Всесвіту (Святий Ар – Сварог, Ярило), а також зірку Сонце як головний символ Бога Творця. Відповідно, етнонім «арії» має значення «діти Божі», обдаровані згаданими вище сонячними якостями.
Цей лексико-семантичний зміст слова «арії» повністю підтверджується фоносемантичним змістом, оскільки воно несе такі якості як «хороборий», «величний», «гарний», «простий», «гучний», «красивий», «гладкий», «яскравий», «радісний», «гарячий», «активний», «швидкий», «легкий», «округлий», «могутній». Очевидно, що спільнота з таким потужним іменем навіть підсвідомо формуватиме в собі сонячні якості дітей Божих.
Зауважимо, що, на відміну від слів «арій» і «арії», слова «арієць» і «арійці» (як і слова «українець» і «українці») не мають виражених фоносемантичних ознак, натомість жіноче «арійка» має ознаки «хороша», «яскрава», «радійсна», «легка». Тому чоловіків нового українського етносу треба називати «аріями», а жінок «арійками».
ВИСНОВОК:
Можна значно прискорити формування нового потужного українського етносу, якщо застосовувати правильний «етнонім сили» разом з «одягом сили» і «мовою сили».
Для накопичення сили також корисно вітатися словами «Радіймо!» (апостоли Ісуса віталися словом «хайре», тобто «ярій», «радій»).
Корисно застосовувати арійські молитви, дотримуватися здорового харчування, вставати на світанні і готуватися до сну після заходу сонця, підтримувати тіло правильними фізичними вправами.
Тож радіймо, арії! Царство Боже близько, ні про що не журіться!
Оздоровлюймось! Робімо те, що любимо! Тримаймося за своїх!
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Ми – арії, новий український етнос!
Світ:
09072701e.jpg
Відомо, що більша частина людської особистості формується в дитячому віці. Це той час, коли дитина ще мало розуміє значення слів, але реагує на їх «енергетику», «емоційний заряд» – т. зв. «фоносемантику» (про це див. статтю Арії чи орії?). По мірі дорослішання людина все більше реагує на значення слів, їхній сенс. Проте енергетична складова слів не припиняє потужний вплив на підсвідомість людини протягом всього її життя.
Уяви собі, друже, що з дитинства твої батьки, родичі, приятелі щодня повторюють ім’я спільноти, до якої ти належиш. Це ім’я стає символом існування твого народу і тебе самого. І всі ті відчуття, які цей звуковий ряд викликає при вимові та сприйнятті, – це теж твій народ. Тому безперечним є факт, що фоносемантика імені етносу суттєво впливає на його характер, вольові якості, упевненість в собі.
Український геосоціальний організм розвивається на землі України протягом щонайменше 30 тисяч років. Відповідно, члени геосоціального організму «Україна» називаються українцями. Кожні 532 роки (сонячно-місячний цикл) відбувається оновлення України шляхом народження нею нового системоутворюючого українського етносу, пов’язаного з попередніми як син з батьком, дідом і прадідом.
Кожен такий державотворчий етнос має своє ім’я: арії, галли-кімери, сколоти, сармати-самари, гунни-анти-склавини, руси, козаки. Всі вони українці, а проте мають власний неповторний етнонім – подібно до того, як кожна людина має своє особисте ім’я.
Ми живемо в перехідний період, коли закінчується чергова 532-річна епоха розвитку України і починається нова. Старий етнос «козаки» вичерпав свою енергетику, з цієї причини сучасні українці не вживають ім’я «козаки» як етнонім (він залишився лише на Кубані, де переселенці з України за звичкою називають себе «народом козаків»). Оскільки старого етноніма ВЖЕ немає, а нового ЩЕ немає, то в якості тимчасового замінника вживається слово «українці». Хоча й зрозуміло, що це не етнонім, а загальна назва всіх українських етносів.
Людина не може жити без імені. Так само й етнос повинен мати своє ім’я. Воно повинно мати правильний лексико-семантичний зміст (внутрішній сенс) і гарне фоносемантичне звучання (звукову форму). Застосування такого імені прискорить процес формування нового українського етносу та його самоідентифікацію, наснажить якостями, захованими в цьому імені.
Але яким може бути новий етнонім? Це питання стоїть з десяток років. Сьогодні на нього вже є однозначна відповідь.
Новий український етнос вже активно формується і має ім’я «арії». Так називає себе все більше українців, які стали на шлях особистого і колективного перетворення. Вони переконані, що їхнє майбутнє – в їхніх руках. Вони дотримуються «трьох золотих правил»: «Вдосконалюйся! Роби те, що любиш! Тримайся за своїх!» Вони радіють життю і вважають, що наш світ, сотворений люблячим Творцем, ідеально підходить для навчання і розвитку людини.
Арії переконані, що людський дух розвивається шляхом палінгенезії-реінкарнації (багатократних земних втілень), а «смерть – це середина життя» (прадавнє арійське прислів’я). Вони не хворіють, бо володіють технологією самооновлення за допомогою «Живого Слова». Вони перебувають під захистом вишніх світлих сил і їм посміхається доля.
Все сказане є самозрозумілим для аріїв, бо це щоденна практика їхнього життя. Натомість для неарієзованих українців – це дивні речі. Вони запитують, навіщо вигадувати нові назви, чим слово «арії» краще слова «українці»? Адже ім’я «Україна» або, в первинному звучанні, «Оукраїна» має надзвичайно глибокий сенс – воно означає «Країна-зародок», «Країна-початок», «Країна-вісь», «сакральний полюс» (арійський корінь «оу» означає зародок, яйце, початок). Відповідно, українці – народ Центру, навколо якого обертається світ.
Хто ж буде сперечатися: ім’я Україна справді дуже гарне і має глибокий сенс. Більше того, воно має позитивну фоносемантику. Згідно з результатами комп’ютерної програми фоносемантичного аналізу (див. сайт analizfamilii.ru), сучасне слово «Україна» володіє такими вираженими ознаками як «просте», «гладке», «легке». Первинне ім’я «Оукраїна» ще краще, бо несе такі ознаки, як «хороше», «просте», «красиве», «гладке».
Та як би там не було, а новий етнос повинен мати своє особисте ім’я, а не задовольнятися загально родовим "українці". Адже навряд чи можна вважати повноцінною людину, що не має імені, а тільки батьківське прізвище.
Що ж показує фоносемантичний аналіз слів «українці» та «оукраїнці»? Виявляється, що як одне, так і друге «не має виразних фоносемантичних ознак», тобто є абсолютно нейтральним, простіше кажучи – ніяким. Чи можна чекати пасіонарності від етносу з таким енергетично «нульовим» іменем?
А тепер розгляньмо етнонім «арії». Українське слово «ярий» означає «сильний, життєспроможний, плодючий, потужний, сонячний, енергійний». У його основі корінь *ЯР–*АР–*РА, яким позначали Творця Всесвіту (Святий Ар – Сварог, Ярило), а також зірку Сонце як головний символ Бога Творця. Відповідно, етнонім «арії» має значення «діти Божі», обдаровані згаданими вище сонячними якостями.
Цей лексико-семантичний зміст слова «арії» повністю підтверджується фоносемантичним змістом, оскільки воно несе такі якості як «хороборий», «величний», «гарний», «простий», «гучний», «красивий», «гладкий», «яскравий», «радісний», «гарячий», «активний», «швидкий», «легкий», «округлий», «могутній». Очевидно, що спільнота з таким потужним іменем навіть підсвідомо формуватиме в собі сонячні якості дітей Божих.
Зауважимо, що, на відміну від слів «арій» і «арії», слова «арієць» і «арійці» (як і слова «українець» і «українці») не мають виражених фоносемантичних ознак, натомість жіноче «арійка» має ознаки «хороша», «яскрава», «радійсна», «легка». Тому чоловіків нового українського етносу треба називати «аріями», а жінок «арійками».
ВИСНОВОК:
Можна значно прискорити формування нового потужного українського етносу, якщо застосовувати правильний «етнонім сили» разом з «одягом сили» і «мовою сили».
Для накопичення сили також корисно вітатися словами «Радіймо!» (апостоли Ісуса віталися словом «хайре», тобто «ярій», «радій»).
Корисно застосовувати арійські молитви, дотримуватися здорового харчування, вставати на світанні і готуватися до сну після заходу сонця, підтримувати тіло правильними фізичними вправами.
Тож радіймо, арії! Царство Боже близько, ні про що не журіться!
Оздоровлюймось! Робімо те, що любимо! Тримаймося за своїх!
Хай Буде!
В тему:
Основи самоорганізації Етномережі
Одяг сили, або оздоровлюючий мілітаризм
Живе Слово: функція перетворення
Живе Слово і арійські молитви
Арії чи орії?
Свастика і таємниця імені «Україна»
Палінгенезія, тобто реінкарнація
Арійський стиль
Арійський стандарт
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков