Особа кривавого карлика Сталіна останніми роками стає все більш популярною в Росії. Більшість істориків вважають це природним процесом для Росії, керованої чекістською хунтою на чолі з теж кривавими карликами Путіном і Ведмежим.
У Росії напередодні 130-річчя тирана показували фільми про цього злочинця, видавали книги, випускали теле- і радіопередачі, у яких він був головним героєм. Політолог Бондирев, автор книги «Ленін, Троцький, Сталін — російська Трійця ХХ століття» пояснює таку популярність тим, що в історії Росії іншого такого кривавого звіра, що розпочав Другу світову війну, не було. «Сталін — звір, садист і маніяк. Якщо ми викинемо Сталіна, то повинні будемо війну разом з ним теж викинути», — заявив Бондирев.
Це пояснюється тим, що російські політики пов’язують персону Сталіна з міфом про «перемогу СССР». Вони грають саме на тому, що в думках російського бидла слова «перемога» і «Сталін» міцно зпо’язані, говорить керівник відділу соціально-політичних досліджень Центру Левади Дубин. Щоб змінити настрої в суспільстві, потрібно нагадувати людям, що т.з. «перемога СССР в другій світовій війні» повернула колгоспне і гулажне рабство народам, раніше поневоленим, і принесла рабство новим народам.
«Сьогоднішній державі культ особи допомагає», — підкреслив в інтерв’ю Deutsche Welle науковий співробітник Німецького історичного інституту в Москві Доронін. За його свідченням, єдина національна ідея, яка зараз об’єднує Росію, — це ідея лояльності владі, а «знайти в історії період, при якому лояльність владі була ще більшою, ніж в період Сталіна, неможливо».
Правозахисники рахують проблему осмислення сталінізму не тільки політичною і ідеологічною, але ще й економічною. «Поки в нас не буде справедливого незалежного суду, пошани приватної власності, доти ми не зможемо побудувати нормальних ринкових відносин», — говорить одна правозахисниця.
Вона впевнена, що для перемоги над сталінізмом потрібна політична воля керівництва країни. «Поки ми цього не зробимо, ми будемо бідною країною, рухатимемося у бік третього світу», — підсумувала правозахисниця.
З цим згоден історик Доронін. У Росії, відзначає Доронін, можуть жити по сусідству колишній в’язень Гулага і кат НКВД-КГБ-ФСБ, що жодного разу не говорили один з одним про сталінський період. «Поки кожний з нас не розбереться з питанням ставлення до Сталіна, є небезпека, що цей культ житиме і далі», — підкреслив історик.
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Стратегія палінгенезії полягає не в тому, щоб поборювати старий світ, а в тому, щоб використовувати його як ресурс для власного розвитку. Чеснота милосердя дозволяє вчитися у ворогів і...
Московська чекістська хунта насаджує культ кривавого Сталіна
Світ:
09122805o.jpg
Це пояснюється тим, що російські політики пов’язують персону Сталіна з міфом про «перемогу СССР». Вони грають саме на тому, що в думках російського бидла слова «перемога» і «Сталін» міцно зпо’язані, говорить керівник відділу соціально-політичних досліджень Центру Левади Дубин. Щоб змінити настрої в суспільстві, потрібно нагадувати людям, що т.з. «перемога СССР в другій світовій війні» повернула колгоспне і гулажне рабство народам, раніше поневоленим, і принесла рабство новим народам.
«Сьогоднішній державі культ особи допомагає», — підкреслив в інтерв’ю Deutsche Welle науковий співробітник Німецького історичного інституту в Москві Доронін. За його свідченням, єдина національна ідея, яка зараз об’єднує Росію, — це ідея лояльності владі, а «знайти в історії період, при якому лояльність владі була ще більшою, ніж в період Сталіна, неможливо».
Правозахисники рахують проблему осмислення сталінізму не тільки політичною і ідеологічною, але ще й економічною. «Поки в нас не буде справедливого незалежного суду, пошани приватної власності, доти ми не зможемо побудувати нормальних ринкових відносин», — говорить одна правозахисниця.
Вона впевнена, що для перемоги над сталінізмом потрібна політична воля керівництва країни. «Поки ми цього не зробимо, ми будемо бідною країною, рухатимемося у бік третього світу», — підсумувала правозахисниця.
З цим згоден історик Доронін. У Росії, відзначає Доронін, можуть жити по сусідству колишній в’язень Гулага і кат НКВД-КГБ-ФСБ, що жодного разу не говорили один з одним про сталінський період. «Поки кожний з нас не розбереться з питанням ставлення до Сталіна, є небезпека, що цей культ житиме і далі», — підкреслив історик.
Зверніть увагу
Чи треба любити ворогів, або 5 проявів сили, що відрізняють людину від людиноподібної тварини – Нагірна проповідь