Релігія давньоукраїнської Борії полягала в плеканні (культивуванні) трьох егрегорів: Небесного Батька (Творця Всесвіту), Матері Землі та їхньої дитини – Народу Вепра, тотемом якого був Вепр-Бор. Тобто ця релігія основувалася на трьох культах: Сварога, Лади і Бора.
Символом поєднання небесного (чоловічого) і земного (жіночого) начала, що породжує людину Білої раси, стала «Трійця» (Трисуття, Тризуб). Це був головний релігійно-світоглядний символ, різноманітні зображення якого (два десятка різновидів) зафіксовані ще на Мізинській палеолітичній стоянці 18–25 тис. до н. е. (Олексій Губко. Психологія Українського народу. Наукове дослідження в чотирьох книгах. Книга перша. – Київ: ПВП «Задруга», 2003. – 400 с., с. 160, таблиця 2).
Найдавнішим, первинним, а тому найпростішим (і найвиразнішим!) зображенням Трійці є руна «Альгіз». Ліва гілка позначає егрегор Творця (батька), права – егрегор Землі (матері-природи, неньки України), середня – егрегор Народу Вепра (дитини). Перебування в єдності з ними дає людині захист, точніше, перебування у стані захищеності.
Сенс у тому, що людина, підключена до цих головних егрегорів, стає невразливою. Егрегор Сварога просвічує людину божественними знаннями і пробуджує в ній божественні можливості, егрегор Лади дає підтримку земних стихій, а егрегор Бора наснажує силою свого народу – дає знання, накопичені народною традицією (культурою), і енергетику колективного егрегора.
Тому Трійця завжди вважалася оберегом, оскільки включала одночасно в три головні егрегори, виступала в ролі «точки входу».
Дивлячись на Трійцю, давня українська людина згадувала про те, що вона є духовно-божественною сутністю, яка втілилася у фізичному світі.
Згадуючи про Вепра-Бора, вона згадувала три головні настанови, три імперативи борійського способу життя – святість, войовничість, плодючість.
Культивування цих настанов протягом трьох десятків тисячоліть привело до того, що вони перетворилися на глибинний архетип, зафіксований у колективній підсвідомості і генокоді кожного українця.
Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.
Свята трійця Борії
Світ:
10082002e.jpg
Всесвіт, Сварга, Брахма
Три поверхи духовного світу
Фізичний світ: душа, плоть, реінкарнація
Нова раса
Перша людська раса – неоантропи
Егрегори
Егрегор Сварога – Творця Всесвіту
Егрегор Лади – Матері Землі
Хрест – графічний аналог жовто-блакитного прапора
Культ вепра – вчителя і захисника
Три настанови Святого Вепра
Стратегія Вепра
Продовження:
Символом поєднання небесного (чоловічого) і земного (жіночого) начала, що породжує людину Білої раси, стала «Трійця» (Трисуття, Тризуб). Це був головний релігійно-світоглядний символ, різноманітні зображення якого (два десятка різновидів) зафіксовані ще на Мізинській палеолітичній стоянці 18–25 тис. до н. е. (Олексій Губко. Психологія Українського народу. Наукове дослідження в чотирьох книгах. Книга перша. – Київ: ПВП «Задруга», 2003. – 400 с., с. 160, таблиця 2).
Найдавнішим, первинним, а тому найпростішим (і найвиразнішим!) зображенням Трійці є руна «Альгіз». Ліва гілка позначає егрегор Творця (батька), права – егрегор Землі (матері-природи, неньки України), середня – егрегор Народу Вепра (дитини). Перебування в єдності з ними дає людині захист, точніше, перебування у стані захищеності.
Сенс у тому, що людина, підключена до цих головних егрегорів, стає невразливою. Егрегор Сварога просвічує людину божественними знаннями і пробуджує в ній божественні можливості, егрегор Лади дає підтримку земних стихій, а егрегор Бора наснажує силою свого народу – дає знання, накопичені народною традицією (культурою), і енергетику колективного егрегора.
Тому Трійця завжди вважалася оберегом, оскільки включала одночасно в три головні егрегори, виступала в ролі «точки входу».
Дивлячись на Трійцю, давня українська людина згадувала про те, що вона є духовно-божественною сутністю, яка втілилася у фізичному світі.
Згадуючи про Вепра-Бора, вона згадувала три головні настанови, три імперативи борійського способу життя – святість, войовничість, плодючість.
Культивування цих настанов протягом трьох десятків тисячоліть привело до того, що вони перетворилися на глибинний архетип, зафіксований у колективній підсвідомості і генокоді кожного українця.
NO-music
Кому вниз: "Ліра. Вишня Борія"
Продовження: Адам – першолюдина Білої раси
В тему:
Згадай себе!
Святий Йосип і Діва Марія були друїдами
Маги, волхви, егрегори, сили, боги
Банк-що-не-збанкрутує
Зверніть увагу
Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля