«Меншість рулить», або Скільки потрібно людей, щоб змінити світ

Останнім часом фізики та математики серйозно взялися за моделювання систем схожих за умовами, що діють в соціальних мережах і суспільствах у цілому.

Група дослідників з центру SCNARC при політехнічному інституті в Ренселаєрі на замовлення армії США створила модель, з якої випливає наступний висновок: якщо наполегливих прихильників нової ідеї в суспільстві менше вказаного "магічного" порогу в 10%, вони можуть пропагувати свої погляди вічність, і нічого не зміниться. Однак, при досягненні цієї межі, зміни наступають дуже швидко (експоненційно швидко), і точка зору суспільства міняється.

Як ви розумієте, подібне дослідження є дуже важливим для розуміння (і створення!) багатьох явищ – від успішних рекламних кампаній, до несподіваного успіху революцій, що прокотилися світом за останні десять років.

Вчені планують зробити наступні кроки – вивчити історичні дані, порівняти їх зі своєю моделлю та розширити її на випадок, коли початкова пануюча точка зору в суспільстві не одна, а дві чи більше (наприклад, прихильники демократів та республіканців у США).

Для зацікавлених, трохи більше технічних деталей:

У згаданій моделі діють наступні початкові умови: до учасників суспільства, що мають якусь одну точку зору, однак можуть вислухати версію, відмінну від власної, додають невелику групу з "твердим переконанням", яке відрізняється від більшості (ця нова група не змінює свою точку зору за будь-яких обставин). Розмір цієї групи змінюють, і дивляться, що відбувається з поширенням нової ідеї (збереженням старої).

Спілкування в системі моделюється наступним чином: якщо учаснику в "розмові" переказують його ж точку зору, то його переконання "підсилюється". Якщо він чує відмінну точку зору, то поки не змінює свою, однак залишає пам’ять про таку відмінність. Якщо під час наступного спілкування з іншим учасником знову спливає відмінна точка зору, наш початковий учасник змінює свої переконання на ці нові погляди.

Моделювання відбувалося для трьох типів структур – випадкових мереж (кількість лінків між учасників в середньому однакова ), мереж з "довгим хвостом" лінків (у більшості учасників їх не дуже багато, однак є хаби – учасники, що пов’язані з багатьма), і для моделі "малих світів" (малопов’язані між собою групи, всередині яких існує більшість зв’язків типу "усі-з-усіма").

Повне дослідження було надруковано в журналі Physical Review E, 25 липня 2011 року.
 

В тему:

• Етномережа: концентрація без централізації
• Мурашиний фашизм (відео)
• Перемагає найменш толерантний: Як працює диктатура меншості