Вивчаючи особливості Японії минулого року, я помітила дещо цікаве, а саме: Японія - моноетнічна країна, де немає проблем із гастарбайтерами. Виникло питання: а чого ж так? Адже у інших країнах проблеми із багатонаціональністю та іноземними малокваліфікованими робітниками, що просто таки "живуть і процвітають". А в Японії, як виявилося, все передбачено законодавством.
Почну із різновидів віз і дозволу на перебування на території країни.
У Японії існує сім видів віз, два з яких стосуються саме тимчасового перебування:
- Дипломатична віза (для дипломатичних співробітників);
- Офіційна віза;
- Робоча віза (професори, діячі мистецтва, релігійна діяльність, журналісти, інвестори/менеджери бізнесу, юридичні/бухгалтерські послуги, медичні послуги, дослідники, викладачі, інженери, спеціалісти в гуманітарній сфері/міжнародні послуги, особи, переведені в межах компанії, артисти шоу-бізнесу, кваліфіковані працівники);
- Віза для тимчасового відвідування;
- Транзитна віза;
- Загальна віза (культуртна діяльність/заходи, студенти вищого навчального закладу, студенти довузівського навчального закладу, практиканти/стажери, утриманці);
- Визначена спеціальна віза (для певної діяльності + для партнера, дітей громадянина Японії, партнера, дітей особи, яка має дозвіл на постійне проживання в Японії, для осіб з дозволом на довгострокове проживання в Японії).
- Короткострокове перебування (виключаючи роботу).
Цей тип візи (для тимчасового перебування) дозволяє перебувати в Японії до 90 днів з метою туризму; відвідання спортивних змагань; лікування; відвідання родичів, друзів або знайомих; участі в непрофесійних спортивних заходах або змаганнях; відрядження (наприклад, дослідження ринку, ділові зустрічі, ділові переговори, підписання контрактів, гарантійне обслуговування техніки, імпортованої до Японії). Такі види діяльності потребують отримання короткострокової або транзитної візи. (Проте під час поїздки з будь-якою метою, вказаною вище, не дозволяється займатися діяльністю, пов’язаною з отриманням прибутку або грошової винагороди).
Якщо іноземець бажає в’їхати на територію Японії, щоб займатись іншим видом діяльності, ніж та, що описана вище, він/вона потребуватиме дипломатичної візи, офіційної візи, робочої візи, загальної візи або спеціальної візи. Природно, що іноземці, які в’їхали до Японії за робочою візою, мають право працювати в Японії. Також можливо отримати дозвіл на довгострокове перебування, якщо мета такого перебування відповідає певним критеріям, наприклад, отримання освіти в японському університеті чи коледжі або професійна підготовка в межах компанії, хоча в таких випадках працювати не дозволяється. Дозвіл на довгострокове проживання в Японії також надається чоловіку або дружині громадян Японії або інших осіб, які законно переселилися до Японії.
Для отримання робочої візи або візи для довгострокового перебування рекомендується заздалегідь звернутися для отримання Сертифікату статусу перебування. Для отримання цього сертифікату японській стороні необхідно звернутися до найближчої Імміграційної служби Міністерства юстиції Японії (Міністерство закордонних справ подібного документу не оформляє). Після оформлення цей сертифікат надсилається заявнику для подачі в консульський відділ Посольства Японії.
Іноземці можуть звернутися для отримання візи без такого сертифікату, але в цьому випадку необхідно розраховувати, що заява буде розглядатися досить тривалий час.
Також є дуже цікавими і вимоги для отримання дозволу на постійне проживання в країні:
"Для видачі дозволу на постійне місце проживання в Японії, іноземець повинен відповідати кільком вимогам:
- дотримуватися національного законодавства та вести порядний та доброчесний спосіб життя;
- мати достатньо фінансових засобів для забезпечення проживання в Японії;
- проживати безперервно в Японії протягом останніх 10 років (також вимагається, щоб особа мала дозвіл на роботу або статус резидента мінімум протягом 5 років підряд);
- ніколи не був засуджений до сплати штрафу чи ув'язнення.
Також особа не повинна нести загрозу для публічного здоров'я країни.
Вимога щодо 10 років безперервного проживання в Японії не поширюється на чоловіка/дружину та дітей японських громадян, постійних резидентів та постійних резидентів з особливим статусом, біженців. Для кожної з перерахованих категорій встановлений свій мінімальний термін проживання в Японії."
Другий пункт:
Насправді працевлаштуватися в Японії легко: існує державна програма для залучення іноземних працівників. Обов’язкова вимога - знання японської. Якщо людина не знає письмової японської мови, то шанс дуже малий, а усна - обов’язкова. (Та й не така вона важка, щоб не вивчити її тому, хто бажає там працевлаштуватися) А ось тут існує найцікавіший момент: законодавством Японії визначена мінімальна заробітна плата для іноземців, що перевищує оплату праці японця. Тобто роботодавцю вигідно наймати на роботу лише висококваліфікованих працівників.
Початкова зарплата зазвичай однакова в усіх фірмах і коливається в межах від 160 000 до 200 000 ієн на місяць для маючих диплом бакалавра та від 180 000 до 250 000 ієн на місяць для магістра. Плюс гарантовані 2 або 3 премії-бонуси на рік, їх розмір залежить зазвичай від прибуту організації і складає 3-5 місячних зарплат. Базова зарплата підвищується в рік на 2-5 відсотків. Плюс до цього всі фірми фінансують дорогу від дому до роботи, іноді навіть трохи доплачують за знімання житла. Сімейним йде доплата за дітей. Згідно з законодавством роботодавець забезпечує, крім зарплати, страхування життя, робітничу страховку, медичне страхування і виплати в пенсійний фонд. Про податки можна сказати, що їх вичислюють із зарплати і для чисел, приведених вище, податок складає приблизно 10 відсотків.
(Курс 100 ієн = прибл. 1.05 дол. = прибл. 8.50 грн)
Кажучи чесно, то існує багато професій, що є вийнятком із цього правила, проте це торкається здебільшого освіти, сфери послуг і, зокрема, жінок. Але я хочу підкреслити сам метод усунення проблем із гастарбайтерами.
Дякую Еліза, за цю чудову статтю!
Нашій країні, треба цьому повчитися у японців. Добре вони придумали!
Інформація - це те, що приховується.
Все інше - реклама.
Коментарі
Дякую Еліза, за цю чудову статтю!
Нашій країні, треба цьому повчитися у японців. Добре вони придумали!
Інформація - це те, що приховується.
Все інше - реклама.
Чи боряться японці з бізнесменами інших національностей і громадянств, котрі скуповують японські підприємства?
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)