Логіка мов

Це крапля в океані - ця замітка, тим більше в світлі (скоріше за все в темряві) всього, що відбувається зараз в нас в країні. Але все ж - грам солі змінює структуру кубічного кілометра води, так що варто про це писати. Онтологічна війна все більше розпалюється між Києвом та Москвою, надто - між світовими цивілізаціями. Ця війна масштабна і довготривала. Її наслідки будуть відчутні через багато років з моменту розпочаття.Також її наслідки залежать від того, яка зі сторін зараз створить добру оборону та розвине здатність переходити у наступ. Тож оборона чи наступ? У будь-якому разі Si vis pacem, para bellum.  

Хтось ще сумнівається про відмінність нашої мови і мови північного сусіда? Я точно ні. І одразу для російськомовних: "без обид" - хочете дискутуйте зі мною, хочете ігноруйте. А хочете - ображайте. І ще одне: любителів "гумових нацюцюрників" і "багатоповерхових дрототягів" і т.п. сердечно прошу не читати цю замітку, а припинити читання на цих ваших улюблених словах.

Так ось - двомовність це не шизофренія, як можна було прочитати на обкладинках деяких вітчизняних журналів - це можливість оцінити свою мову сповна, порівнюючи її з іншою мовою.А трьомовність або й різномовність - це вже сильна зброя. В чому ж полягає логіка мов? Коли наші предки починали розмовляти, вони в кожен звук вкладали глибоке значення. Пізніше з вже вироблених звуків поставали слова, словосполучення, розвивалася граматика, зростав словниковий запас. Ще пізніше з вже вироблених окремих слів поставали нові слова, а згодом й мови. Слов'янські мови існують вже століттями або й декілька тисячоліть. Та очевидно, що різні народи, які послуговувалися цими мовами надавали різне значення словам, яке збереглося й до сьогодні.

Тож почну з пари українських та російських слів "Споживання/Потребление". "Споживання" походить від слова "життя", "живитися", натомість "Потребление" від нагальної потреби, бо "так треба". Далі: "Весілля/Свадьба". В нас веселяться, а в північних сусідів "зводять", що підкреслює недобровільний характер цього процесу. Хтось має інакше пояснення? Наступна пара: "Свято/Праздник". В нас від святого, натомість в мові північних сусідів святий день називається "лінивим", "пустим". Що ж, це не все. "Податок/Налог" - в нас від "давати", "надавати", що є добровільно, натомість в російській мові "Налог" несе негативний характер, коли щось "наложили", "накинули" - скоріше за все ярмо. "Освіта/Образование" - якщо в нас людина отримуючи освіту, стає "світлою", "просвітленою", то у російській мові людина приймає певний образ, який напевно так само можна змінити як глину або пластилін. Слово "Просвещение" не рахується - одразу простежується давнє запозичення з української (тобто руської) мови. Ніхто ж не питається "Какое у Вас просвещение?" (укр. Хто Ви за освітою?). "Наречена/Невеста". Якщо в нас і сама наречена є тією, яку нарікли і вона про це знає, то в російській мові це невідання. "Подружжя/Супружество" - це вже не без знущання. "Подружжя" - значить друзі, "Супружество" - нещасних запрягли. Уявіть собі - приходить в "Праздник" "Образованная" "Невеста" до чоловіка, щоб скласти з ним "Супружество". Оптимістично. "Тиждень/Неделя" - прокоментую лише останнє слово в парі - цілих 5 днів "Не діло". І чому після "воскресенья" йде "понедельник"? "Керівник/Руководитель" - при читанні другого слова з пари мені пригадується "The Godfather", який керує безвільними "руками". "Переважна більшість/Подавляющее большинство" - це як розуміти? Якщо більшість, то вона й "подавлює"? "Особа/Лицо" - жодного натяку на індивідуальність. "Лікарня/Больница" - жодного натяку на припинення болю, скоріше навпаки - багато болю було в цій країні. І якщо в нас в лікарні лікарі, то чому в них в "больнице" "врачи"? Хто пояснить? Далі. Багряний/алый. Чітко прослідковується тюркський слід в московському слові. В'язниця/тюрма. Якщо в нас у в'язниці зв'язують, то у Москві "тюрмують"? Варта/караул. Російський відповідник ну дуже слов'янський. І так далі, шановні. Таких прикладів безліч. По-перше - наша руська мова за логікою і за словниковим запасом є слов'янською мовою, по-друге - руська мова далеко не "східнослов'янська". По всім параметрам руська та білоруська мови подібні до словацької та польської. Московська ж подібна до болгарської та македонської, до тих мов, на які найбільше зробила вплив штучна церковнослов'янська мова. якщо вже й групувати слов'янські мови, то лише за двома критеріями - ті мови, основа яких будується на церковнослов'янській та ні мови, які творилися на основі народних діалектів.

Ось ще декілька прикладів: гроші - деньги (потрібно згадати, що в Казахстані офіційна валюта зветься "тенґе"). Дзвін - колокол. Заметіль, хуртовина - пурга. Кат - палач. Курінь, намет - шалаш. Макітра - башка. Олівець - карандаш. Очі - глаза (і не кажіть, що це з англійської glasses. Це яким чудом англійське слово перейшло до московської мови? Адже англійська набирає світового значення тільки у другій половині ХХ століття, а в часи активного розвитку та становлення російської вона ще не була такою масштабною. Ну гаразд - французька, німецька та голландська мови були розповсюджені в Москві в період розвитку її імперії. Але ж французькою очі будуть yeux, німецькою die Augen, голландською - ogen). Далі - руське слово стайня як буде московською мовою? Правильно - як столиця Золотої Орди - Сарай. Чи ні? Може це підступні витівки західних агентів? Шинок - кабак, хвіртка - калитка, кінь - лошадь, пес - собака, пасок - кушак і так далі. Додайте сюди назви місяців, згадайте, що в московській мові немає кличного відмінку і багато інших речей стануть на свої місця. Варто їх опрацьовувати науково. Тепер ваші коментарі!