Є мудрі слова французького філософа Гастона Башляра, що визначають відношення до майбутнього - "Майбутнє - це не те, що йде до нас, а те, до чого йдемо ми".
Для того, що б побачити, куди треба йти і як може змінитися наша країна в майбутньому – мабуть малопросто мріяти. Щоб побачити майбутнє більш об'єктивно - треба знати як мінімум дві важливі речі. Перше - треба знати головний напрям еволюції людської цивілізації. Друге - треба знати потенціал і ментальність конкретного суспільства, яке готується зробити рішучий крок в майбутнє.
Ми живемо в унікальний час, коли людська думка вже може об’єднати в цілісну картину шлях нашої цивілізації і побачити, куди вона рухається. Згідно з цією картиною історичний час прискорюється, тобто проміжки часу між подіями глобального значення увесь час зменшуються і в середині XXI століття людство чекає глобальний кризовий перехід в нову якість. Ймовірно нас чекає кардинальна трансформація цінностей і цілей, на які буде орієнтуватися як кожна особистість окремо, так і суспільство в цілому.
На рівні особи - надмірне споживання речей і задоволень, яке було раніше ознакою успішності - станеознакою деградації особи. Здатність до пізнання, творчості і злагодженої взаємодії - стануть визначальним орієнтиром розвитку особистості, а те задоволення, яке отримує людина від усіх цих процесів, стане основоюмотивації індивідуального розвитку.
На соціальному рівні - суспільство буде інтенсивно переформовувати структури своєї соціальної організації.Пройшовши в минулому фази автократії і демократії, суспільство буде прагнуть до нового рівня - мережевої соціальної самоорганізації, яка у своєму вищому прояві структурно прагнутиме до форми розумного соціального організму.
Моя мрія полягає в тому, що б саме на нашій землі з'явилися перші паростки нового суспільства майбутнього,орієнтованого на нові цінності. Те, що ці паростки можуть з'явитися в нашій країні, є усі передумови. По-перше, є прекрасні люди, в ментальності яких присутня толерантність, раціональність, здатність гнучко адаптуватися до складних зовнішніх умов, винахідливість в рішенні будь-яких завдань і здатність локальної самоорганізації, а головне розуміння краси і гармонії. По-друге, є щедра і прекрасна земля.
Супер ідея, на яку відгукнеться серце кожного українця велична і проста - нагодувати себе і весь світ, і жити взлагоді процвітаючи. Українці не можуть сприймати свою благодатну землю як звичайний товар - цементально не сприймається - земля для них мати годувальниця і простір де живе їх душа. Якщо в українців забрати землю - вони перестануть бути народом. Якщо українцям дати відчуття землі вони перетворять Україну на квітучий сад.
Отже, об'єднуючи усі можливості, потенціали і сенси, а також усвідомлюючи що наша цивілізація входить вглибоку кризу і потреба в харчових ресурсах у світі швидко зростає - можна дійти висновку, що саме в царині створення високих агро-технологій і виробництва продуктів харчування вищої якості і лежить прохід Українив майбутнє. Але цей прохід повинне зробити абсолютно нове суспільство, організоване на нових принципах.Фактично перед українським народом стоїть надзадача, яку по масштабу і амбіціям можна порівняти хіба що з польотом в Космос. Україна повинна стати світовим лідером в біотехнології і харчовому виробництві і цей прорив вона повинна здійснити на базі соціальної інновації свого суспільства.
Цей грандіозний проект може бути здійснений, якщо прийняти одну важливу парадигму - нове може виникнути із старого, не руйнуючи, а трансформуючи його. До речі, ця парадигма притаманна українськомухарактеру, якому властиво поступово, але неухильно йти до своєї мети, вирішуючи спокійно і без метушні поточні проблеми, не втрачаючи головної цілі.
Як можна здійснити цей проект? Перше що треба зробити - це зацікавити в результатах цього проекту усіх безвинятку громадян України. Для цього треба створити Національну Аграрну Корпорацію, а кожен жительУкраїни повинен отримати разом з паспортом право на частину її доходу. Кожного року громадянин Україниповинен отримує інформацію про власну частини доходу від прибутку Корпорації, що надійшла на його особовий рахунок. Якщо на рахунку накопичиться певна сума - кожен має право зняти її для особистого використання або залишити певну частину під відсоток для розвитку Корпорації.
Пам'ятаючи про парадигму поступової трансформації - Корпорація може народитися з невеликогосільськогосподарського підприємства і надалі стати цілою країною усередині країни. Вона як би повторить шлях людського організму - від зародка до зрілості. За ростом і розвитком цього соціального організму з дивовижною увагою і зацікавленістю стежитиме увесь народ України, допомагаючи зробити йому першікроки, оберігаючи від помилок і радіючи успіхам.
Зрозуміло, що успіх Національної Аграрної Корпорації залежатиме від цілеспрямованої підтримки держави. Підтримка держави полягатиме в тому, що вона допоможе фінансами на початковому етапі, а також створитьсприятливий клімат для швидкого розвитку через преференції. Держава також сприятиме приєднанню доКорпорації земель, виробничих потужностей і інфраструктури. Умовно кажучи, відношення держави і Корпорації будуть нагадувати відношення батьків і дитини, яка повинна успадкувати усе краще і взяти відповідальність за своє майбутнє і благополуччя батьків.
Але головне від чого буде залежать успіх проекту – це від того наскільки Агрокорпорація зможе інтегрувати всобі кращий розум та руки нашого народу, і від того наскільки ефективно ці люди зможуть застосуватиабсолютно нові форми внутрішньої організації і інноваційні системи управління. Тож однією з найважливіших особливостей Агрокорпорації буде саме її організаційна структура і управління. Це буде кардинально інший підхід до побудови систем керівництва, відповідальності та відносин, що буде спрямований на найефективніше використання потенційних можливостей кожного та створення гнучкого, ефективного і швидкого колективного інтелекту. І це не фантастика, адже зараз вже існують розробки, які дозволяють створити управління, що структурно нагадує нейроні мережі. Це так звана система динамічної ієрархії компетентності (І. Бощенко), а також п'ятирівневі поліархічні структури, що копіюють структури центральної нервової системи людини (Стэффорд Бір). Усі ці досягнення авангардної кібернетики і біоніки сміливо випробують і удосконалять в Корпорації.
Взагалі Корпорацію можуть створять лише люди нової формації, що мають нові цінності які спрямовані насуспільно корисну роботу, що приносить задоволення своїми результатами та розвиток і вдосконалення своєї особистості в резонансному середовищі однодумців . Особливої матеріальної зацікавленості працювати вКорпорації не буде - це дуже важливий момент. Але усвідомлення того, що ти береш участь у великомуісторичному проекті і за тобою спостерігає уся країна - поза сумнівом буде важливим стимулом для тих, хто вній працюватиме. Але, напевно, найбільше буде мотивувати людину те, що вона входе до нової спільноти майбутнього. Приклад способу життя такого співтовариства, буде найважливішим чинником перетворення усього суспільства в цілому. Ніщо так не може впливати на суспільство, як живий приклад, до якого хочеться долучитись.
Якщо заглянути за обрій часу і побачити цей проект у своєму апогеї розвитку, то ми побачимо серед доглянутих полів і садів нашої благодатної землі мережу дивовижних син-полісов. Це будуть невеликі міста-поселення, кожне з яких буде самобутнє по своїй специфіці - від роботи із складною агротехнікою, новітніх комплексів переробки агропродукції, наукових "силіконовых долин", і т. д. до учбових та культурних центрів. Люди тут житимуть у будинках-модулях, де буде необхідний і достатній комфорт для усієї сім'ї. Це не буде постійне житло, адже місце для життя можна буде вільно вибирати, залежно від улюбленої роботи, уподобань і психологічного комфорту. Самі ж син-полісы нагадуватимуть чимось квітку, бо в центрі житлових зонстворюватимуться найрізноманітніші інфраструктурні комплекси з допомогою, яких не лише вирішуватимуться усі насущні потреби жителів, але ці комплекси будуть одночасно дивовижної красицентрами розвитку і спільної творчості. Це буде найголовніший скарб - серце кожного син-поліса який будуть з любов’ю створювати і доглядати всі його мешканці. Саме самі мешканці. Адже віддана праця повинна перетворюватись в щось прекрасне, що дає натхнення.
Усі квіткоподібні міста-поселення будуть пов'язані між собою гілками гарних доріг і уся ця симфонія краси і раціональності буде нагадувати розквітаюче дерево вишні, тому люди називатимуть всю цю землю "країною квітучої вишні". Люди будуть прагнуть жити і працювати в цій "країні". Так, тут не буде захмарних зарплат, тут не буде "мерседесів", тут не буде особистих котеджів з басейнами, але тут буде улюблена робота і тут будевідчуття абсолютно нової спільноти людей, які змогли зробити рішучий крок в майбутнє.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Стратегія палінгенезії полягає не в тому, щоб поборювати старий світ, а в тому, щоб використовувати його як ресурс для власного розвитку. Чеснота милосердя дозволяє вчитися у ворогів і...
Країна квітучої вишні або крок назустріч майбутньому.
Країна квітучої вишні або крок назустріч майбутньому.
picturecontent-pid-a658.jpg
Є мудрі слова французького філософа Гастона Башляра, що визначають відношення до майбутнього - "Майбутнє - це не те, що йде до нас, а те, до чого йдемо ми".
Для того, що б побачити, куди треба йти і як може змінитися наша країна в майбутньому – мабуть малопросто мріяти. Щоб побачити майбутнє більш об'єктивно - треба знати як мінімум дві важливі речі. Перше - треба знати головний напрям еволюції людської цивілізації. Друге - треба знати потенціал і ментальність конкретного суспільства, яке готується зробити рішучий крок в майбутнє.
Ми живемо в унікальний час, коли людська думка вже може об’єднати в цілісну картину шлях нашої цивілізації і побачити, куди вона рухається. Згідно з цією картиною історичний час прискорюється, тобто проміжки часу між подіями глобального значення увесь час зменшуються і в середині XXI століття людство чекає глобальний кризовий перехід в нову якість. Ймовірно нас чекає кардинальна трансформація цінностей і цілей, на які буде орієнтуватися як кожна особистість окремо, так і суспільство в цілому.
На рівні особи - надмірне споживання речей і задоволень, яке було раніше ознакою успішності - станеознакою деградації особи. Здатність до пізнання, творчості і злагодженої взаємодії - стануть визначальним орієнтиром розвитку особистості, а те задоволення, яке отримує людина від усіх цих процесів, стане основоюмотивації індивідуального розвитку.
На соціальному рівні - суспільство буде інтенсивно переформовувати структури своєї соціальної організації.Пройшовши в минулому фази автократії і демократії, суспільство буде прагнуть до нового рівня - мережевої соціальної самоорганізації, яка у своєму вищому прояві структурно прагнутиме до форми розумного соціального організму.
Моя мрія полягає в тому, що б саме на нашій землі з'явилися перші паростки нового суспільства майбутнього,орієнтованого на нові цінності. Те, що ці паростки можуть з'явитися в нашій країні, є усі передумови. По-перше, є прекрасні люди, в ментальності яких присутня толерантність, раціональність, здатність гнучко адаптуватися до складних зовнішніх умов, винахідливість в рішенні будь-яких завдань і здатність локальної самоорганізації, а головне розуміння краси і гармонії. По-друге, є щедра і прекрасна земля.
Супер ідея, на яку відгукнеться серце кожного українця велична і проста - нагодувати себе і весь світ, і жити взлагоді процвітаючи. Українці не можуть сприймати свою благодатну землю як звичайний товар - цементально не сприймається - земля для них мати годувальниця і простір де живе їх душа. Якщо в українців забрати землю - вони перестануть бути народом. Якщо українцям дати відчуття землі вони перетворять Україну на квітучий сад.
Отже, об'єднуючи усі можливості, потенціали і сенси, а також усвідомлюючи що наша цивілізація входить вглибоку кризу і потреба в харчових ресурсах у світі швидко зростає - можна дійти висновку, що саме в царині створення високих агро-технологій і виробництва продуктів харчування вищої якості і лежить прохід Українив майбутнє. Але цей прохід повинне зробити абсолютно нове суспільство, організоване на нових принципах.Фактично перед українським народом стоїть надзадача, яку по масштабу і амбіціям можна порівняти хіба що з польотом в Космос. Україна повинна стати світовим лідером в біотехнології і харчовому виробництві і цей прорив вона повинна здійснити на базі соціальної інновації свого суспільства.
Цей грандіозний проект може бути здійснений, якщо прийняти одну важливу парадигму - нове може виникнути із старого, не руйнуючи, а трансформуючи його. До речі, ця парадигма притаманна українськомухарактеру, якому властиво поступово, але неухильно йти до своєї мети, вирішуючи спокійно і без метушні поточні проблеми, не втрачаючи головної цілі.
Як можна здійснити цей проект? Перше що треба зробити - це зацікавити в результатах цього проекту усіх безвинятку громадян України. Для цього треба створити Національну Аграрну Корпорацію, а кожен жительУкраїни повинен отримати разом з паспортом право на частину її доходу. Кожного року громадянин Україниповинен отримує інформацію про власну частини доходу від прибутку Корпорації, що надійшла на його особовий рахунок. Якщо на рахунку накопичиться певна сума - кожен має право зняти її для особистого використання або залишити певну частину під відсоток для розвитку Корпорації.
Пам'ятаючи про парадигму поступової трансформації - Корпорація може народитися з невеликогосільськогосподарського підприємства і надалі стати цілою країною усередині країни. Вона як би повторить шлях людського організму - від зародка до зрілості. За ростом і розвитком цього соціального організму з дивовижною увагою і зацікавленістю стежитиме увесь народ України, допомагаючи зробити йому першікроки, оберігаючи від помилок і радіючи успіхам.
Зрозуміло, що успіх Національної Аграрної Корпорації залежатиме від цілеспрямованої підтримки держави. Підтримка держави полягатиме в тому, що вона допоможе фінансами на початковому етапі, а також створитьсприятливий клімат для швидкого розвитку через преференції. Держава також сприятиме приєднанню доКорпорації земель, виробничих потужностей і інфраструктури. Умовно кажучи, відношення держави і Корпорації будуть нагадувати відношення батьків і дитини, яка повинна успадкувати усе краще і взяти відповідальність за своє майбутнє і благополуччя батьків.
Але головне від чого буде залежать успіх проекту – це від того наскільки Агрокорпорація зможе інтегрувати всобі кращий розум та руки нашого народу, і від того наскільки ефективно ці люди зможуть застосуватиабсолютно нові форми внутрішньої організації і інноваційні системи управління. Тож однією з найважливіших особливостей Агрокорпорації буде саме її організаційна структура і управління. Це буде кардинально інший підхід до побудови систем керівництва, відповідальності та відносин, що буде спрямований на найефективніше використання потенційних можливостей кожного та створення гнучкого, ефективного і швидкого колективного інтелекту. І це не фантастика, адже зараз вже існують розробки, які дозволяють створити управління, що структурно нагадує нейроні мережі. Це так звана система динамічної ієрархії компетентності (І. Бощенко), а також п'ятирівневі поліархічні структури, що копіюють структури центральної нервової системи людини (Стэффорд Бір). Усі ці досягнення авангардної кібернетики і біоніки сміливо випробують і удосконалять в Корпорації.
Взагалі Корпорацію можуть створять лише люди нової формації, що мають нові цінності які спрямовані насуспільно корисну роботу, що приносить задоволення своїми результатами та розвиток і вдосконалення своєї особистості в резонансному середовищі однодумців . Особливої матеріальної зацікавленості працювати вКорпорації не буде - це дуже важливий момент. Але усвідомлення того, що ти береш участь у великомуісторичному проекті і за тобою спостерігає уся країна - поза сумнівом буде важливим стимулом для тих, хто вній працюватиме. Але, напевно, найбільше буде мотивувати людину те, що вона входе до нової спільноти майбутнього. Приклад способу життя такого співтовариства, буде найважливішим чинником перетворення усього суспільства в цілому. Ніщо так не може впливати на суспільство, як живий приклад, до якого хочеться долучитись.
Якщо заглянути за обрій часу і побачити цей проект у своєму апогеї розвитку, то ми побачимо серед доглянутих полів і садів нашої благодатної землі мережу дивовижних син-полісов. Це будуть невеликі міста-поселення, кожне з яких буде самобутнє по своїй специфіці - від роботи із складною агротехнікою, новітніх комплексів переробки агропродукції, наукових "силіконовых долин", і т. д. до учбових та культурних центрів. Люди тут житимуть у будинках-модулях, де буде необхідний і достатній комфорт для усієї сім'ї. Це не буде постійне житло, адже місце для життя можна буде вільно вибирати, залежно від улюбленої роботи, уподобань і психологічного комфорту. Самі ж син-полісы нагадуватимуть чимось квітку, бо в центрі житлових зонстворюватимуться найрізноманітніші інфраструктурні комплекси з допомогою, яких не лише вирішуватимуться усі насущні потреби жителів, але ці комплекси будуть одночасно дивовижної красицентрами розвитку і спільної творчості. Це буде найголовніший скарб - серце кожного син-поліса який будуть з любов’ю створювати і доглядати всі його мешканці. Саме самі мешканці. Адже віддана праця повинна перетворюватись в щось прекрасне, що дає натхнення.
Усі квіткоподібні міста-поселення будуть пов'язані між собою гілками гарних доріг і уся ця симфонія краси і раціональності буде нагадувати розквітаюче дерево вишні, тому люди називатимуть всю цю землю "країною квітучої вишні". Люди будуть прагнуть жити і працювати в цій "країні". Так, тут не буде захмарних зарплат, тут не буде "мерседесів", тут не буде особистих котеджів з басейнами, але тут буде улюблена робота і тут будевідчуття абсолютно нової спільноти людей, які змогли зробити рішучий крок в майбутнє.
Зверніть увагу
Чи треба любити ворогів, або 5 проявів сили, що відрізняють людину від людиноподібної тварини – Нагірна проповідь