Керівник російського Товариства захисту прав споживачів «Громадський контроль» Михайло Аншаков і його соратники подали скаргу до Конституційного суду Росії, в якій заперечується конституційність закону про приєднання Криму і Севастополя до складу Росії. Раніше Роскомнагляд вніс до чорного списку блог Аншакова. А Громадська палата Росії направила до Генпрокуратури запит про перевірку пам’ятки для туристів, які збираються до Криму, на наявність ознак посягання на основи конституційного ладу. Про суть і перспективи розгляду скарги в Конституційному суді Михайло Аншаков розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.
– У цій скарзі, поданій до Конституційного суду, просимо визнати невідповідним Конституції федерального конституційного закону про прийняття Криму і Севастополя до складу Російської Федерації, і там ми посилаємося на пріоритет міжнародного права, який закріплений у статті 15-й, частини 4-ї Конституції Російської Федерації.
– Чому саме зараз ви звернулись до Конституційного суду?
– Ми вирішили звернутись до Конституційного суду ще восени минулого року, але у зв’язку з особливостями законодавства це не можуть просто зробити громадяни, які вважають, що їхні права порушені ухваленням того чи іншого федерального закону. Тут потрібно, щоб права були порушені в конкретній справі, розглянутій в суді. Для цього восени минулого року ми подали на реєстрацію документи міжнародного громадського руху «Союз на підтримку російсько-української дружби» одне з відділень якого було створено в Криму.
Міністерство юстиції відмовило нам у реєстрації цього руху, пославшись на федеральний конституційний закон про прийняття Криму і Севастополя в Російську Федерацію.
Пізніше ми пішли до суду, і ось приблизно півтора місяця тому Замоскворецький районний суд підтвердив це рішення Мін'юсту і знову ж відмовив нам із посиланням на федеральний конституційний закон про прийняття Криму і Севастополя в Російську Федерацію. Тоді у нас з’явилося процесуальне право на звернення до Конституційного суду. Що ми, власне, і зробили.
– Яка мета вашої скарги – звернути увагу на цю ситуацію, чи ви хочете чогось конкретного домогтися?
– Природно, сама по собі скарга містить наші вимоги, і основне – визнати неконституційним цей федеральний закон. Хоча ми не будуємо ніяких ілюзій щодо цього, прекрасно розуміючи, що Конституційний суд не є повністю незалежним органом, і в такого роду питаннях він схильний частіше керуватися міркуваннями політичної доцільності.
Але, тим не менш, ми вважаємо, що дуже важливо на цьому етапі певним чином привернути увагу громадськості, насамперед юридичної громадськості, для обговорення цієї теми, на яку накладено табу. Оскільки, дійсно, питання дуже важливе, по суті йдеться про зміну конституційного ладу.
Оскільки конституцію порушили шляхом такого неконституційного ухвалення приєднання двох суб’єктів до складу Російської Федерації, це може мати найсерйозніші і небажані наслідки для нашої правової системи, для практики застосування права. Тобто фактично відбулася зміна конституційного ладу. Про це потрібно говорити. Ми вважаємо, що робимо дуже важливу справу.
– Коли стане відомо, чи прийме Конституційний суд Росії цю скаргу до розгляду?
– Законом відводиться термін у три місяці на ухвалення рішення про те, чи припустима ця скарга, і чи буде він її розглядати, чи ні. Протягом трьох місяців ми чекаємо відповідного рішення Конституційного суду з цього питання.
– Якщо Конституційний суд, а швидше за все, так воно і буде, відмовиться розглядати вашу скаргу, чи збираєтеся ви звертатися з нею в якісь міжнародні суди?
– Насправді, питання про відповідність російській Конституції – виключно в компетенції Конституційного суду Росії, ніякі міжнародні суди це питання вирішити не можуть. Але ми будемо намагатися зі свого боку щонайменше привернути увагу юридичної громадськості, фахівців із конституційного права, для того щоб все-таки це питання в російському юридичному дискурсі публічно обговорювалося. Це завдання для нас цілком посильне. Зараз вже з’являються певні відгуки на нашу оцінку ситуації, і якщо Росія хоче все-таки залишатися далі правовою державою, то ця ситуація, коли фактично відбулася зміна конституційного ладу, абсолютно неприйнятна, її доведеться вирішувати. Тут навіть незалежно від того, який політичний курс у керівництва країни, ситуація неприйнятна саме з правової точки зору.
Пряма і точна цитата з Гіперборійської інструкції про здобуття керованої молодості є майже в кожній українській родині. Саме з неї починається вчення Ісуса Хреста про перенародження та вічне життя...
Правозахисники Росії оскаржують у суді «приєднання» Криму і Севастополя
Керівник російського Товариства захисту прав споживачів «Громадський контроль» Михайло Аншаков і його соратники подали скаргу до Конституційного суду Росії, в якій заперечується конституційність закону про приєднання Криму і Севастополя до складу Росії. Раніше Роскомнагляд вніс до чорного списку блог Аншакова. А Громадська палата Росії направила до Генпрокуратури запит про перевірку пам’ятки для туристів, які збираються до Криму, на наявність ознак посягання на основи конституційного ладу. Про суть і перспективи розгляду скарги в Конституційному суді Михайло Аншаков розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.
photo.jpg
– У цій скарзі, поданій до Конституційного суду, просимо визнати невідповідним Конституції федерального конституційного закону про прийняття Криму і Севастополя до складу Російської Федерації, і там ми посилаємося на пріоритет міжнародного права, який закріплений у статті 15-й, частини 4-ї Конституції Російської Федерації.
– Чому саме зараз ви звернулись до Конституційного суду?
– Ми вирішили звернутись до Конституційного суду ще восени минулого року, але у зв’язку з особливостями законодавства це не можуть просто зробити громадяни, які вважають, що їхні права порушені ухваленням того чи іншого федерального закону. Тут потрібно, щоб права були порушені в конкретній справі, розглянутій в суді. Для цього восени минулого року ми подали на реєстрацію документи міжнародного громадського руху «Союз на підтримку російсько-української дружби» одне з відділень якого було створено в Криму.
Міністерство юстиції відмовило нам у реєстрації цього руху, пославшись на федеральний конституційний закон про прийняття Криму і Севастополя в Російську Федерацію.
Пізніше ми пішли до суду, і ось приблизно півтора місяця тому Замоскворецький районний суд підтвердив це рішення Мін'юсту і знову ж відмовив нам із посиланням на федеральний конституційний закон про прийняття Криму і Севастополя в Російську Федерацію. Тоді у нас з’явилося процесуальне право на звернення до Конституційного суду. Що ми, власне, і зробили.
– Яка мета вашої скарги – звернути увагу на цю ситуацію, чи ви хочете чогось конкретного домогтися?
– Природно, сама по собі скарга містить наші вимоги, і основне – визнати неконституційним цей федеральний закон. Хоча ми не будуємо ніяких ілюзій щодо цього, прекрасно розуміючи, що Конституційний суд не є повністю незалежним органом, і в такого роду питаннях він схильний частіше керуватися міркуваннями політичної доцільності.
Але, тим не менш, ми вважаємо, що дуже важливо на цьому етапі певним чином привернути увагу громадськості, насамперед юридичної громадськості, для обговорення цієї теми, на яку накладено табу. Оскільки, дійсно, питання дуже важливе, по суті йдеться про зміну конституційного ладу.
Оскільки конституцію порушили шляхом такого неконституційного ухвалення приєднання двох суб’єктів до складу Російської Федерації, це може мати найсерйозніші і небажані наслідки для нашої правової системи, для практики застосування права. Тобто фактично відбулася зміна конституційного ладу. Про це потрібно говорити. Ми вважаємо, що робимо дуже важливу справу.
– Коли стане відомо, чи прийме Конституційний суд Росії цю скаргу до розгляду?
– Законом відводиться термін у три місяці на ухвалення рішення про те, чи припустима ця скарга, і чи буде він її розглядати, чи ні. Протягом трьох місяців ми чекаємо відповідного рішення Конституційного суду з цього питання.
– Якщо Конституційний суд, а швидше за все, так воно і буде, відмовиться розглядати вашу скаргу, чи збираєтеся ви звертатися з нею в якісь міжнародні суди?
– Насправді, питання про відповідність російській Конституції – виключно в компетенції Конституційного суду Росії, ніякі міжнародні суди це питання вирішити не можуть. Але ми будемо намагатися зі свого боку щонайменше привернути увагу юридичної громадськості, фахівців із конституційного права, для того щоб все-таки це питання в російському юридичному дискурсі публічно обговорювалося. Це завдання для нас цілком посильне. Зараз вже з’являються певні відгуки на нашу оцінку ситуації, і якщо Росія хоче все-таки залишатися далі правовою державою, то ця ситуація, коли фактично відбулася зміна конституційного ладу, абсолютно неприйнятна, її доведеться вирішувати. Тут навіть незалежно від того, який політичний курс у керівництва країни, ситуація неприйнятна саме з правової точки зору.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
Зверніть увагу
Мова Сенсар – головний інструмент заснування нового світу. З чого почнемо формування словника?