Гібридна війна Московії: Комуністичний Маніфест з 1991-го року

СПОВІДЬ НАДЛЮДИНИ

Наш час повертається. Так він від нас і не йшов. Він завжди був і буде нашим. Як завжди на землі були добро і зло. Але нас завжди здається більше тому, що ми сильніші і агресивніші добра, і перемогти нас неможливо. Ми будемо міняти форму і оболонку, змінювати вивіски і фарби, пристосовуватися до будь-яких умов, але виживемо і переможемо. Наша мета одна – бути переможцями. Ваша доля – завжди бути рабами, навіки. Ми встигли прищепити вам ген рабства назавжди. Ми дамо вам ще тисячі революцій і перебудов, у вас буде вічна боротьба за справедливість, але ви ніколи її не отримаєте.

Я буду говорити з вами відкритим текстом не тому, що я нахабний, а тому, що мені не відомий страх. За мною гігантська непереможна сила. КДБ, МВС ... уряд, прокуратура. І всякі верховні ради – це всього лише важелі в наших руках. Під нашу дудку танцюють президенти і виконують нашу волю, роблять те, що ми хочемо.

Нам глибоко наплювати, скільки буде депутатів-радикалів – та хоч мільйони. Верх завжди буде нашим! Ви можете відібрати у нас дачі, привілеї, машини та інше, але владу - НІКОЛИ! Нам глибоко наплювати на думку народу, вона для нас – порожній звук. Бо думку цю ми створюємо самі. Нехай проводять хоч сотні референдумів. Головне, щоб нашу волю виконував народ. На будь-який ваш наступ ми відповімо могутньо і жорстоко. Для нас раз плюнути – знищити продукти, заводи, екологію, гласність, мистецтво і т.п. Для нас раз плюнути – принести вам голод, саботаж, злидні, розруху, хвороби ...

Все, що ми робимо, ми робимо продумано і геніально ПРОСТО. Ви будете судити нас по номенклатурним чиновникам. Це наївно. Так, тупих, жадібних або просто дурнів ми завжди будемо ставити на високі пости. Вони – наша броня і захист. Вся ваша енергія розбивалася на друзки об їх чавунний моноліт.

Вашої енергії рабського невдоволення вистачає до першої рабської подачки. Пара рефрижераторів з ковбасою здатні втихомирити будь-які ваші пристрасті і заколисати мрії про демократію. Ви знищили всі знання і весь досвід своїх предків і повторюєте лише їхні помилки. Ніхто з вас не знає, в чому сенс життя і призначення людини на цій Землі. Подивіться на себе з боку, чим ви займаєтеся і який долі ви гідні. Ви – раби і руйнівники. Ми вашими руками паплюжимо землю. За нашою волею ви спустошуєте надра планети, губите моря, річки, екологію, йдете з ножем один на одного. Так що несіть свій хрест вічних мук і страждань.

Ми прищепили вам лінощі та огиду до праці. Це ми навчили вас руйнуванню, а не творенню. Це ми з вас вибили почуття гідності, гордості, самоповаги, благородства, співчуття, милосердя. Це ми усунули молодь від політики, кинувши їй "кістку" рока і порнухи. Це ми відвели вашу ненависть від нас на вас самих. Це ми позбавили вас віри і релігії, погубивши вашу духовність і знищивши любов до ближнього. Це ми зробили вас душевнохворими, забрали у вас здоров'я і зробили вас залежними від ліків і лікарів. Ми створили псевдонауку і споганили ваше мистецтво.

І ви ризикуєте називати нас "злочинцями"? Ні, це ви – справжні злочинці. Це ви дозволяєте нам робити все, що ми захочемо. Це ви граєте в царів, вождів і президентів. Це вам потрібні козли, які ведуть стадо баранів на забій. Є клас рабів, і є клас паразитів. Останні – це ми. Нас мало, але ми розумніші і більш згуртовані за вас. Ми не хочемо виробляти. Це покликання рабів. Але ми хочемо споживати. Хочемо розкоші, привілеїв, бо ми – носії ідей. Розум править руками, а не навпаки. Нас мало, але ми зробили багато ...

Народ не зможе дати будь-якої гарантії. Ми зможемо. І дамо. Наш вічний діалог з народом завжди буде діалогом двох глухих. Кожен буде чути тільки самого себе. Ми впевнені, що все буде по-нашому ...

Нам вже починає набридати цей галас, і незабаром ви побачите, як ми все приведемо в порядок. Ми не маємо наміру загострювати обстановку і займатися відразу репресіями. Ми будемо в межах норми, але батога вам не уникнути. Ви його заслужили. Ну а потім пряник буде.

Нам же необхідно освіжити свої кадри, тобто позбутися сміття і мотлоху. Приберемо до своїх рук розумних, тямущих, молодих, енергійних, а перетворити їх на слухняних і відданих слуг – це вже справа техніки. Думаю, найголовніше, що нам вдалося, – це навічно закласти в наш народ ген страху. Ви від нього вже ніколи не позбудетеся. Є природний ген страху – він потрібний для збереження виду. А є страх покарання від влади. І поки існує влада – буде страх. Ви тільки на мітингах сміливі, коли в натовпі, всі разом. Але ми знаємо, що у кожного з вас є своя будка. Отже, ви – завжди наші. Вам швидко набридає стирчати на мітингах і дерти горло даремно. Адже ви добре бачите, що ми просто даємо вам шанс випустити пар. Адже після вашого крику в дійсності нічого не змінюється – кричіть!

Так продумано, так заплановано. Існує лише один спосіб перемогти нас назавжди. Але ви ніколи не зможете ним скористатися, бо тільки зло генія додумається до такого. Добро зробити цього не зможе.

Нам непогано вдалася чергова гра з вами в перебудову, гласність, демократію. Те, що просить натовп, – будь ласка. Дамо. Але стільки, скільки нам потрібно. До чого смішна і наївна ваша віра в серйозні зміни. Мистецтво говорити все і нічого – це теж наша зброя. Ми утопимо вас в словоблудді. Жодна ваша прогресивна ідея не пройшла. Пройшли ті, які хотіли ми, зробивши вигляд, що вони виходять від вас.

У нас є дуже сильна зброя – велика могутня брехня, терпіння, здатність пристосовуватися, миттєва реакція і – головне – здатність діяти, чого ніколи не вмів ні один борець за справедливість. До того ж, у нас є чудові методи виводити з ладу таких борців самим же натовпом. Адже ми – завжди в тіні.

Раби не здатні до дій. Ви здатні тільки до смирення і виконання нашої волі. Всі ваші потуги щось змінити в кращу сторону (як ви вважаєте), крім страждань, розчарувань і безвихідності, нічого вам не принесуть. Ні, я не переконую вас і не закликаю вас опускати руки і не боротися. Дійте, боріться, перемагайте, насолоджуйтеся перемогою – все це буде ваш самообман. Нам же потрібна боротьба з нами. Наші знання, розум, досвід завжди повинні бути в формі.

Потрібна нова віра в світле майбутнє. Ми ніколи не давали вам жити сьогоднішнім днем, а тільки майбутнім, ну іноді ще й минулим. Ми допустили помилку – занадто затягнули паузу. 70 років одного і того ж – навіть нам набридло. Народ не повірив би нашим старим гаслам. І з'явився новий вид – революція зверху. Демократія, гласність, перебудова! Ви хоч історію подивіться – коли вони приносили успіх народу? Та ніколи! Розрахунок наш будувався на вашому невігластві. А воно у вас прекрасне.

Ми вирішили зробити вас вічними прохачами. Ви будете просити у нас все і завжди: квартири, їжу, машини, талони на горілку, землю і навіть повітря. А ми будемо давати вам стільки, скільки вважатимемо за потрібне для вашої приватної власності. Але ви самі завжди, разом з усім вашим барахлом, будете нашої і тільки нашою приватною власністю.

Ця сповідь – ляпас рабам, щоб вони знали своє місце, призначення і своїх панів. Ми привчили вас до рабства, і це стало для вас нагальною потребою. Це ми привчили вас брехати, і наша країна стала самою брехливою країною в світі. Це ми навчили вас злодійства, і ви стали самим неперевершеним народом-злодієм. Це ми зробили норму вашого життя кримінальною. Ми нині спокійно грабуємо вас і перетворили на тварин з вічним інстинктом споживання і руйнування.

Ми не каємося. Нам невідомо це почуття. Я пишу вам це, щоб ви зрозуміли, що політика може все. А політика в наших руках. Зараз ми відвернули вас від неї, затіявши метушню з економікою. Господи, які ви дурні! Ви думаєте, що ми дбаємо про вас, щоб ви були ситі, одягнені, взуті. Та плювати нам на вас. Треба бути просто ідіотом, щоб не зрозуміти, що без політики будь-яка економіка – пшик. Але це нам потрібна економіка. Ми її для себе робимо. А не для вас. І як нам хочеться, а не як вам. Так що будьте слухняними і терплячими і не заважайте нам. Адже все, що б ми не робили на благо собі, ми завжди робимо від імені та за дорученням вас (тобто народу). І нам наплювати на відтік умів за кордон. Чим менше цих умів буде, тим для нас краще: країною дурнів легше управляти.

До тих пір, поки від держави виходить насильство, ми непереможні. А воно буде виходити завжди. Ми знищимо вашу енергію на бунти. Ми створимо вам тисячі життєвих проблем, ви будете вічно смертельно втомленими і духовно спустошеними. Поступово стиснемо петлею вашу гласність. Розбавимо її своєю ідеологією, день у день нав'язуючи вам свої догми. Ми знищимо ваш язик, засмітивши його вигаданими словами. Ви перестанете розуміти не тільки нас, а й самих себе. Ми постійно будемо позбавляти будь-які ваші прогресивні ідеї сенсу, доводячи їх до повного абсурду. Не полишаючи для вас нічого світлого. Ви втратите можливість орієнтуватися в обстановці, ви втомитеся вертіти головою, не знаючи, куди податися, чому вірити. Ми знайдемо тисячі кляпів, щоб заткнути ваші вічно незадоволені глотки. До того ж ми піднімемо на вас весь злочинно-кримінальний світ і влаштуємо в країні розбій і терор.

Ми не боїмося за себе. Для нас завжди є і знайдеться оазис виживання на нашій планеті.
Передбачаю вашу чергову дурість. Прочитавши мою сповідь, ви не задумаєтеся над її змістом. Ви кинетеся шукати автора. Ваше цікавість буде сильніше людської мудрості. Ви хором і по одному будете піднімати шум на сторінках преси. Сенс дійде до вас з часом. А втім, ви його незабаром відчуєте.

Словом, ми звертаємо вашу перебудову. А нашу продовжуємо. Як це буде виглядати? Будь ласка. Все буде поетапно. Першими почнуть військові. Другий етап почне злочинний світ, КДБ, МВС. Третій етап - спрацюють усі юридичні служби та друковані органи, радіо і телебачення. Четвертий етап – до роботи підключаться торгівля, фінанси та економіка. П'ятий і шостий етапи – режимно-резервні важелі. Сьомий етап – ідеологічний і політичний. Ми робимо – ви спостерігаєте. Так буде завжди.

Мені 82 роки, і я йду з почуттям спокою і задоволення. Ми залишаємо після себе гідних наступників наших справ. Ми будемо завжди.

Один з ваших повелителів – Гордєєв Євген Казимирович.
Москва, Кремль, Срібний Бор.
7 січня 1991 року.

Джерела:

• Гордеев Е.К. ИСПОВЕДЬ СВЕРХЧЕЛОВЕКА. Газета "Свободное слово", Москва, январь 1991 г.
• Гордеев Е.К. ИСПОВЕДЬ СВЕРХЧЕЛОВЕКА. Газета "Голос України", № 106, 16.06.2001р., передрук з російської газети "Свободное слово" за січень 1991 р.