Стаємо новими козаками, здобуваємо вчені звання від Intermarium Institute

Кожен учасник мережі стає постіндустріальним козаком. Для захисту дипломного проекту треба створити демос і очолити його. Дипломований козак стає ройовим (головою рою) і отримує вчене звання магістра з правом викладання в Інституті Міжмор’я. Сотники стають доцентами, а полковники – професорами. 

Попередні статті: 

• Технологія навчання в Intermarium Institute – для абітурієнтів, здобувачів і магістрів
• Тотальна організованість, або що таке «кінець самотності» (опитування)
• Персональні сайти екосистеми Intermarium Institute і засоби для їх підтримки
• Гра, робота, навчання, бізнес –   постіндустріальна освіта від Intermarium Institute 

Мистецтво перемагати

Мистецтво перемагати полягає в тому, щоб наші слабкості перетворювати на наші переваги. Наприклад, нестача матеріальних ресурсів робить спільноту дуже чутливою до нових можливостей і жорстко заохочує її знаходити прості, дешеві, ефективні рішення.

Головним наслідком панування індустріальної формації стало руйнування «соціальної тканини» і перетворення народу на аморфний натовп. Проте соціальний хаос – це найкращий матеріал для справжніх будівників нової цивілізації.

Правильне відновлення соціальної структури полягає у висуванні правдивих лідерів, гуртуванню навколо них, заохоченні співпраці і змагальності.  

У цій справі дуже важлива система статусів, яка вказує на реальне місце людини в соціальній системі по вертикалі і по горизонталі.

«Козаки» і «свинопаси»

Почнімо з того, що людина, яка долучилася до організованого творення постіндустріальної спільноти, отримує статус козака. Це вказує на те, що людина має чітку цивілізаційну мету, розуміє світоглядні основи творення нового світу. Цим постіндустріальний козак радикально відрізняється від «непосвячених», «неуків», «простолюддя».  

Вертикальна ієрархія

Місце козака в ієрархії визначається тим, скільки людей реально його підтримує або який у нього лідерський досвід.

Якщо козак в Інституті Міжмор’я об’єднав навколо себе хоча б четверо інших козаків – він є ройовим, а після захисту дипломного проекту отримує вчене звання магістра.  

Якщо об’єднав у сотню чотири рої загальною чисельністю 40 чи більше козаків, – він має організаційний статус сотника і вчене звання доцента.

Якщо об’єднав у полк чотири сотні загальною чисельністю 400 чи більше козаків, – він є полковником і має вчене звання професора.

Якщо об’єднав у кіш чотири полки загальною чисельністю 4000 чи більше козаків, – він є кошовим отаманом і має вчене звання старшого професора.

Якщо козак перестав займатися організаційною чи викладацькою роботою або втратив колишніх прихильників, то за ним залишаються звання з додатком «почесний». Наприклад, звання «почесний полковник» і «почесний професор» вказують на наявність у козака організаційного і викладацького досвіду.

Горизонтальна спеціалізація

Статус "по горизонталі" вказує на те, в якому з п’яти основних напрямків працює козак. Базова горизонтальна спеціалізація в ідеалі виглядає так:

• голова (брахман) – лідер, світоглядно-вольовий блок;
• радник (брахман) – науково-освітній блок;
• правник (брахман) – правовий блок;
• захисник (кшатрій) – силовий блок;
• скарбник (господар) – економічний блок.    

Як це працює

Наприклад, ми знаємо, що козак Іван Петренко є правником полку постіндустріальної авіації і почесним доцентом з будівництва дирижаблі. Про що це нам говорить?

По-перше, він козак, тобто шляхетна людина, наш однодумець.

По-друге, за ним стоїть щонайменше чотири сотні козаків, які визнають його компетентність у справі справедливості, зокрема балансу роботи і винагороди.

По-третє, він має досвід керування сотнею: у нього в минулому було принаймні 40 учнів, разом з якими він займався створенням дирижаблів.

Знання статусу людини дозволяє легко орієнтуватися в соціумі: кожен знає, до кого звернутися і хто звертається до нього, відтак не треба витрачати зусиль на вияснення, з ким реально маємо справу.

Соціальна мобільність

Запропонована система статусів є динамічною і відбиває реальне становище людини в соціумі. Це становище визначається актуальною кількістю організованих прихильників і колишніми заслугами, а також обраними напрямками діяльності.

Серед іншого, такий підхід вмикає «вертикальні ліфти», заохочує соціум виявляти лідерів і підтримувати їх. Водночас люди з лідерськими якостями отримують суспільне визнання і заохочення працювати заради своєї спільноти.

З другого боку, людина може випробувати себе в різних напрямках діяльності, що заохочує різнобічний розвиток, опанування нових професій, горизонтальну мобільність.

При цьому самореалізація і здійснення кар’єри відбувається на за рахунок маніпуляцій громадською думкою, а виключно за рахунок реальних здобутків. А все тому, що оцінку людині дають не безликі натовпи на основі повідомлень ЗМІ, а організовані спільноти персонально знайомих людей, які знають лідера особисто – завдяки спільній, продуктивній, суспільно корисній діяльності.